Постанова № 29381945, 18.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2012 р. (14 год. 54 хв.) Справа №2а-5565/11/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай"

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби Крим

про визнання протиправними дій.

Обставини справи: Закрите акціонерне товариство "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправними дій відповідача в частині встановлення порушення по зменшенню значення строки 26 декларації по податку на додану вартість в сумі 20614200,00 грн. в акті № 221/27/23/00411855 від 16.07.2010р. та в акті № 236/15/02/00411855 від 29.07.2010р. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки актів перевірки є необґрунтованими, а мотивовані суб'єктивною думкою перевіряючих та не мають документального підтвердження.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів. Представник позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові, та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань до суду не скерував, про поважність причин неявки суд не повідомив. Представник відповідача під час розгляду справи проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 93-95).

Враховуючи наявність клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" із змінами і доповненнями (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) на час проведення перевірок передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Бахчисарайському районі АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися такі дії відповідача - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС правомірними.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" є юридичною особою, яка зареєстрована 07.04.1998 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.47) та Статутом (а.с. 48-52).

Закрите акціонерне товариство "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" взято на облік платника податків до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим з 15.04.1998р. за реєстраційним номером 4 та є платником податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З 28.05.2010р. по 09.07.2010р. (термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ДПІ у Бахчисарайському районі від 24.06.2010р. № 229 на 5 робочих днів (з 25.06.2010р. по 09.07.2010р.) на підставі направлені від 28.05.2010р. № 129/23/206 та 146/23 від 25.06.2010р. була проведена виїзна планова перевірка Закритого акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай", код за ЄДРПОУ 00411855, з питань дотримання вимог податкового, валового та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., за результатами якої був складений акт № 221/27/23/00411855 (а.с.6-38).

Вказаною перевіркою встановлені порушення зокрема п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п.п. 4.5.2. п. 4.5 ст. 4, п.7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п 7.4, п.п. 7.5.2 п. 7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, п.п. 4.1.1. та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, а також п.п. 5.12.5 наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.1997р.за № 250/2054, зі змінами та доповненнями, завищено від'ємне значення по податку на додану вартість усього у сумі 20614200 грн.

З 28.07.2010р. по 29.07.2010р. була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ЗАТ «КВКЗ «Бахчисарай» (00411855) за червень 2010р. від 20.07.2010р. № 9002860823, за результатами якої був складений акт № 236/15-02/00411855 (а.с.39-46).

Згідно із висновками наведеного акту на підставі п. 10.2 ст. 10 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), підпункту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями), та Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997р. за № 250/2054, (зі змінами та доповненнями), за результатами документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2010р. зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 20614200 грн.

Не погодившись із діями відповідача в частині встановлення порушення по зменшенню значення строки 26 декларації по податку на додану вартість в сумі 20614200,00 грн. а акті № 221/27/23/00411855 від 16.07.2010р. та в акті « 236/15/02/00411855 від 29.07.2010р., позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом щодо їх оскарження.

Перевіряючи правомірність дій відповідача, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалося Конституційним Судом України в Рішеннях №1-зп від 13.05.1997, №1-рп/99 від 09.02.1999 та №3-рп/20014 від 05.04.2001, у яких зазначено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у 2010 року, суд перевіряє їх відповідність законодавству України, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та підлягає застосуванню до таких правовідносин.

Перевіркою, проведеною відповідачем у липні 2010р. встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р.№2181-ІІІ зі змінами та доповненнями, а також п.п. 5.12.5 наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», завищено від'ємне значення по податку на додану вартість усього у сумі 20 614 200грн.

Спеціальним законом, чинним до 01.01.2011р., що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР (далі Закон 168).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону №168 податковим періодом є один календарний місяць.

Пунктом 10.2 ст. 10 Закону № 168 встановлено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно із п. 10.4 ст. 10 Закону № 168 контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону (п. 10.6 ст.10 Закону № 168).

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" наказом від 30.05.1997р. № 166 затверджено форму податкової декларації та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість.

29.07.2010р. ДПІ у Бахчисарайському районі був складений акт про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2010р., з якого вбачається,що за даними декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. підприємство не відобразило результат планової виїзної перевірки у рядку 23.4 декларації, а саме суму завищення декларованого значення ряд.26 по декларації з ПДВ у розмірі 20614200 грн., яка підлягає зменшенню згідно висновків акту планової виїзної перевірки від 16.07.2010р.

В податковій декларації з ПДВ за червень 2010р. ЗАТ «КВКЗ «Бахчисарай» в рядок 23.2 було включено значення рядка 26 податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року, в частині сум податку, сплаченого постачальниками в попередніх податкових періодах. (Лист ДПА України №12096/7/16-1117 від 18.06.2010 №13547/7/16-1517 від 08.07.2010 року.)

Згідно Листа ДПА України №12096/7/16-1117 від 18.06.2010 №13547/7/16-1517 від 08.07.2010 року починаючи зі звітності за червень 2010 року значення рядка 26 включається до рядку 23.2 декларацій наступного податкового періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальниками в попередніх податкових періодах і в обов'язковому порядку враховуються при визначенні сум податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (рядок 25.1 або рядок 25.2).

Залишок значення рядку 26 в частині сум податку, по яких не проведені розрахунки з постачальниками, зберігається у вказаному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, в якому проведені розрахунки з постачальниками.

Таким чином, коли ЗАТ «КВКЗ «Бахчисарай» в податковій декларації з ПДВ за червень 2010р. в рядок 23.2 включило значення рядка 26 податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року, в частині сум податку, сплаченого постачальниками в попередніх податкових періодах у розмірі 2054371грн., а так само в рядку 26 відображена сума 24353292грн. Згідно акту документальної невиїзної перевірки податкової декларації за червень 2010р. №236/15-02/00411855 від 29.07.10 року, в порушення п.п.5.12.5 Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації і Порядку її заповнення і надання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня в 1997 р. за № 250/2054, із змінами і доповненнями, підприємство не відобразило результати планової виїзної перевірки в рядку 23.4, а саме суму завищення задекларованого значення рядка 26 по декларації з ПДВ у розмірі 20614200грн, яка підлягає зменшенню згідно висновків акту планової виїзної перевірки від 16.07.10р. №221/23/00411855.

З матеріалів справи вбачається, що сума в розмірі 13414558,00 грн., яка включена до складу податкового кредиту входить до складу суми в розмірі 20614200,00 грн., що також було підтверджено поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні.

Суд зазначає, що стосовно суми в розмірі 13414558,00 грн., яка підлягає включенню до складу податкового кредиту але була зменшена відповідачем за актом перевірки від 17.03.2011р. за № 32/1502/00411855 Окружним адміністративним судом АР Крим від 12.04.2012р. у справі 2а-3338/11/0170/11 спір було вирішено по суті та за наслідками судового розгляду було прийнято постанову.

Відтак, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2012р. у справі № 2а-3338/11/0170/11 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказана постанова залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 26.09.2012р.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відмовляючи Приватному акціонерному товариству «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» у задоволенні позову, Окружний адміністративний суд АР Крим встановив відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо зменшення позивачу суми, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту у розмірі 13 414 558грн., за актом перевірки від 17.03.2011р. за №32/1502/00411855, внаслідок чого позовні вимоги є необґрунтованими.

Суд зазначає, що порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005р. № 327 (в редакцій на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок) розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно п. 1.3. Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 4.4 Порядку у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Пунктом 4.11 Порядку передбачено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Із наведеного слідує, що акт перевірки є доказом, якій підтверджує або спростовує певні факти. Висновки посадових осіб, які викладені у актах перевірок, щодо порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, є їх особистою думкою та не створюють правових наслідків для таких суб'єктів господарювання і не є обов'язковими для виконання.

Порядком передбачений обов'язок податкового органу надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, у кожному разі, коли за результатами перевірки платника податків виявляються порушення вимог податкового законодавства внаслідок чого податковий орган нараховує суму грошового зобов'язання або зменшує від'ємне значення податку.

За загальним правилом дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка цього суб'єкта.

Відтак, дії відповідача за наслідками перевірки позивача у даному випадку можуть бути виражені виключно у направленні відповідачем позивачу податкового повідомлення-рішення.

Суд звертає увагу, що за наслідками перевірок позивача 16.07.2010р. та 29.07.2010р. були складені відповідні акти, а саме: № 221/27/23/00411855 та 236/15-02/00411855, що свідчить про встановлення податковим органом певних порушень податкового законодавства з боку позивача, які вже зазначалися вище.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на приписи ч. 2 ст. 71 КАС України, що про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд звертає увагу, що згідно із ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд не бере до уваги посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на певні факти, відображені в актах перевірки з посиланням на певні сторінки, оскільки як вже зазначалося висновки посадових осіб, які викладені у актах перевірок, щодо порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, є їх особистою думкою та не створюють правових наслідків для таких суб'єктів господарювання і не є обов'язковими для виконання.

Долучені позивачем акти перевірок свідчать про належне отримання їх останнім, проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач мав заперечення до таких актів.

Доказів того, що відповідачем приймалися за результатами розгляду актів перевірки та направлялися будь-які податкові повідомлення - рішення суду не надано.

За таких обставин враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що правових підстав для визнання протиправними дій відповідача в частині встановлення порушення по зменшенню значення строки 26 декларації по податку на додану вартість в сумі 20614200,00 грн. в акті № 221/27/23/00411855 від 16.07.2010р. та в акті № 236/15/02/00411855 від 29.07.2010р. у суду не має, в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 18.12.2012р. Постанову складено у повному обсязі та підписано 24.12.2012р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.