Постанова № 29383615, 04.02.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2013 р. Справа № 39/5005/2047/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

секретар судового засідання Єрьоміна К. В.

За участю представниквів сторін:

від позивача: Маслов Д.В., довіреність №66 від 04.02.12, представник;

від відповідача-2: Павелко Є.К., дов. №5-15/50-645 від 02.01.13, представник;

від відповідача-1: Павелко Є.К., дов. №15-10/1747-14664 від 26.12.12, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілей", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. у справі № 39/5005/2047/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними

інвестиціями "Галілей", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Головного управління Державної казначейської служби

України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

відповідача-2 Державного казначейства України, м. Київ

про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 89 821 грн 06 коп

В С Т А Н О В И В:

За письмовим клопотанням позивача справа слухається із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, запис здійснюється на диск CD-R, серійний номер А608234331С20.

02.03.2012р. Позивач, ТОВ з іноземними інвестиціями «Галілей», звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області інфляційних втрат - 34 482,16 грн, 3% річних - 55 338,90 грн, що нараховані ним на суму збитків 1 844 629,89 грн, стягнутих з останнього рішенням суду від 07.02.2011р. по справі №40/195-10(13/30-10(33/140-09(6/278-08(А11/37(А6/18(14/140))-07). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем наказу суду від 22.02.2011р., виданого на виконання вказаного рішення, а також ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012р. в задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. вказане рішення скасовано, позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду від 13.09.2012р. зазначені судові акти скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді справи, з урахуванням позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 13.09.2012р., Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, а також інформації, викладеної у листі Відповідача №15-19/501-50618 від 31.05.2011р., судом першої інстанції було винесено ухвалу від 27.11.2012р. про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 Державного казначейства України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. (суддя Коваленко О.О.) у позовних вимогах відмовлено з посиланням на відсутність вини відповідачів у негайному виконанні рішення суду від 07.02.2011р. та не врегулюванні законодавством строку виконання рішення про стягнення коштів з державного бюджету.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ з іноземними інвестиціями «Галілей» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом не було досліджено тієї обставини, що до Відповідача-1 з листами про виконання наказу Позивач звертався неодноразово ще до прийняття та набрання чинності Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ. Звернув увагу суду на те, що з огляду на норми цивільного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, рішення суду про відшкодування державою збитків має бути виконано урядом негайно, тому висновок суду щодо відсутності будь-яких установлених законом строків для виконання рішення суду про стягнення коштів державного бюджету є помилковим.

Відповідач-1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скаржника заперечив, зазначив, що Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» не передбачені бюджетні відшкодування інфляційних втрат та 3% у зв`язку із затримкою виконання судового рішення, рахунки, з яких би здійснювалося таке відшкодування, у Державному казначействі України відсутні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідачів проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, а за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судом встановлено наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено випадки виключної підсудності справ, зокрема, згідно частини 4 зазначеної статті справи, відповідачем в яких є вищий або центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються виключно господарським судом м. Києва.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 27.11.2012р. до участі у справі в якості відповідача-2 господарським судом Дніпропетровської області було залучено Державне казначейство України (м. Київ), яке фактично здійснювало виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі №40/195-10(13/30-10(33/140-09(6/278-08(А11/37(А6/18(14/140))-07) від 22.02. 2011р. відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р. Тобто, судом першої інстанції відповідача-2 було правомірно залучено до участі у справі.

Указом Президента України від 13.04.2011р. №460/2011 було затверджено Положення про Державну казначейську службу України, згідно якого Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 29.11.2011р. № 1078/2011 були внесені зміни до вказаного Положення та установлено, що Державна казначейська служба України є правонаступником прав та обов`язків Державного казначейства України - урядового органу державного управління, що діяв у системі Міністерства фінансів України.

Таким чином, залучивши до участі у справі в якості відповідача-2 Державне казначейство України, суд першої інстанції мав з`ясувати підсудність справи господарському суду Дніпропетровської області та відповідно до ч. 4 ст. 16, ст. 17 Господарського процесуального кодексу України направити справу за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Пунктом 7 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому разі підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в разі, якщо воно прийнято з порушенням правил виключної підсудності. Відповідно до п. 25 Інформаційного листа ВГСУ від 14.08.2007р. № 01-8/675 у разі скасування рішення місцевого господарського суду з відповідних підстав апеляційна інстанція має повернути матеріали справи до зазначеного господарського суду, а останній, з урахуванням наведеного в постанові апеляційної інстанції, - надіслати ці матеріали за встановленою підсудністю в порядку статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду, як прийняте з порушенням процесуальних норм щодо виключної підсудності справи, - скасуванню. Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого направлення до господарського суду м. Києва за встановленою підсудністю.

Задоволення заяви позивача про винесення окремої ухвали в зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та направлення її до правоохоронних органів колегія суддів вважає передчасним, оскільки, в зв'язку з порушенням правил підсудності, рішення суду першої інстанції по суті не переглядається.

Витрати по апеляційній скарзі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 25, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Замінити Відповідача-2 - Державне казначейство України, м. Київ на правонаступника - Державну казначейську службу України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ - 37567646).

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілей", м. Дніпропетровськ відхилити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. у справі №39/5005/2047/2012 скасувати у зв`язку із порушенням правил виключної підсудності.

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого направлення до господарського суду м. Києва

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е. В. Орєшкіна

Повний текст постанови складений 18.02.2013р.