Постанова № 29392137, 15.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2013 р. (15:23) Справа №2а-10046.1/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представника позивача - Соломка Н.М., довіреність № 01-1171 від 28.04.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Сімферопольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Сімферопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 1630,07 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.12.2011 року адміністративний позов Сімферопольського міського центру зайнятості залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України у зв'язку з пропущенням строку, встановленого для звернення до адміністративного суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем було її оскаржено в апеляційному порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.12.2011 року по справі №2а-10046/11/0170/5 залишено без змін.

Позивачем було подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.12.2011 року по справі №2а-10046/11/0170/5 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.12.2011 року по справі №2а-10046/11/0170/5 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали адміністративної справи №2а-10046/11/0170/5 повернуті до Окружного адміністративного суду АР Крим 17.12.2012 року, справі привласнено номер 2а-10046.1/11/0170/5. Матеріали справи передані для продовження розгляду судді Окружного адміністративного суду АР Крим Сидоренко Д.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2012 року по справі призначено судове засідання на 15.01.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.01.2013 року позивачу поновлено строк звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 15.01.2013 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Права позиція позивача обґрунтована тим, що відповідачем умисно не виконувались зобов'язання, встановлені Законом України «Про зайнятість населення», у зв'язку з чим відповідачем на підставі п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» мають бути виплачені кошти, що виплачувались у вигляді допомоги по безробіттю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки. Однак, перелічені документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за заявою одержувача».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року (далі по тексту - Закон № 803), статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно зі ст.7 Закону № 803 одним з видів забезпечення є допомога по безробіттю.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (ч. 1 ст. 2 Закону № 803).

Відповідно до п.1 ст.22 Закону № 1533 застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону № 1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідачем 27.01.2009 року було подано заяву до Сімферопольського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

На підставі наданої заяви відповідачу з 27.01.2009 року було надано статусу безробітного згідно з наказом Сімферопольського міського центру зайнятості з виплатою допомоги по безробіттю, що підтверджується даними персональної картки №01505050901200007.

Згідно з наказом від 03.08.2009 року № НТ090803 відповідач був знятий з обліку як безробітний з 03.08.2009 року.

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Сімферопольським міським центом зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відносно ОСОБА_2, в ході якого був встановлений факт надання з вини безробітного недостовірних даних.

Так, згідно з витягом з ЄДРПОУ станом на 27.08.2010 року ОСОБА_2 з 23.06.2004 року зареєстрована як фізична особа-підприємець. Станом на 27.08.2010 року відомості про припинення підприємницької діяльності в Реєстрі відсутні.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 803 передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, у тому числі громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Таким чином, в порушення ст. 36 Закону ОСОБА_2 не повідомила Сімферопольський міський центр зайнятості про те, що була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума необґрунтовано отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з січня по серпень 2009 року становить 1630,07 грн.

Про необхідність повернення вказаної суми коштів Сімферопольським міським центром зайнятості видано відповідний наказ № 120 від 27.09.2010 року.

Проте, станом на день розгляду справи заборгованість у розмірі 1630,07 грн. відповідачем добровільно не сплачена.

Відповідач заперечення на позовну заяву, а також доказів сплати вказаної суми заборгованості не надав.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.01.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 21.01.2013 року.

На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. О.Невського,7а; ЄДРПОУ 20708706, р/р №37174130201100 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 834026) 1630,07 грн. допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Сидоренко Д.В.