Рішення № 29388615, 31.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26211 31.01.13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 38 323,23 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Майструк Є.С. (за довіреністю)

від відповідача Пономарьов А.О. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА Страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - СТзДВ «Гарантія») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 38 323,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору страхування наземного транспорту № 3569720/05АВ від 09.09.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована СТзДВ «Гарантія», позивач звернувся до останнього з заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу, заподіяної в результаті ДТП. Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 38 323,23 грн. у судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/26211 та призначено її до розгляду на 17.01.2013 р.

17.01.2013 р. через канцелярію суду, представник позивача подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи для приєднання до матеріалів справи. Представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому відхилив позовні вимоги. Суд оголосив перерву у судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав заперечення на відзив. Представник відповідача відхилив позовні вимоги та дав пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2011 р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та Дудченком Олегом Олексійовичем (далі - страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту № 3569720/05АВ. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом Mitsubishi Grandis, державний номерний знак АА3128НР.

03.04.2012 р. о 09:05 год. Дорошенко Ігор Іванович, керуючи автомобілем Hyundai, державний номерний знак АА1150НС, в Києві, на вул. Дегтярівській, під час зміни напрямку руху на переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, в результаті скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi Grandis, державний номерний знак АА3128НР. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2012 р. Дорошенка Ігоря Івановича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу, у суб'єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 11679/11 від 05.04.2011 р.).

Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку від 09.04.2012 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Grandis, державний номерний знак АА3128НР, становить 47 462,03 грн. Коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 2012/U/MOD01412/UIA3299 від 24.04.2012 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу Mitsubishi Grandis, державний номерний знак АА3128НР, внаслідок ДТП, яка сталася 27.04.2012 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 40 982,54 грн.

26.04.2012 р. позивач сплатив частину страхового відшкодування в розмірі 38 833,23 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс» (СТО), що підтверджується платіжним дорученням № 17762. Іншу частину страхового відшкодування в розмірі в розмірі 2 149,31 грн. позивачем було утримано як несплачений страховий платіж за договором страхування наземного транспорту № 3569720/05АВ від 09.09.2011 р.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у СТзДВ «Гарантія», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0380247.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АВ/0380247 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Hyundai, державний номерний знак АА1150НС.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП, в розмірі 38 833,23 грн. (вих. 5601/26цву від 15.08.2012 р.), але на даний час спір не врегульовано.

Суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 38 323,23 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Позивачем, при розрахунку розміру страхового відшкодування, була замовлена оцінка матеріального збитку у суб'єкта оціночної діяльності, що підтверджується копією звіту про визначення вартості матеріального збитку від 09.04.2012 р.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно з полісом АВ/0380247 франшиза дорівнює 510 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при визначенні ціни позову врахував франшизу, передбачену полісом відповідача.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов щодо відсутності письмового підтвердження вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на рахунок СТО та не закінчення досудового врегулювання спору, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Між позивачем та вигодонабувачем (п. 4. договору страхування наземного транспорту №3569720/05АВ від 09.09.2011 р.) - акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір доручення від 22.05.2008 р.

Додатком № 2 до цього договору встановлено порядок взаємодії ПрАТ «СК «АХА Страхування» (довірителя) та акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (повіреного) при здійсненні довірителем страхових виплат при настанні страхового випадку (далі - Порядок взаємодії).

Пунктом 3.3.3. Порядку взаємодії передбачено, що після того, як отримана заява клієнта про настання випадку, що має ознаки страхового, довіритель, після отримання відповіді повіреного за формою Реєстру рішень на попередній запит та зазначенням в графі «Клієнт є надійним Позичальником за кредитним договором згідно внутрішніх критеріїв Повіреного» - «так», або в графі «Клієнт є позичальником банку за зобов'язаннями, що забезпечені застрахованим майном» - «ні» проводить виплату страхового відшкодування шляхом перерахування на рахунок СТО, рекомендованої довірителем.

Позивачем надано роздруківку електронного реєстру отриманих рішень банку щодо визначення порядку сплати страхового відшкодування стосовно Дудченка О.О., яка підтверджує правомірність дій позивача щодо виплати страхового відшкодування на рахунок СТО.

Щодо не закінчення досудового врегулювання спору суд зазначає, що обрання певного засобу правого захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору є правом, а не обов'язком позивача. Останній не зобов'язаний звертатися до відповідача з вимогою про відшкодування матеріального збитку в порядку регресу в межах досудового врегулювання спору. Аналогічна позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-2/2002 та в постанові Вищого господарського суду України від 19.09.2012 р. у справі № 23/279.

Таким чином, заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача стягнення відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 38 323,23 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, код 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 2047912) страхове відшкодування в розмірі 38 323 (тридцять вісім тисяч триста двадцять три) грн. 23 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 15.02.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова