Постанова № 29380681, 29.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2013 р. (15 год. 22 хв.) Справа №2а-14103/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Калінчук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0018101702 від 12.09.12р. у розмірі податкового зобов'язання з податку на додану вартість 8734,76 грн., у тому числі за основним платежем 6987,81 грн., за штрафними санкціями 1746,95 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 5084/17-2/НОМЕР_1 від 27.08.2012р., які були покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України. Зокрема, позивач стверджує, що усі дані, що відображались у податковій звітності, базуються виключно на підставі договорів, первинних та інших документах, що складались з дотриманням законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував з підстав, наведених у позові, та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, письмових запереченнях на позов суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям такого повідомлення -рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 28.11.2005 року (т. 1 а.с. 9).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку як платник податків у відповідача з 05.12.2005р. за № 16816. У період з 13.12.2005р. по 19.07.2011р. позивач перебувала на загальній системі оподаткування та була платником ПДВ (свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_2 від 13.12.2005р. та НОМЕР_3 від 26.02.2009р.).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 являється фізичною особою-підприємцем, суб'єктом господарювання та зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З 13.08.2012р. по 27.08.2012р. на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.1 ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Сімферополі «Про проведення документальної позапланової перевірки СПД-ФО ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1)» від 10.08.2012р. № 1594, повідомлення про проведення перевірки № 416/17-2 від 10.08.2012р. було проведено позапланову документальну перевірку СПД-ФО ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1) з питань взаємовідносин з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 3268182), ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815) за період з 01.01.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт перевірки № 5084/17-2/НОМЕР_1 від 27.08.2012р. (т. 1 а.с.11-36; т. 2 а.с. 152-153).

Згідно із висновками наведеного вище акту, встановлені порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 завищено податковий кредит на загальну суму 6987,81 грн., а саме до податкового кредиту включені суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а саме у т.ч. по періодах: за січень 2010р. у сумі 1158,94 грн., за березень2010р. - у сумі 209,96грн., за квітень 2010р. - у сумі 334,20 грн., за травень 2010р. - у сумі 240,38 грн., за червень 2010р. - у сумі 1610,33 грн., за липень 2010р. - у сумі 482,44 грн., за серпень 2010р. - у сумі 1453,24 грн., за вересень 2010р. - у сумі 472,31 грн., за жовтень 2010р. - у сумі 907,03 грн., за листопад 2010р. - у сумі 118,98 грн.

Висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0018101702 від 12.09.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6987,81 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1746,95 грн. (т. 1 а.с.38; т. 2 а.с. 148-149).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0018101702 від 12.09.2012р., позивач звернувся до суду щодо його оскарження.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

Як слідує з акту перевірки, відповідач дійшов до наведеного вище висновку по взаємовідносинам, які позивач мав у перевіреному періоді з наведеними вище контрагентами у зв'язку з тим, до складу податкового кредиту за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. відображеного у рядку 10.1 Декларації «Операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» віднесено ПДВ по податковим накладним, отриманим від КП «Альянс» (ЄДРПОУ 3268182), ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815) на загальну суму 6987,81 грн., з операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з зазначеними суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, оскільки підрозділами ДПС в АР Крим складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р., поміж іншого по КП «Альянс» (ЄДРПОУ 3268182) від 11.04.2012р. № 36/22/32468182, ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986) від 06.04.2012р. № 10/22/36165986, ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261) від 06.04.2012р. № 22/22/32271261, ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656) від 06.04.2012р. № 33/22/36165656, Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815) від 11.04.2012р. № 38/22/31095815. Згідно актів встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодо набувачів за період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. Також не підтверджена реальність проведених господарських операцій вказаними підприємствами з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 11.01.2010р. між позивачем та ПП «Кримторг» був укладений договір купівлі-продажу № 3, на виконання якого на адресу позивача було поставлено товари загальною вартістю 11660,88грн., в тому числі ПДВ 1943,48грн., а саме:

1) звітний період січень 2010 року - згідно накладної №42 від 14.01.2010р. було отримано товару на суму 6953,64грн., в тому числі ПДВ 1158,94грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №42 від 14.01.2010р., яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2010 року записом за №3. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №0151 від 11.02.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупця ВКФ «НІС» підтверджено видатковими та податковими накладними №591 від 15.01.2010р. на суму 8112,00грн., в тому числі ПДВ 1352,00грн.; №597 від 20.01.2010р. на суму 236,16грн., в тому числі ПДВ 39,36грн.;

2) звітний період березень 2010 року - згідно накладної №250 від 16.03.2010р. було отримано товару на суму 1259,76грн., в тому числі ПДВ 209,96грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №250 від 16.03.2010р., яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2010 року записом за №3. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №0346 від 12.04.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців Фізична особа - кінцевий споживач та ВКФ «НІС» підтверджено видатковими та податковими накладними №655 від 17.03.2010р. на суму 501,60грн., в тому числі ПДВ 83,60грн.; №668 від 31.03.2010р. на суму 1054,00грн., в тому числі ПДВ 175,67грн.;

3) звітний період квітень 2010 року - згідно накладної №393 від 05.04.2010р. було отримано товару на суму 2005,20грн., в тому числі ПДВ 334,20грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №393 від 05.04.2010р., яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2010 року записом за №2. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №0452 від 12.05.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «НІС» та ТОВ «АСТІ Советський елеватор» підтверджено видатковими та податковими накладними №674 від 06.04.2010р. на суму 1466,22грн., в тому числі ПДВ 244,37грн.; №692 від 29.04.2010р. на суму 1219,37грн., в тому числі ПДВ 203,23грн.;

4) звітний період травень 2010 року - згідно накладної №870 від 11.05.2010р. було отримано товару на суму 1442,28грн., в тому числі ПДВ 240,38грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №870 від 11.05.2010р., яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2010 року записом за №3. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №0605 від 11.06.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «Стройремонт» підтверджено видатковими та податковими накладними №701 від 12.05.2010р. на суму 2149,14грн., в тому числі ПДВ 358,19грн.;

01.06.2010р. між позивачем та ПП «Ротонда Торг» був укладений договір купівлі-продажу №66 від 01.06.2010р., на виконання якого на адресу позивача було поставлено товари загальною вартістю 12920,42грн., в тому числі ПДВ 2153,40грн., а саме:

1) звітний період червень 2010 року - згідно накладних №1462 від 09.06.2010р. та №1469 від 10.06.2010р. було отримано товару на суму 5122,22грн., в тому числі ПДВ 853,70грн. Суми ПДВ підтверджено податковими накладними №1462 від 09.06.2010р. та №1469 від 10.06.2010р., які відображені в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року записами за №3 та №4. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеками РРО №3186 та №3187 від 12.07.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупця ТОВ «АСТІ Советський елеватор» підтверджено видатковими та податковими накладними №716 від 09.06.2010р., №717 від 10.06.2010р. та №720 від 30.06.2010р. на суму 6155,16грн., в тому числі ПДВ 1025,86грн.;

2) звітний період липень 2010 року - згідно накладної №1994 від 06.07.2010р. було отримано товару на суму 2894,64грн., в тому числі ПДВ 482,44грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №1994 від 06.07.2010р., яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2010 року записом за №1. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №3668 від 12.08.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупця ТОВ «АСТІ Советський елеватор» підтверджено видатковими та податковими накладними №726 від 08.07.2010р., №740 та №741 від 30.07.2010р. на суму 3700,68грн., в тому числі ПДВ 616,78грн.;

3) звітний період серпень 2010 року - згідно накладних №2067 від 02.08.2010р. та №2398 від 10.08.2010р. було отримано товару на суму 3564,48грн., в тому числі ПДВ 594,08грн. Суми ПДВ підтверджено податковими накладними №2067 від 02.08.2010р. та №2398 від 10.08.2010р., які відображені в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2010 року записами за №1 та №5. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеками РРО №4025 та №4026 від 13.09.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «НІС», ВКФ «Стройремонт» та ТОВ «АСТІ Советський елеватор» підтверджено видатковими та податковими накладними №742 від 02.08.2010р., №746 від 12.08.2010р., №748 від 27.08.2010р., №749 від 30.08.2010р. та №750 від 31.08.2010р. на суму 4908,84грн., в тому числі ПДВ 818,14грн.;

4) звітний період вересень 2010 року - згідно накладної №2729 від 03.09.2010р. було отримано товару на суму 625,20грн., в тому числі ПДВ 104,20грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №2729 від 03.09.2010р., яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2010 року записом за №3. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №4386 від 12.10.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «НІС», ВКФ «Стройремонт» та ТОВ «АСТІ Советський елеватор» підтверджено видатковими та податковими накладними №752 від 03.09.2010р., №753 від 06.09.2010р. та №755 від 23.09.2010р. на суму 918,96грн., в тому числі ПДВ 153,16грн.;

5) звітний період листопад 2010 року - згідно накладної №3591 від 03.09.2010р. було отримано товару на суму 713,88грн., в тому числі ПДВ 118,98грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №3591 від 03.09.2010р.., яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2010 року записом за №1. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №5116 від 14.12.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупця ВКФ «Стройремонт» підтверджено видатковою та податковою накладними №762 від 03.11.2010р. на суму 1600,44грн., в тому числі ПДВ 266,74грн.

01.06.2010р. між позивачем та ПП «Базис Торг» був укладений договір купівлі-продажу №55 від 01.06.2010р., на виконання вимог якого від ПП «Базис Торг» на адресу позивача було поставлено товари загальною вартістю 5666,03грн., в тому числі ПДВ 944,34грн., а саме:

1) звітний період червень 2010 року - згідно накладної №643 від 02.06.2010р. було отримано товару на суму 2361,78грн., в тому числі ПДВ 393,63грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №643 від 02.06.2010р., яку відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року записом за №1. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №7647 від 12.07.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців Фізична особа - кінцевий споживач та ВКФ «НІС» підтверджено видатковими та податковими накладними №713 від 04.06.2010р., №718 від 16.06.2010р. та №719 від 17.06.2010р. на суму 2840,74грн., в тому числі ПДВ 473,46грн.;

2) звітний період серпень 2010 року - згідно накладної №1191 від 02.08.2010р. було отримано товару на суму 1382,39грн., в тому числі ПДВ 230,40грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №1191 від 02.08.2010р., яку відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2010 року записом за №2. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №8341 від 13.09.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «НІС» підтверджено видатковими та податковими накладними №742 від 02.08.2010р. та №746 від 12.08.2010р. на суму 1962,10грн., в тому числі ПДВ 327,02грн.;

3) звітний період вересень 2010 року - згідно накладної №1426 від 01.09.2010р. було отримано товару на суму 1021,68грн., в тому числі ПДВ 170,28грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №1426 від 01.09.2010р., яку відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2010 року записом за №1. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №8588 від 13.10.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «Стройремонт» та ВКФ «НІС» підтверджено видатковими та податковими накладними №752 від 03.09.2010р. та №753 від 06.09.2010р. на суму 1401,06грн., в тому числі ПДВ 233,51грн.;

4) звітний період жовтень 2010 року - згідно накладної №1567 від 01.10.2010р. було отримано товару на суму 900,18грн., в тому числі ПДВ 150,03грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №1567 від 01.10.2010р., яку відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року записом за №1. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №8800 від 12.11.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «Стройремонт» та Фізичної особи - кінцевого споживача підтверджено видатковими та податковими накладними №756 від 01.10.2010р. та №760 від 19.10.2010р. на суму 1082,40грн., в тому числі ПДВ 180,40грн.

01.06.2010р. між позивачем та КП «Альянс» був укладений договір купівлі-продажу №789 від 01.06.2010р., на виконання вимог якого від КП «Альянс» на адресу позивача було поставлено товари загальною вартістю 7137,55грн., в тому числі ПДВ 1189,59грн., а саме:

1) звітний період червень 2010 року - згідно накладної №1854 від 08.06.2010р. було отримано товару на суму 2178,00грн., в тому числі ПДВ 363,00грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №1854 від 08.06.2010р., яку відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року записом за №2. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №4707 від 12.07.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «НІС» підтверджено видатковою та податковою накладними №716 від 09.06.2010р. на суму 2844,00грн., в тому числі ПДВ 474,00грн.;

2) звітний період серпень 2010 року - згідно накладних №2690 від 02.08.2010р. та №2692 від 03.08.2010р. було отримано товару на суму 3772,56грн., в тому числі ПДВ 628,76грн. Суми ПДВ підтверджено податковими накладними №2690 від 02.08.2010р. та №2692 від 03.08.2010р., які відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2010 року записами за №3 та №4. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеками РРО №5588 та №5589 від 13.09.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «НІС» та ВКФ «Стройремонт» підтверджено видатковими та податковими накладними №742 від 02.08.2010р., №744 від 04.08.2010р. та №746 від 12.08.2010р. на суму 3946,13грн., в тому числі ПДВ 657,69грн.;

3) звітний період вересень 2010 року - згідно накладної №3318 від 02.09.2010р. було отримано товару на суму 1186,99грн., в тому числі ПДВ 197,83грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №3318 від 02.09.2010р., яку відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2010 року записом за №2. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №6181 від 12.10.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «Стройремонт» та ВКФ «НІС» підтверджено видатковими та податковими накладними №752 від 03.09.2010р. та №753 від 06.09.2010р. на суму 1601,44грн., в тому числі ПДВ 266,91грн.

01.06.2010р. між позивачем та Фірмою «Капітель - Плюс» був укладений договір купівлі-продажу №350 від 01.06.2010р., на виконання вимог якого від Фірми «Капітель - Плюс» на адресу позивача було поставлено товари загальною вартістю 7137,55грн., в тому числі ПДВ 1189,59 грн., а саме:

1) звітний період жовтень 2010 року - згідно накладної №2026 від 04.10.2010р. було отримано товару на суму 4542,00грн., в тому числі ПДВ 757,00грн. Суму ПДВ підтверджено податковою накладною №2026 від 04.10.2010р., яку відображено в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року записом за №2. Факт здійснення оплати за товари у готівковій формі підтверджено чеком РРО №0694 від 12.11.2010р. Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності Позивача в операціях наступного продажу на користь покупців ВКФ «Стройремонт» підтверджено видатковою та податковою накладними №758 від 05.10.2010р. на суму 5824,80грн., в тому числі ПДВ 970,80грн.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп надано роз'яснення про те, що ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято після набрання чинності Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з вимогами пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

У підтвердження формування податкового кредиту позивачем були надані податкові накладні отримані від КП «Альянс» (ЄДРПОУ 3268182), ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815).

Вище перелічені податкові накладні оформлені належним чином, відповідно до вимог пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України від "Про податок на додану вартість".

З урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначені документи є первинними.

Посилання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС в своїх висновках на наявність кримінальної справи та порушенням контрагентами позивача ст.ст. 203, 215, 228, 655, 656 та 662 Цивільного кодексу України, оскільки п.4, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772,передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених в ході перевірки порушень норм податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, а факти виявлених порушень податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно і повною мірою, з посиланням на первинні або документи, зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджують наявність вказаних фактів.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку позивача та його контрагентів стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемним правочинів, а тому позивач мав достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Суд також вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, в постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочин так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави кошті отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держав і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідом суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного орган державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 20 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна і сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0018101702 від 12.09.2012р., суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6987,81 грн. оскільки це суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах, а тому і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1746,95 грн. є безпідставним.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України № 0018101702 від 12.09.2012р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 107,30 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено квитанцією (а.с.2).

Під час судового засідання, яке відбулось 29.01.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 04.02.2013 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України № 0018101702 від 12.09.2012р.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 107,30 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.