Ухвала суду № 29383201, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 2а-5079/11/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: - Лукманової О.М.

суддів: - Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: - Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року у справі №2а-5079/11/1170 за позовом ОСОБА_5 до Державного виконавця ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції Щербини В.Ю. про визнання незаконною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2011 року ОСОБА_5 (далі - позивач), звернулася до суду з позовом до Державного виконавця ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції Щербини В.Ю. (далі - відповідач), в якому просила визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 було відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.12.2004 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області було видано виконавчий лист №1-355 (дублікат від 31.01.2006 року) про стягнення з громадянки ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 1233,88 грн.

У жовтні 2006 року позивач звернулася з заявою до відповідача про прийняття до виконання виконавчого листа №1-355 від 31.01.2006 року.

На підставі вищезазначеної заяви 23.10.2006 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Під час здійснення виконавчого провадження відповідачем були вжиті заходи щодо встановлення відомостей про місце проживання боржника, реєстрації за ним транспортних засобів та нерухомості.

За результатами здійснення виконавчого провадження відповідачем місцезнаходження боржника не встановлено, майна, яке б знаходилося у її власності не виявлено. Крім того, ОСОБА_7 ніде не працює.

На підставі всіх зібраних відомостей щодо боржника 30.06.2011 року відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Частиною 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно дослідив всі обставини справи та обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду - без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року у справі №2а-5079/11/1170 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук