Ухвала суду № 29381038, 04.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1183/12/0170/18

04.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 11.09.12 у справі № 2а-1183/12/0170/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" (вул. Первомайская, 62,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000212301 від 11.01.2012 р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000222301 від 11.01.2012р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн. та з проведення судової експертизи у розмірі 3984,50 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 26.04.1991 року, що підтверджується довідкою АБ №410114 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Посадовими особами Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Вік Оіл Плюс" за травень 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 27 лютого 2011 року №7941/23-1/00443737, яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит з податок на додану вартість у травні 2011 року на загальну суму 159216,07 грн.

Висновки відповідача грунтуються на безтоварності господарських операцій між ТОВ "Вік Оіл Плюс" та ТОВ "Новатор", оскільки зустрічною перевіркою ТОВ "Вік Оіл Плюс" не було підтверджено наявність поставки йому товару від його постачальника ТОВ "Торговий дім "Альпіна", що свідчить про безтоварність операцій, тобто операції за участю ТОВ "Вік Оіл Плюс" не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними, його діяльність була спрямована на надання податкової вигоди третім особам, а ТОВ "Новатор" є "вигодонабувачем".

Відповідачем зазначено щодо відсутності у ТОВ "Вік Оіл Плюс" основних фондів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів та технічного персоналу, а також відсутність найменування перевізника в товарно-транспортних накладних, за якими здійснювалося перевезення палива від ТОВ "Торговий дім "Альпіна" до ТОВ "Вік Оіл Плюс".

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 11 січня 2012 року №0000222301 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 42192 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), застосованими на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України - 1,00 грн.;

- від 11 січня 2012 року №0000212301 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 117024 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), застосованими на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України - 1,00 грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач оскаржував їх в адміністративному порядку до Джанкойської ОДПІ в АРК. За результатом розгляду заперечення позивача до акту перевірки податковим органом було прийнято рішення, якими заперечення до акту перевірки залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення -без змін.

Судом встановлено, що між ТОВ "Вік Оіл Плюс" (Постачальник) та ВАТ "Новатор" (Покупець) був укладений Договір поставки нафтопродуктів № 0024 від 04.01.2011р. (а.с. 27), предметом якого є поставка нафтопродуктів, найменування, кількість та ціна яких вказуються в накладних документах на товар, які оформляються на кожну окрему партію товару (п. 1.1 договору).

На виконання умов Договору, постачальником в травні 2011 р. від вантажено на адресу Покупця бензин А-76 в загальній кількості 48465 л. та дизельне пальне в загальній кількості 53370 л. на загальну суму 955296,35 грн. (в т.ч. ПДВ 159216,06 грн.).

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем до матеріалів справи долучені:

- видаткова накладна №209 від 06.05.2011р.;

- видаткова накладна №230 від 17.05.2011р.;

- видаткова накладна №236 від 19.05.2011р.;

- видаткова накладна №256 від 27.05.2011р.

- товарно-транс портні накладні №0605-1 від 06.05.2011р., №1705-1 від 17.05.2011р., №1905-4 від 19.05.2011р., № 2705-1 від 27.05.2011р. на відпуск нафтопродуктів за ф. № 1-ТТН (нафтопродукт) перевізників ФОП Канцур та ПП Кучеренко.

Судова колегія, дослідивши вищезазначені документи на поставку нафтопродуктів, приходить до висновку, що вони містять всі обов'язкові реквізити первинних бухгалтерських документів, відповідають нормативним вимогам до таких документів, тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з придбання покупцем (ТОВ "Новатор") у постачальника (ТОВ "Вік Оіл Плюс") товарів на загальну суму 955296,35 грн., вт.ч. ПДВ 159216,06 грн.

Також, позивачем від ТОВ "Вік Оіл Плюс"(ІПН 369775108286) були отримані податкові накладні:

- податкова накладна № 9 від 06.05.2011 на загальну суму поставки 304064,50 грн., в т.ч. ПДВ 50677,42 грн.,

- податкова накладна № 25 від 17.05.2011 на загальну суму поставки 304064,50 грн., в т.ч. ПДВ 50677,42 грн.,

- податкова накладна № 29 від 19.05.2011 на загальну суму поставки 44719,35 грн., в т.ч. ПДВ 7453,23 грн.,

- податкова накладна № 52 від 27.05.2011 на загальну суму поставки 302448,00 грн., в т.ч. ПДВ 50408,00 грн.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкових повідомлень - рішень, судова колегія зазначає наступне.

Податковий Кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Судом досліджені наданні податкові накладні ТОВ "Вік Оіл Плюс" та встановлено, що вони виписані зареєстрованим платником ПДВ, оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити, відповідають усім законо давчим вимогам до первинного документу податкового обліку, тому є належною підставою для включення до складу податкового кредиту ТОВ "Новатор" ПДВ в загальній сумі 159216 грн., нарахованого у зв'язку з придбанням товарів для їх використання у власній господарській діяльності.

Також, із наданих позивачем первинних документів бухгалтер ського обліку (забірні карти на отримання ПММ та подорожні листи) встанов лено, що придбане у ТОВ "Вік Оіл Плюс" паливо було використано для заправки власних автомобілів ТОВ "Новатор", які здійснювали збір молочної сировини для її подальшої переробки, що є основним видом господарської діяльності підприємства.

Суми податкового кредиту за травень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ "Вік Оіл Плюс" визначені позивачем вірно. Це підтверджується належно оформленими документами первинного податкового обліку - податковими накладними постачальника ТОВ "Вік Оіл Плюс".

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що документами позивача підтверджена право мірність включення ТОВ "Новатор" до складу свого податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 159216 грн. на підставі податкових накладних постачальника ТОВ "Вік Оіл Плюс" (в тому числі 42192 грн. по основній Декларації з ПДВ та 117024 грн. по спеціальній Декларації переробного підприємства).

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ "Вік Оіл Плюс" в травні 2011 року.

Судом встановлено, що постачальник товарів, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (травень 2011р.) був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100272471 (а.с. 62) та мав право видавати податкову накладну. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом травня 2011р. у зв'язку з придбанням товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент складання податкової накладної, контрагент (ТОВ "Вік Оіл Плюс") позивача був юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану та мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних, відповідно до вимог Податкового Кодексу.

Також, судова колегія зазначає, що твердження відповідача про порушення позивачем правил оподаткування пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод, укладених контрагентом позивача - ТОВ "Вік Оіл Плюс" із іншою особою - ТОВ "Торговий дім "Альпіна".

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що по справі було проведено судово-економічну експертизу.

Відповідно до висновку №89/12 від 24.07.2012 р. ТОВ "Кримське експертне бюро" були зроблені такі висновки:

- Висновки Джанкойської ОДПІ про збільшення суми грошового зобов'я зання з ПДВ на 159216 грн., викладені в акті перевірки № 7941/23-1/00443737 від 27.12.2011, не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.

- Суми податкового кредиту за травень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ "Вік Оіл Плюс" визначені позивачем вірно. Це підтверджується належно оформленими документами первинного податкового обліку - податковими накладними постачальника ТОВ "Вік Оіл Плюс".

- Висновки Джанкойської ОДПІ АРК щодо придбання Позивачем у травні 2011 р. товарів у ТОВ "Вік Оіл Плюс", викладені в акті перевірки № 7941/23-1/00443737 від 27.12.2011, не підтверджуються документами первин ного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Новатор". Видатковими накладними постачальника ТОВ "Вік Оіл Плюс" підтверджується придбання ТОВ "Новатор" в травні 2011 р. нафтопродуктів на загальну суму 955296,35 грн. в т.ч. ПДВ 159216,06 грн.

- Висновки Джанкойської ОДПІ щодо збільшення ТОВ "Новатор" грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 42192 грн. та 117024 грн., викладені в акті перевірки № 7941/23-1/00443737 від 27.12.2011, не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.

- Штрафні санкції у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000212301 та № 0000222301 від 11.01.2011 не повинні нараховуватись.

- Висновки Джанкойської ОДПІ щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції між ТОВ "Новатор" та ТОВ "Вік Оіл Плюс", викладені в акті перевірки № 7941/23-1/00443737 від 27.12.2011, не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ "Новатор".

- Використання придбаного у ТОВ "Вік Оіл Плюс" в травні місяці 2011 р. товару в господарській діяльності ТОВ "Новатор" підтверджується докумен тами первинного бухгалтерського обліку ТОВ "Новатор" - забірними картами на отримання ПММ та подорожніми листами вантажних автомобілів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку №89/12 від 24.07.2012 р. судово -економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-1183/12/0170/18, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані, на думку суду, у повному обсязі.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для визначення податку на додану вартість у розмірі 159216,07 грн. у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформульований позивачем відповідно до норм Податкового кодексу України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.12 у справі № 2а-1183/12/0170/18 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва