Рішення № 29390197, 18.02.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.13 Справа № 920/170/13-г.

За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», с. Плішивець, Полтавська область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Суми

про стягнення 31 728,41 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача Гузій С.М.

від відповідача ОСОБА_2

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві від 11.01.2013р. просить стягнути з відповідача на свою користь 31 728,41 грн. заборгованості ( в т.ч. 31 454,37 грн. основного боргу, 274,04 грн. 3 % річних) відповідно до договору № 15/05/12 від 15.05.2012р. на збирання кормових культур на сінаж (силос) , укладеного між сторонами даного спору, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому не заперечує факт отримання передплати в сумі 56 000 грн. по договору № 15/05/12 від 15.05.2012р., зазначив, що по акту виконаних робіт від 12.02.2012р. він надав послуги на суму 23 545,63 грн., крім того, перерахував на рахунок позивача згідно платіжних доручень № 1 від 30.01.2013р. та № 2 від 04.02.2013р. кошти в розмірі 600 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2013р. підтвердив факт отримання від позивача 600 грн. після порушення провадження по справі, на час розгляду справи по суті основна заборгованість відповідача становить 30 854,37 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на збирання кормових культур на сінаж ( силос) № 15/05/12 . Згідно з пунктом 2.1.1 договору відповідач зобов'язувався здійснити збирання врожаю кормових культур на сінаж ( ранній силос) по домовленій з позивачем технології, у відповідності з агротехнічними умовами на площі 200 га.

Відповідно до вимог п.3.1 зазначеного договору сторони узгодили , що позивач проводить розрахунок з відповідачем за фактично виконані роботи по ціні 280,00 грн. за гектар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача або розрахуватися готівкою.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень наданих представником позивача в судовому засіданні, позивач умови договору виконав, перерахував грошові кошти в сумі 56 000,00 грн. на банківський рахунок відповідача згідно банківської виписки за платіжним дорученням № 558 від 18.05.2012р. , проте відповідач не надав позивачу послуги на збирання кормових культур на сінаж.

З матеріалів справи слідує, що 22.08.2012р. між СТОВ «Мрія» та ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Стандарт -Агро» було укладено договір № 1 про переведення боргу, відповідно до якого борг ТОВ «Стандарт-Агро» перед ФОП ОСОБА_2 в сумі 23 545,63 грн. переводиться на СТОВ «Мрія». Пунктом 1.3 договору № 1 про переведення боргу від 22.08.2012р. передбачено, що даний договір сторонами також рахується за письмову згоду Кредитора на переведення боргу, а також заяву Первісного боржника на переведення боргу.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України , боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору № 1 про переведення боргу від 22.08.2012р. між позивачем - СТОВ «Мрія» та відповідачем - ФОП ОСОБА_2 було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.08.2012р., відповідно до якої сума боргу відповідача перед позивачем зменшилась на 23 545,63 грн.

22.08.2012р. відповідач надав позивачу гарантійний лист , відповідно до якого визнав заборгованість перед позивачем в сумі 32 454,37 грн. та зобов'язувався повернути її в повному обсязі на розрахунковий рахунок позивача на протязі 30-ти календарних днів. Однак, згідно банківської виписки за платіжним дорученням № 14 від 28.09.2012р. відповідач повернув позивачу лише 1000,00 грн., решта боргу в розмірі 31 454,37 грн. залишилася несплаченою.

Тому, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу претензію № 404 від17.10.2012р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 31 454,37 грн. в 7-ми денний термін . Відповідач відповіді на претензію позивачу не надав, заборгованість не погасив.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач після отримання претензії розрахунки з позивачем не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, основна заборгованість відповідача перед позивачем складала 31 454,37 грн. та 274,04 грн. 3% річних, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.2013р. підтвердив факт отримання від позивача передплати в сумі 56 000 грн. по договору № 15/05/12 від 15.05.2012р., зазначив, що по акту виконаних робіт від 12.02.2012р. він надав послуги на суму 23 545,63 грн., крім того, перерахував на рахунок позивача згідно платіжних доручень № 1 від 30.01.2013р. та № 2 від 04.02.2013р. кошти в розмірі 600 грн.

Таким чином ,на час розгляду справи по суті , матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем основана заборгованість в сумі 30 854,37 грн..

Відповідачем доказів сплати 30 854,37 грн. боргу по договору № 15/05/12 від 15.05.2012р. не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Провадження у справі стосовно стягнення 600 грн. основної заборгованості суд припиняє по п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню 3% річних в сумі 274,04 грн. за період з 28.09.2012р. по 11.01.2013р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 274,04 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на корить позивача підлягає стягненню 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору , оскільки часткове погашення боргу відповідач провів після порушення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 600 грн. основної заборгованості - припинити за відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Мрія» ( 37323, Полтавська область, с. Плішивець, Гадяцький район, код 05287839) 30854,37 грн. боргу по договору № 15/05/12 від 15.05.2012р. , 274 ,04 грн. 3% річних, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО