Постанова № 29381710, 12.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року № 2а-10228/12/1370

12 год. 43 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Сагаль Н. С., представника відповідача Фурси В. Г., представника третьої особи Царик М. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до приватної агрофірми ім. Івана Франка про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

4 грудня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до приватної агрофірми ім. Івана Франка про стягнення пені в сумі 21643,44 грн.

Ухвалою від 05.12.2012 року судом залучено до участі у справі Управління Державної казначейської служби у Миколаївському районі Львівської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відділенням Державного казначейства у Миколаївському районі Львівської області та Виробничим об'єднанням селянських господарств ім. І. Франка (правонаступник - приватна агрофірма ім. Івана Франка) було укладено Договір № 1 від 10.10.1997 року «Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років» відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років». Згідно з п.1.1 договору Відділення Державного казначейства у Миколаївському районі надало Виробничому об'єднанню селянських господарств ім. І. Франка фінансову допомогу в сумі 11100 грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років на умовах повернення до 01.10.1998 року. До 01.10.1998 року підприємство позики не повернуло. У зв'язку із несвоєчасним поверненням фінансової допомоги ПАФ ім. Івана Франка, управлінням Державного казначейства у Миколаївському районі Головного управління Державного казначейства України у Львівській області щомісячно за період з 01.10.1998 року по 12.05.2007 року було нараховано пеню з розрахунку - 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, нарахованої на суму заборгованості по одержаній і неповерненій фінансовий допомозі. За цей період сума боргу становила 21643,44 грн. Позовна давність щодо погашення такого виду заборгованості не застосовується, відтак позивач просить стягнути зазначену суму в дохід державного бюджету.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву № 57 від 24.12.2012 року (вх. № 51532 від 25.12.2012 року) та доповненні до заперечення (вх. № 229 від 03.01.2013 року), де вказано, що при укладанні та виконанні Договору № 1 від 10.10.1997 року третьою особою було допущено порушення умов договору, кошти відповідно до договору безпосередньо відповідачу не перераховувались, відтак договір, на який покликається позивач, є нечинним. Вважає, що на суми коштів, виплачені за договором, не може нараховуватись пеня. Позивачем безпідставно робиться покликання на норми Податкового кодексу України, оскільки такий не діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Стверджує, що до заявленої до стягнення заборгованості необхідно застосувати п. п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» стосовно строку визначення податкового зобов'язання. Звертає увагу на помилки та неточності у розрахунку пені та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позиція третьої особи викладена у поясненні № 04-09/32 від 18.01.2013 року, поданому представником третьої особи в судовому засіданні 22.01.2013 року, де вказано, що фінансову допомогу в сумі 11100 грн. відповідач отримав на підставі рахунків-фактур, виписаних ним на отримання паливно-мастильних матеріалів. Вибірка нафтопродуктів підтверджує факт отримання таких у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 11.09.1997 року № 1003. Вважає, що до такого роду заборгованості не повинен застосовуватись строк позовної давності, та стверджує про підставність нарахування пені за несвоєчасне повернення фінансової допомоги.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватна агрофірма ім. Івана Франка включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25.02.2005 року, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 14328713 від 24.07.2012 року.

Відділенням Державного казначейства у Миколаївському районі Львівської області та Виробничим об'єднанням селянських господарств ім. І. Франка (правонаступник - приватна агрофірма ім. Івана Франка) було укладено Договір № 1 від 10.10.1997 року «Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років» відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років». Згідно з п. 1.1 договору Відділення Державного казначейства у Миколаївському районі надало Виробничому об'єднанню селянських господарств ім. І. Франка фінансову допомогу в сумі 11100 грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років на умовах повернення до 01.10.1998 року.

Фінансову допомогу в сумі 11100 грн. перераховано на рахунок закритого акціонерного товариства «Миколаїв-Агротехпостач» на паливо-мастильні матеріали для ВОСГ ім. І. Франка, що підтверджується копіями рахунків від 30.10.1997 року, від 13.11.1997 року, від 14.11.1997 року, від 18.11.1997 року, від 25.11.1997 року, від 23.12.1997 року.

Повернення фінансової допомоги здійснено ПАФ ім. Івана Франка та підтверджено виписками з рахунку, наявними у матеріалах справи (а. с. 18-22).

Заборгованість відповідача з фінансової допомоги, наданої із резервного фонду, станом на 14.11.2012 року становить 21643,44 грн., що підтверджується розрахунком пені, нарахованої на суму заборгованості по одержаній і не поверненій фінансовій допомозі за період з 01.10.1998 року по 12.05.2007 року (а. с. 23).

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 31 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI визначено, що для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Відповідно до вимог ст.17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до вимог статті 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади).

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

Органи державної податкової служби України визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області надало всі необхідні документи Миколаївській міжрайонній податковій інспекції Львівської області ДПС щодо стягнення пені по одержаній фінансовій допомозі з Резервного фонду Кабінету міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 по сільськогосподарському підприємстві ПАФ ім. Івана Франка (лист УДКС у Миколаївському районі від 14.11.2012р. №04-04/613).

Згідно з п. п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Позивачем долучено до матеріалів справи податкову вимогу форми «Ю1» № 1/243 від 06.10.2010 року, відповідно до якої загальна сума податкового боргу відповідача за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 06.10.2010 року становить 21643,44 грн.

Отримання цільової фінансової допомоги відповідачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а також заявою відповідача № 137 від 13.10.1997 року (а. с. 11), у якій відповідач просить виділену йому матеріальну допомогу в сумі 11100 грн. направити на закупку пального.

Суд вважає безпідставними покликання відповідача на п. п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

Всупереч наведеним нормам законодавства відповідач не вжив жодних заходів для погашення заборгованості зі сплати пені.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 21643,44 грн. є узгодженою, що підтверджується вищевказаними доказами, а відтак підлягає стягненню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Беручи до уваги те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, суму заборгованості зі сплати пені в розмірі 21643,44 грн. не сплачено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватної агрофірми ім. Івана Франка (с. Берездівці, Миколаївський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 03760786) в дохід державного бюджету борг в розмірі 21643 (двадцять одна тисяча шістсот сорок три) грн. 44 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2013 року.

Суддя Качур Р.П.