Рішення № 29385110, 11.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2013 р.Справа № 5017/3779/2012

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

До відповідача: Громадської організації "Одеса-Ростов"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 53474,34грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: Данілова Л.В. - на підставі довіреності від 24.12.2012р.; Курлович О.О. на підставі довіреності від 24.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Одеса-Ростов" про розірвання договору оренди нежилого приміщення №83/5 від 02.11.2010р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, нині - Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією "Одеса-Ростов"; виселення Громадської організації "Одеса-Ростов" з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 150,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 46 та стягнення з Громадської організації "Одеса-Ростов" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості у розмірі - 53 474,34грн., яка складається з 51 644,08 грн. орендної плати, 1830,26 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2012 року порушено провадження у справі № 5017/3779/2012.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 11.02.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011р. „Про затвердження виконавчих органів, загальної численності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення „Про департамент комунальної власності Одеської міської ради", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. №384-VI Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управління комунальною власністю Одеської міської ради.

02.11.2010р. між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради, (Орендодавець) та Громадською організацією "Одеса-Ростов" (Орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення №83/5.

Згідно п.1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення загальною площею 150,6кв.м., розташовані за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 46.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що термін дії договору оренди з 02.11.2010р. по 02.10.2013р.

За умовами п.п.2.2., 2.4. договору №83/5 від 02.11.2010р. за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 2200грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар зобовязаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.4.1. договору №83/5 від 02.11.2010р. вказане у п.1.1. приміщення орендодавцем передано орендарю виключно для використання під розміщення громадської організації.

Згідно п.4.7. договору №83/5 від 02.11.2010р. після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2 №83/5 від 02.11.2010р. за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, відповідач неналежним чином виконує свої обовязки за договором №83/5 від 02.11.2010р., а саме систематично не сплачує орендну плату, що є порушенням умов договору. Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем складає 51 644,08грн. за період з 01.03.2012р. по 30.11.2012р.. Згідно п. 5.2. договору №83/5 від 02.11.2010р. позивачем було нараховано пеню відповідачу у сумі 1830,26грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення №83/5 від 02.11.2010р., щодо своєчасної сплати орендної плати Департамент комунальної власності Одеської міської ради змушений був звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна".

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, та вказані відомості не спростовано відповідачем, Громадської організації "Одеса-Ростов", в порушення вищезазначених приписів закону та договору, орендна плата не сплачувалася, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п. 4.7 договору, згідно з яким після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Громадської організації "Одеса-Ростов" нежилого підвального приміщення загальною площею 150,6кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 46, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення №83/5 від 02.11.2010р. станом на 28.11.2012р. включно, яка становить 51644,08грн., про стягнення якої і просить позивач. Враховуючи, що доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав, позов в цій частині підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нарахована пеня в розмірі 1830,26грн. Розглянувши здійсненний позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені на загальну сумі 1830,26грн. за порушення грошових зобов'язань за договором оренди підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації "Одеса-Ростов" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 53474,34грн. - задовольнити.

2. Розірвати договор оренди нежилого приміщення №83/5 від 02.11.2010р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) та Громадською організацією "Одеса-Ростов" (65062, м. Одеса, вул. Леваневського, 12, код 37281796, р/р 26009312091701, МФО 328209 в АБ „Південний").

3. Виселити Громадську організацію "Одеса-Ростов" (65062, м. Одеса, вул. Леваневського, 12, код 37281796, р/р 26009312091701, МФО 328209 в АБ „Південний") з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 150,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 46.

4. Стягнути з Громадської організації "Одеса-Ростов" (65062, м. Одеса, вул. Леваневського, 12, код 37281796, р/р 26009312091701, МФО 328209 в АБ „Південний") на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595, р/р 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області) - заборгованість у розмірі - 53 474,34грн., яка складається з 51 644,08 грн. орендної плати, 1830,26 грн. пені; судового збору у розмірі 3085,32грн.

5. Повернути Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595, р/р 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області) - зайво сплачений судовий збір у сумі 217,82грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.02.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.