Рішення № 29380691, 14.01.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа № 5016/2485/2012(7/108)

м.Миколаїв

За позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18

про: стягнення 5 165 929,60 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Ткаченко Р.Ю. дов. № 258/10 від 14.12.2012р.

Від відповідача: Ходикін М.М. дов. № 09/72 від 30.05.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" заборгованості в розмірі 5 165 929,60 грн., з якої: 4250187,17 грн. основної заборгованості за поставлений природний газ, 331582,60 грн. пені, 275346,61 грн. інфляційних та 308813,22 грн. 3% річних.

Відповідач у наданому до суду 09.01.2013 року відзиві проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 4250187,17грн. є безпідставні з огляду на те, що постановою КМУ від 11.06.2012р. № 517 затверджено «Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. За п. 4 Порядку учасниками розрахунків є в тому числі позивач, а підставою проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір, який укладається учасниками розрахунків. ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» на виконання вказаної вище постанови направляло договір про організацію взаєморозрахунків який було підписано всіма 11 учасниками 07.12.2012р. та проведено розрахунки в сумі 4250187,17 грн. 20.12.2012р. Оплата природного газу на вироблення теплової енергії здійснюється відповідно до особливого порядку проведення розрахунків, а порушення строків оплати за газ відбувається не з вини ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», так як ТЕЦ не має права самостійно розпоряджатися коштами, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Поставлений позивачем природний газ споживався ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Заборгованість за Договором виникла як різниця в тарифах на теплову енергію, що постачалась населенню, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідач заперечує проти розрахунку пені здійсненого відповідачем та зазначає, що позивачем невірно застосований період нарахування пені.

Також відповідач заперечує проти розрахунку інфляційних та зазначає, що інфляція має бути нарахована на існуючий борг із застосуванням індексу інфляції з урахуванням періоду внесення суми та вимог листа Верховного Суду України від 03.04.97 року № 62-97, а також положення ст.625 ЦК України. Позивач вибірково проводить нарахування інфляції за період з 03.2011р. по 04.2012р., а тому період і сума нарахування інфляційних втрат не відповідає вимогам ст.625 ЦК України, оскільки неправомірно є скороченим з метою штучного завищення розміру інфляційних втрат (з урахуванням дефляції що існує з 05.2012-08.2012рр., 11.2012р.), тобто по день звернення до суду.

11.01.2013 року відповідачем до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області поданий контррозрахунок інфляційних, згідно якого сума інфляційних за період з березня 2011 року по жовтень 2012 року становить 232844,73 грн.

14.01.2013 року відповідачем до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області подано клопотання про зменшення стягнення неустойки та відстрочення виконання рішення суду, в якому відповідач зазначає, що ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання населенню трьох районів м.Миколаєва. У складі споживачів, яким ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» постачало теплову енергію в опалювальних періодах 2010-2012рр., населенню відпущено 83%, а іншим споживачам 17% від загального обсягу виробленої корисної теплової енергії. Станом на 01.04.2012р. загальний борг споживачів - населення, за спожиту теплову енергію перед ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» складав 19565133 грн. в т.ч. за 2011р. - 12651470 грн., перший квартал 2012р. - 4 947 670 грн., а борг за поставлений природний газ по Договору до 20.12.2012р. складав 4250187,17грн. За даними фінансової звітності за 9 місяців 2012р. ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» зазнало збитку від звичайної діяльності за звітний період у розмірі 4 863 000 грн. та непокритий збиток, за балансом на 30.09.2012р., складає 52320000 грн. Відповідач вказує, що слід врахувати особливий порядок розрахунків за використаний природний газ, що здійснюється за положеннями постанови КМУ від 3 грудня 2008р. № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ» та засвідчує про неможливість ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» самостійно розпоряджатися коштами, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. До того ж, всі отримані від споживачів теплової енергії кошти першочергово направлялись на оплату поточної заборгованості за газ, тому, ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» вважає, що єдиною можливістю уникнути банкрутства товариства (товариство перебувало протягом 2002-2012рр. в банкрутстві, справа № 4/110) є зменшення розміру штрафних санкцій (пені). В іншому випадку сплата штрафних санкцій зачіпає не лише майнові інтереси ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», а й інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії населенню і релігійним організаціям. На теперішній час законодавчо існує заборона щодо нарахування пені населенню за несвоєчасні розрахунки за спожиту теплову енергію. Відповідач вважає, що порушення зобов'язання ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» по Договору не потягло збитків для позивача, а нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних частково компенсують можливі збитки. На підставі викладеного та з урахуванням вимог ст.ст. 22, 121 ГПК України та з урахуванням ст. 83 ГПК України, на підставі ст.ст. 549, 551 ЦК України, ст.ст. 218, 219, 233 ГК України, відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1000,00 грн. та відстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців.

Представник позивача в судовому засіданні 14.01.2013 року проти заявленого відповідачем клопотання про зменшення стягнення неустойки та відстрочення виконання рішення суду заперечує та зазначає, що клопотання є необґрунтованим та вказані відповідачем причини не є поважними. Вказує, що підприємство позивача реорганізується та в подальшому відповідачем неможливо буди здійснити перерахування коштів саме на корись позивача.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 09.01.2013 року оголошувалась перерва.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

20.12.2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2653 ТE-22 (Далі - Договір) та Додаток № 1 до Договору від 20.12.2010 року, згідно яких позивач зобов'язується поставити відповідачеві імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього Договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для наданим населенню та релігійним організаціям послуг і опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно вимог п. 1.2 Договору, - постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 40606 тис. куб.м., в тому числі по місяцях:

МісяцьОбсягСічень6411 тис. куб.м.Лютий5725 тис. куб.м.Березень5908 тис. куб.м.Квітень3822 тис. куб.м.Травень1264 тис. куб.м.Червень1138 тис. куб.м.Липень---Серпень---Вересень1133 тис. куб.м.Жовтень3652 тис. куб.м.Листопад4906 тис. куб.м.Грудень6647 тис. куб.м.Разом40606 тис. куб.м.

За розрахункову одиницю переданою газу приймається один кубічний метр (куб, м), приведений до стандартних умов (t-20 град. За Цельсієм Р = 760 мм ртутного стовбчика). Обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та рівня оплат (п. 1.3 Договору).

У відповідності до вимог п. 3.1 Договору, - ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крій того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -1 309,20 грн.

Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 44301146,00 гривень, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 53 161 375,20 грн. Сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів. Сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи (п. 3.1.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору сторони встановили, що загальна вартість цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

Розділом 4 Договору сторонами встановлений порядок здійснення оплати за отриманий газ, а саме згідно вимог п. 4.1 Договору, - розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних, обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки:

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Звіряння розрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахування вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт (п. 4.5 Договору).

Так, згідно наданого позивачем розрахунку, на виконання вимог Договору та Додатку № 1 до нього позивач на протязі січня-квітня 2011 року поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 23 226 517,20 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу 1 мик від 31.01.2011 року, 1 мик від 28.02.011 року, 1 мик від 31.03.2011 року та 1 мик від 30.04.2011 року (а.с. 22-25).

Відповідач вимоги Договору в частині розрахунку за отриманий газ на умовах встановлених Договором виконав частково сплативши позивачеві 18 976 330,03 грн., що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 4250187,17 грн. за поставлений газ.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач до відзиву на позовну заяву надав платіжне доручення № 4 від 21.12.2012 року з якого вбачається, що ним було здійснено погашення заборгованості за отриманий газ в розмірі 4250187,17 грн.

В судовому засіданні 09.01.2013 року представник позивача підтвердив сплату відповідачем заборгованості по Договору в сумі 4250187,17 грн.

У відповідності до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем по платіжному дорученню № 4 від 21.12.2012 року сума боргу в розмірі 4250187,17 грн. за отриманий по Договору газ сплачена в повному обсязі, то провадження у справі в частині стягнення з ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" заборгованості в розмірі 4250187,17 грн. підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п. 7.3.1 Договору - у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 цього Договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Строк позовної давності за цим Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюються тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п. 9.3 Договору).

За неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого газу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 331582,60 грн. за період з 30.04.2012 року по 31.10.2012 року.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання у вигляді заподіяної шкоди, та беручи до уваги не значний період прострочення відповідачем оплати отриманого газу та оскільки відповідач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, а також той факт, що відповідач є установою яка незадовільно фінансуються з державного бюджету, суд вважає за можливе зменшити розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача до 50000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних за період з 21.02.2011 року по 30.11.2012 року складає 308 813,22 грн., які обґрунтовані відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Так, згідно наданого до позовної заяви розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з березня 2011 року по квітень 2012 року в розмірі 275346,61 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 275346,61 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню. Так пунктом 2 Листа Вищого Господарського Суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року (зі змінами та доповненнями) визначено, що згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (такої думки дотримується Вищий Господарський Суд України у постанові від 05.04.2011 № 23/466).

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Всупереч вимог ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні не за весь період прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором (березень 2011 року - жовтень 2012 року), а лише за самостійно вибраний ним період з березня 2011 року по квітень 2012 року.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 275346,61 грн. підлягають частковому задоволенню з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України та вірного визначення періоду нарахування інфляційних за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, а саме за період з березня 2011 року по жовтень 2012 року в розмірі 232 844,73 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 42501,88 грн. (275346,61 грн. - 232 844,73 грн.) задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 вказано, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК - частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Враховуючи, що провадження у даній справі в частині стягнення з ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" основної заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 4250187,17 грн. припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, то у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», - судовий збір в розмірі 52791,60 грн. сплачений по платіжному дорученню № 364 від 07.08.2012 року підлягає поверненню Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зі спеціального фонду Державного бюджету України.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду судом відхиляється, оскільки заявником не доведено існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" основної заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 4250187,17 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, м.Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, р/р 2600830111411, МОУ «Ощадбанк», МФО 326461, ЄДРПОУ 30083966) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26002007367001 в ФПАТКБ «Південкомбанк» м.Київ, МФО 320876, ЄДРПОУ 31301827) 50 000,00 грн. пені, 308 813,22 грн. - 3% річних, 232844,73 грн. - інфляційних та 10880,22 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26002007367001 в ФПАТКБ «Південкомбанк» м.Київ, МФО 320876, ЄДРПОУ 31301827) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 52791,60 грн. сплачений по платіжному дорученню № 364 від 07.08.2012 року оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5016/2485/2012(7/108).

Повний текст рішення складено 18.01.2013 року.

Суддя Н.О.Семенчук