Ухвала суду № 29388670, 18.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18 лютого 2013 рокум. ПолтаваСправа № 816/692/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання неправомірним рішення №488-12 від 17.09.2012 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Згідно частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, 18.09.2012 ОСОБА_1 (позивачу у справі) Управлінням Державної міграційної служби України в Полтавській області вручено повідомлення №05 від 01.09.2012 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що оформлена рішенням №488-12 від 17.09.2012. При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд поновити процесуальний строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, так як він був пропущений з поважних причин, що підтверджується матеріалами справи за його попереднім позовом.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань міграції прийняв рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, стосовно якої прийнято зазначене рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка про звернення за захистом в Україні продовжується, якщо особа оскаржує таке рішення.

У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні, інформуючи про це орган внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом трьох робочих днів, та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні в органі міграційної служби.

Оскільки спеціальним законом, а саме, частиною 15 статті 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" встановлено інший строк для звернення до адміністративного суду позивача, ніж передбачено частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в даному випадку слід керуватись статтею 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", яка є спеціальною у визначенні строку звернення позивача до суду.

Як зазначено ОСОБА_1 в тексті адміністративного позову, 18.09.2012 Управлінням Державної міграційної служби України в Полтавській області йому вручено повідомлення №05 від 01.09.2012 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Зі змісту позовної заяви слідує, що така відмова оформлена рішенням №488-12 від 17.09.2012 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Разом з тим, з даною позовною заявою про визнання неправомірним рішення №488-12 від 17.09.2012 позивач звернувся до адміністративного суду лише 14.02.2013 (згідно відбитку штемпеля канцелярії суду), тобто з пропуском 5-денного строку, встановленого частиною 15 статті 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Як слідує з прохальної частини адміністративного позову, ОСОБА_1 не заперечує проти пропуску ним процесуального строку для подання даного позову до суду та просить поновити його, оскільки, на його думку, вказаний строк пропущено з поважних причин, що підтверджується матеріалами справи за попереднім позовом, з яким ОСОБА_1 раніше вже звертався до Полтавського окружного адміністративного суду.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, слід зазначити, що 21.09.2012 ОСОБА_1 звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом про визнання неправомірним рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту №488-12 від 17.09.2012.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 у справі №2а-1670/6128/12 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання неправомірним рішення залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин та ненаданням при цьому заяви про розгляд справи за його відсутності. Вказану ухвалу в грудні 2012 року оскаржено позивачем до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

На підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки позивачем не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом. А відтак поданий позов слід залишити без розгляду.

Згідно частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченої згідно квитанції №3857.642.2 від 14.02.2013 суми судового збору в розмірі 34,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції №3857.642.2 від 14.02.2013 суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 (сорок одна) копійка.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Гіглава