Постанова № 29383506, 11.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17554/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-55 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представників позивача Хіневич О.В., Семенова М.В.,

представника відповідача Мартиненко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення № 1058 від 03.12.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення № 1058 від 03.12.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що УПФУ в Київському районі м. Донецька прийнято рішення № 1058 від 03.12.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. З вказаним рішенням позивач не погодився, зазначивши, що воно прийнято з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки не погоджено з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надіслане до платника з порушенням встановленого законом строку. Також вказав, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску мав приймати начальник або заступник начальника Управління ПФУ, тоді як оспорене рішення прийнято виконуючим обов'язки начальника УПФУ, що, на думку позивача, не передбачено законом. З наведених підстав, позивач просив дії щодо застосування до нього фінансових санкцій визнати неправомірними, рішення УПФУ в Київському районі м. Донецька № 1058 від 03.12.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначили про неправомірність застосування до позивача спірним рішенням відповідальності, також вказали, що позивач є державним підприємством, за специфікою діяльності виконує роботи, які фінансуються з Державного бюджету. Через нерівномірне бюджетне фінансування виникає недоїмка зі сплати внесків, проте, вказана заборгованість виникла не з вини позивача. Отже, враховуючи відсутність вини позивача у несвоєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, представники позивача також просили задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала картку особового рахунку платника єдиного внеску, зазначила, що спірним рішенням фінансові санкції застосовані відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.10, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, доводи, наведені позивачем в обґрунтування заявленого позову не передбачені законом в якості підстав для звільнення від відповідальності за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, просила у задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Позивач Державне підприємство «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00185790, зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснює повноваження, відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, якою передбачено, що у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Отже, УПФУ в Київському районі м. Донецька є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, із змінами і доповненнями; Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 з наступними змінами і доповненнями.

На реалізацію зазначених повноважень Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було прийнято рішення № 1058 від 03.12.2012 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.4).

З доводів та заперечень сторін судом встановлено, що сторонами не оспорюється факт несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та розрахунок застосованих санкцій. Наявність недоїмки, яка є підставою застосування вказаних санкцій підтверджується наданою відповідачем карткою особового рахунку платника єдиного внеску.

Водночас, рішення відповідача № 1058 від 03.12.2012 року про застосування фінансових санкцій позивач оспорює, посилаючись на відсутність погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, прийняття рішення виконуючим обов'язки начальника УПФУ, несвоєчасну оплату виконаних позивачем робіт та відсутність його вини у несвоєчасній сплаті єдиного внеску.

З огляду на встановлені по справі обставини суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Згідно з частиною 8 вказаної статті платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VІ.

Положеннями статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду до платника єдиного внеску застосовується штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідачем зазначено, що відповідно до п.п. 7.2.2 п.7.2 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої Постановою правління ПФУ від 27.09.2010 №21-5, розрахунок фінансових санкцій здійснювався на підставі даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно та поданих до органів Пенсійного фонду, в якому такий платник зареєстрований.

За даними особового рахунку позивача встановлено, що позивач своєчасно не сплачував суми єдиного внеску, у зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Донецька рішенням № 1058 від 03.12.2012 року були застосовані фінансові санкції. Отже, судом встановлено, що спірне рішення прийняте з підстав наявності у позивача заборгованості з єдиного внеску, що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску.

Посилання позивача на ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VІ суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до вказаної норми про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Отже, конструкція вказаної норми передбачає погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики не конкретного рішення посадової особи територіального органу Пенсійного фонду, а відповідного порядку застосування фінансових санкцій.

Також, з огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає правомірним прийняття оспореного рішення виконуючим обов'язки начальника УПФУ в Київському районі м. Донецька ОСОБА_5, оскільки відповідачем наданий наказ № 152-в від 27.11.2012 р. про надання відпустки начальнику УПФУ ОСОБА_6 з 29.11 по 14.12.2012 р. та покладення на ОСОБА_5, на яку також виконання обов'язків начальника УПФУ на період його відсутності передбачено затвердженим розподілом функціональних обов'язків.

Згідно зі ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені по справі обставини суд вважає, що позивачем не доведено порушень з боку відповідача вимог закону, тоді як відповідачем надані достатні докази про те, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Тому, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримані приписи законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, а заявлені по справі позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення № 1058 від 03.12.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 лютого 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 15 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.