Ухвала суду № 29382988, 22.01.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1307/13- ц

Провадження № 2-о/755/39/13

У Х В А Л А

про повернення заяви для подання до належного суду

"22" січня 2013 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст. ст. 234, 256, 258 ЦПК України за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2013 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява подана та підписана представником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення.

21 січня 2013 року вказана заява була передана в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту заяви, поданої та підписаної представником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, заявники просять суд встановити факт належності на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 0,1111 га, яка знаходиться на території садівницького товариства «Будівельник-1»у Дарницькому районі АДРЕСА_2 покійній ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою вчинення державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори відповідних нотаріальних дій для оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

Згідно ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно до п.5 ч.2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого проживання справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Як вбачається з матеріалів доданих до заяви про встановлення факту, заявниками у даній справі є ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, та ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4. Представником заявників, в інтересах яких подана заява, відповідно до нотаріально посвідчених довіреностей є ОСОБА_3.

Таким чином, з наведеного вбачається, що за вимог Цивільного процесуального кодексу заява про встановлення факту, що має юридичне значення, за зверненням фізичних осіб, в даному випадку ОСОБА_1, ОСОБА_2, повинна бути подана до суду за їх місцем проживання.

Зі змісту заяви про встановлення факту та доданих нотаріально посвідчених довіреностей вбачається, що заявники мешкають в Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до ст. 115 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви заявникам для подання до належного суду, за їхнім місцем проживання, тобто до Дарницького районного суду м. Києва.

Крім того, у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд вважає за необхідне повернути представнику заявників, ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 115, 210, 257, 258, 293, 294 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення -повернути заявникам, для подання її до належного суду.

Повернути ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 114 гривень 71 копійка, сплачений відповідно до квитанції №8 від 17 січня 2013 року в Філії-Головне управління по м. Києву та області №10026/0063-2, на розрахунковий рахунок 31216206700005, код установи банку 82019, ідентифікаційний код отримувача 38012871, установа банку ГУ ДКСУ у м. Києві, призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_3 Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ 02896696.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: