Рішення № 29387598, 13.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 918/97/13-г

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРС Сістем"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р"

про стягнення 18 707,16 грн.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Терлецький О.М. (довіреність від 29.01.2013 р.).

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРС Сістем" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" про стягнення 18 707 грн. 16 коп., в тому числі 10 843 грн. 44 коп. основного боргу, 106 грн. 95 коп. 3% річних, 1782 грн. 48 коп. - 50 % річних, 552 грн. 57 коп. пені та 5 421 грн. 72 коп. штрафу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.01.2013 року порушено провадження у справі № 918/97/13-г та призначено справу до розгляду.

13 лютого 2013 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" 11 485 грн. 13 коп. заборгованості, в тому числі 10 843 грн. 44 коп. основного боргу, 106 грн. 95 коп. 3% річних та 534 грн. 74 коп. пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заяву про зменшення позовних вимог подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, - господарський суд приймає її.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГС України № 18 від 26 грудня 2011 року, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та заперечення стосовно позовних вимог, однак правами, визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу по суті позовних вимог, без участі представника відповідача - за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІРС Систем" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (покупець) укладено Договір поставки № 01/11-11 (далі - Договір) (а.с. 9-11), за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, згідно накладних, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах даного договору (п. 1.1. Договору).

Пунктами 1.2., 1.3. Договору передбачено, що предметом договору є товар (партія товару), вказаний у накладних (надалі - товар). Під партією сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній. Асортимент, кількість товару вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару погоджується сторонами додатково у відповідності до діючих на момент відпуску товару ринкових цін та підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними постачальником.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. Договору Порядок оплати за товар: товар відпускається на умовах відстрочки платежу в 14 календарних днів з моменту поставки товару. Передоплата вважається здійсненою належним чином з моменту поступлення коштів на рахунок постачальника. Розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника або за погодженням з продавцем векселями, товарами, послугами. Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на рахунок або в касу постачальника.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до "31" грудня 2012 року включно, але в будь - якому випадку до повного виконання покупцем зобов'язань пов'язаних з проведенням розрахунків за поставлений товар (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач на підставі Договору - за видатковими накладними № РН-0000316 та № РН-0000317 від 28.08.2012 року здійснив поставку товару, на загальну суму 94 025 грн. 68 коп., який прийнятий відповідачем без будь-яких застережень стосовно кількості поставленого товару чи його ціни (а.с.13-14).

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи та вбачається із залучених до справи меморіальних ордерів № 6427 від 18.09 2012 року, № 9963 від 10.12.2012 року та № 9184 від 16.11.2012 року (а.с. 15-22) вартість товару відповідачем сплачена лише частково.

Доказів сплати залишку заборгованості в сумі 10 843 грн. 44 коп. суду не подано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, коли факт поставки позивачем товару підтверджується зібраними у справі доказами, строк оплати за який настав в силу умов п. 4.1 Договору, то за відсутності доказів про оплату його вартості з боку відповідача, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 10 843 грн. 44 коп. боргу.

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, згідно пункту 3 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченої вартості товару, за кожен день прострочення оплати.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що споживач припустився прострочення виконання зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену п. 5.3 Договору та 3 % річних, розмір яких складає 534 грн. 74 коп. та 106 грн. 95 коп., відповідно.

За таких обставин, коли наявність заборгованості у відповідача за поставлений згідно Договору товар підтверджується зібраними у справі доказами, а нарахування пені та трьох процентів річних здійснено позивачем у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, а відтак позовні вимоги про стягнення 10 843 грн. 44 коп. основного боргу, 534 грн. 74 коп. - пені та 106 грн. 95 коп. - 3 % річних підлягають задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 93, код ЄДРПОУ 31299420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРС Систем" (43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 37259158) 10 843 грн. 44 коп. основного боргу, 534 грн. 74 коп. - пені, 106 грн. 95 коп. 3 % річних та 1056 грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІРС Систем" (43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 37259158) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 21 коп. про що винести відповідну ухвалу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "18" лютого 2013 року.

Суддя Р.Романюк