Постанова № 29386272, 21.01.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2013 року Справа № 1170/2а-3665/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Теравет - Україна»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Теравет - Україна» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0001340225 та №0001330225.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної позапланової перевірки посадова особа податкового органу дійшла хибного висновку щодо нікчемності господарських операцій між ПП «Теравет - Україна» та ТОВ «Аван - Тайм» у зв'язку з чим податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У своїх запереченнях відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначав, що податкова під час проведення перевірки діяла на підставах, у межах повноважень та в порядку, передбаченому чинним податковим законодавством.

Також, посилався на прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідності до норм чинного законодавства України, так як в ході проведення податковим органом перевірки ТОВ «Аван - Тайм» встановлено, що правочини між позивачем та ТОВ «Аван - Тайм», здійснено без мети настання правових наслідків, що, на думку відповідача, дає підстави вважати, що позивачем порушено вимоги Цивільного кодексу України.

В судове засідання 21 січня 2013 року представники позивача та відповідача не прибули подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності (т.2, 139-140).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи клопотання сторін та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 21 січня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ПП «Теравет - Україна» та ТОВ «Аван - Тайм», обставини використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Приватне підприємство «Теравет - Україна» зареєстроване як юридична особа 14.07.2005 року (т.1, а.с.23) та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість (т.1, а.с.108).

На підставі наказу №1631 від 24.09.2012 р. посадовою особою податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за результатами якої складено акт №124/22-5/33615114 від 24.09.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Теравет-Україна» код за ЄДРПОУ 33615114 з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Аван-Тайм» код за ЄДРПОУ 37426833 за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року (далі акт перевірки, т. 1, а.с.8-17).

За результатами перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення -рішення від 09.10.2012 р. № 0001340225 та №0001330225, якими збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток у сумі 317970,00 грн. (т.1, а.с.18-19).

Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято внаслідок неправомірного, на думку відповідача, формування податкового кредиту безпідставного включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати по придбанню товарів по взаємовідносинам з ТОВ «Аван-Тайм», угоди якого визнані нікчемними.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про нікчемність господарських операцій з ТОВ «Аван-Тайм» в зв'язку з чим збільшив грошове зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р.

Позивач, як на доказ реальності господарських операцій надав первинні документи, які супроводжували господарські операції між ним та ТОВ «Аван-Тайм».

Відповідно до акту перевірки, посадовою особою встановлено порушення з боку позивача п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 147892,00 грн. та п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 170076,00грн.

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення - рішення від 09.10.2012 року № 0001340225 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 170077,00 грн. (т.1, а.с.18) та № 0001330225 від 09.10.2012 року якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 147893,00 грн. (т.1, а.с.19)

Суд, не погоджується з висновками, що були зроблені спеціалістами Кіровоградської ОДПІ виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 01.04.2011 року між ПП «Теравет - Україна» (Покупець) та ТОВ «Аван - Тайм» (Постачальник), укладено договір №02/04/11,за яким, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити його. Асортимент, кількість та ціни встановлюються рахунком-фактурою на кожну партію товару (т.1 а.с.58-59).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Аван - Тайм» (т.1, а.с. 92,96,99).

Позивачем у готівковій та безготівковій формі оплачено отриманий товар, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера та банківськими виписками (т.1, а.с.93, 109-122).

Фактом перевезення товару є договір найму (оренди) транспортного засобу марки МАЗ 353366 бортовий - С, реєстраційний номер ВА 6627 АТ та причепу KRONE, реєстраційний номер ВА 3547 ХТ (т.1, а.с.130-131) та товарно-транспортні накладні (т.1, а.с.123-129).

Доказом того, що придбаний товар перебував на зберіганні у позивача та у подальшому був реалізований є наступні документи: договори оренди нежилого приміщення (т.1, а.с.60-61); банківські виписки що є доказом сплати орендної плати (т.1, а.с.62-88); картки складського обліку матеріалів (т.2, а.с.127-138); картки рахунку, попередні калькуляції вартості виробництва продукції, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.1, а.с.132- т.2, а.с.88)

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції ПП «Теравет - Україна» з ТОВ «Аван - Тайм» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що ТОВ «Аван - Тайм» не мало матеріальних ресурсів, необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Позиція податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Аван - Тайм» ґрунтується на матеріалах перевірки ТОВ «Аван - Тайм», проведеної Кіровоградської ОДПІ в Кіровоградської області ДПС, з питань повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року за результатами якої складено акт №675/1520/37426833, у висновках якого зазначено, порушення ч.1 ст. 203, ст.215, п.1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо визнання договору між позивачем та ТОВ «Аван - Тайм» нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між ПП «Теравет - Україна» з ТОВ «Аван - Тайм», а відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій ланці ланцюга господарських операцій права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №06/47 від 11.10.2006 року.

Реальність господарських операцій, за результатами яких у позивача виникло право на податковий кредит, перевірена відповідачем та знайшла підтвердження в ході розгляду справи.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Аван - Тайм» було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності осіб з контрагентами своїх постачальників та контрагентів зі своїми постачальниками, зокрема щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного одержання відшкодування ПДВ тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг), отримав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією ПП «Теравет - Україна» щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.

Крім того в акті перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем п.138.2 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, на підставі яких винесено податкове повідомлення - рішення від 09.10.2012 року №0001340225 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 170077,00 грн.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Зі змісту наведених норм випливає, що витрати підприємства можна віднести до складу валових лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів валових витрат, а також відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України - податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ «Аван - Тайм» товару безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, Кіровоградською ОДПІ не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування, позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов приватного підприємства «Теравет - Україна» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0001340225 та №0001330225.

3. Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Приватного підприємства «Теравет - Україна» код ЄДРПОУ 33615114 судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.В. Жук