Постанова № 29384710, 12.02.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

12 лютого 2013 року Справа № 823/110/13-а

09 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп», в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби №0006362301 від 24.12.2012 та №0006372301 від 24.12.2012.

Свої позовні вимоги товариство мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті перевірки ДПІ у м. Черкасах від 31.11.2012 №351/22-11/36262531, висновки якого побудовані виключно на фінансово-господарській діяльності контрагента позивача -ТОВ «Онікс». Господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Договірні відносини суб'єктів господарювання відбувалися у правовому полі, досягнуті угоди на момент проведення перевірки є чинними та не були визнані в законному порядку недійсними чи нікчемними, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як незаконні.

Представник позивача в судове засідання не прибула, проте надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, проте надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 28.11.2012 по 30.11.2012 працівниками ДПІ ум. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведена невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс» за період з 01.11.2011 по 01.11.2012, за результатами якої складений акт № 351/22-11/36262531 від 30.11.2012. Зокрема, в акті перевірки встановлені наступні порушення:

1. В порушення п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-ХІV, первинні документи підписані особою, яка на момент складання цих документів не була відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку, отже дані документи не можуть вважатися первинними.

2. Пункту 198.2., п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 133400 грн., у тому числі за листопад 2011 року у сумі 105750 грн., за січень 2012 року у сумі 27650 грн.

3. Пункту 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150646 грн., у тому числі за ІІ-ІV кв. 2011 року у сумі 121613 грн. та за І кв. 2012 року у сумі 29033 грн.

Як наслідок, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0006362301 від 24.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем - 150646 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 14517 грн. 00 коп. та №0006372301 від 24.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем - 133400 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 66700 грн. 00 коп.

Суд зауважує, що проведення будь-якої господарської операції товариства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Спірні правовідносини базуються на наслідках господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Онікс». Позивач надав для перевірки листами від 24.09.2012 №42 (вх.02.10.2012 №7305/10-2) та від 08.11.2012 №44 (вх.09.11.2012 №9407/10-2) засвідчені копії документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Онікс» за листопад 2011 року та січень 2012 року: податкові накладні, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), квитанції до прибуткових касових ордерів, з яких вбачається, що ТОВ «Онікс» надавало позивачу послуги: друк та проклейка постерів та послуг демонтажу. Однак, позивачем не надано для перевірки договори, які врегульовують взаємовідносини з вказаним контрагентом.

Проведеною контролюючим органом перевіркою первинних документів, встановлено, що податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від ТОВ «Онікс» підписані ОСОБА_1, який не мав ніякого відношення до діяльності ТОВ «Онікс» та не був посадовою особою, про що викладено в акті перевірки ТОВ «Онікс» від 14.02.2012 № 1263/23-07/19121137, проведеною ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Згідно п. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В порушення п. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-ХІV первинні документи підписані особою, яка на момент складання цих документів не була відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку, отже контролюючим органом правомірно зроблено висновок, що дані документи не можуть вважатися первинними.

В листах від 24.09.2012 №42 та від 08.11.2012 №44 ТОВ «Олекс Груп» зазначає, що заборгованість перед ТОВ «Онікс» відсутня, але підтверджуючі документи в повному обсязі не надані. Розрахунки проводилися готівкою, згідно наданих копій квитанцій до прибуткового касового ордера.

Крім цього, перевіряючим встановлено та зафіксовано в акті перевірки на сторінці 8, що позивачем не надано інші витребувані перевіряючим документи.

Під час перевірки, податковим органом використано акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС» (код ЄДРПОУ 19121137) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за листопад 2011 року», складений ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, від 14.02.2012 № 1263/23-07/19121137.

Даним актом встановлено: «директор (засновник станом на 06.12.2011 року ) -ОСОБА_2 з 22.06.2001 року призначений згідно Протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Онікс» від 22.06.2001 року та наказу на призначення на посаду від 22.06.2001 року № 1, звільнений згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Онікс» № 06/12-11 від 06.12.2011 року;

Свідоцтво платника ПДВ анульоване 23.01.2012 року у зв'язку з наданням декларацій про відсутність поставок.

ТОВ «Онікс» надано до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року (від 01.12.2011 року за №325876), за підписом керівника підприємства ОСОБА_2 з нульовими показниками.

Додаток № 5 до податкової декларації від 01.12.2011 року за №325876 з податку на додану вартість за листопад 2011 року керівником ТОВ «Онікс» ОСОБА_2 не складався, не підписувався та до податкового органу не подавався.

Перевіркою встановлено, що згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Онікс» № 06/12-11 від 06.12.2011 року засновники ТОВ «Онікс» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли зі складу учасників товариства та перерозподілили статутний капітал товариства на користь ОСОБА_1 в частці 100% статутного капіталу ТОВ «Онікс».

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Онікс» № 06/12-11 від 06.12.2011 року, ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ «Онікс» з 06.12.2011 року та призначено на цю посаду ОСОБА_1 з 07.12.2011 року.

За листопад 2011 року ТОВ «Онікс» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року вх. № 9012875299 від 21.12.2011р. підписаний від імені керівника ОСОБА_1.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІУ та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) у листопаді 2011 року, які підпадають під визначення ст. 22, ст.185, ст. 138. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Підпунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В порушення пп.138.2 ст. 138 Податкового кодексу в ІІ-ІV кв. 2011 року - І кв. 2012 року ТОВ «Олекс Груп» включило до витрат, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування вартість послуг в сумі 667 000 грн. від ТОВ «Онікс».

Внаслідок даного порушення, контролюючим органом встановлено завищення валових витрат ТОВ «Олекс Груп» за період ІІ-ІV кв. 2011 року -1 кв. 2012 року на суму 667000 грн.

В порушення п. 183.3 ст. 183, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Олекс Груп» завищено податковий кредит у 2011 року на суму 133 400 грн.

З огляду на наведені обставини, відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток у сумі 150646 грн., зі сплати податку на додану вартість у сумі 133400 грн. та застосовано відповідні штрафні санкції, згідно прийнятих податкових повідомлень рішень, що є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Суд наголошує, на тому, що у разі якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані до адміністративного позову та для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами на підтвердження права позивача на податковий кредит.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Повний текст складений та підписаний 18 лютого 2013 року

Суддя В.П. Тимошенко