Постанова № 29383653, 14.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 року Справа № 5021/1722/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Ісаєвій А.Ю

за участю представників сторін:

позивача - Демчука О.В., за довіреністю № 14-17 від 18 січня 2013 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №230С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 17 грудня 2012 року у справі № 5021/1722/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостка-тепло", м. Шостка Сумської області

про стягнення 10850,42 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 17 грудня 2012 року у справі № 5021/1722/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 1 301,85 грн., 835,89 грн. інфляційних збитків та 317,10 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 4 574 грн. 40 коп. пені та 4165 грн. 28 коп. штрафу відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 17 грудня 2012 року у справі № 5021/1722/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені. В іншій частині просить рішення залишити без змін.

Свої вимоги обґрунтовує, зокрема тим, що на думку позивача, з аналізу статей 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. За зобов'язаннями перед поточними кредиторами, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка, застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів.

В судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився. Громадянка Леонідова В.І., яка з'явилась в засідання, не надала належних доказів своїх повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостка-тепло" в апеляційному господарському суді.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК .

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності) (пункт 2.2).

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (пункт 2.5).

Копія довіреності № 1 від 02.01.2013р., яка надана в підтвердження повноважень Леонідової В.І., як представника ТОВ «Шостка-тепло», не засвідчена належним чином, тому колегія суддів вважає, що Леонідова В.І. не може представляти інтереси ТОВ «Шостка-тепло» у даному судовому засіданні.

Зважаючи на те, що відзив, наданий від ТОВ «Шостка-тепло», підписаний Леонідовою В.І., у якої відсутні докази належних повноважень, колегія суддів вважає його таким, що не відповідає вимогам щодо належності та допустимості доказів, у зв'язку з чим не приймає його до розгляду.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

В листопаді 2012 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 10 850, 42 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором № 14/2525/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 4 574, 40 грн. пені, 4 165, 28 грн. штрафу, 1 301, 85 грн. 3% річних, 835 89 грн. інфляційних збитків, а також витрати по сплаті судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, 30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шостка-тепло" (покупець) був укладений договір № 14/2525/11 купівлі-продажу природного газу (а.с. 9- 16).

Відповідно до умов договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору ( п.1.1 договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 355.0 тис. куб. м. по місяцях кварталів.

Вартість природного газу передбачена пунктом 5. 2 договору з урахуванням змін. внесених додатковими угодами до нього.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, зокрема, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Приймання - передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу (п. 3.2 договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Актом приймання-передачі природного газу № 28 сумБО від 31 жовтня 2011 року підтверджується обсяг поставленого позивачем НАК «Нафтобаз України» відповідачу ТОВ «Шостка-тепло» природного газу - 15,608 тис.куб.м. на суму 59 503,94 грн.(а.с.17).

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, перелічені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають суду правові підстави дійти висновку про те, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору, а відповідач своєчасно і в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання, та сплатив за газ з порушенням строків, встановлених для оплати строків. Лише станом на 19.09.2012р. відповідач сплатив вартість переданого газу.

У зв'язку з чим, позивач нарахував до сплати відповідачу суму штрафних санкцій 10 850 грн. 42 коп. за неналежне виконання зобов'язань за договором № 14/2525/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року, з яких: 4 574 грн. 40 коп. - пені, 4 165 грн. 28 коп. - штрафу, 1 301 грн. 85 коп. - 3% річних. 835 грн. 89 коп. - інфляційних збитків.

На адресу відповідача позивачем була надіслана вимога № 26/2-66-12 від 11.10.2012 р. про сплату штрафних санкцій на загальну суму 8 712,67 грн. (а.с. 18).

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 11 грудня 2007 року у справі № 7/314-07 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостка-Тепло" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе. 3; код 32478934), введена процедура розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 77).

Ухвалою суду від 20 вересня 2012 року у справі № 7/314-07 продовжено процедуру санації у даній справі до 01.01.2013 року (а. с. 78).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача 1 301, 85 грн. - 3% річних. 835,89 грн. - інфляційних збитків до сплати відповідачу 4 574, 40 грн. пені та 4165,28 грн. штрафу. Такий висновок узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в інформаційному листі від 15.03.2011р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» (зі змінами внесеними інформаційним листом ВГСУ від 22.01.2013р. № 01-06/85/2013), де, зокрема, зазначено, що за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом України прийнято низку постанов, у яких викладено, зокрема, такі правові позиції у спорах, що виникають у розгляді справ про банкрутство: боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, встановлених спеціальними нормами законодавства .

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ задоволенню не підлягає, а підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 17 грудня 2012 року у справі № 5021/1722/12 відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 17 грудня 2012 року у справі № 5021/1722/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена

до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2013 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.