Постанова № 29379092, 07.02.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7320/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретарі Дехтярук В.В. , за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, Коноплянко О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Шепетівка Хмельницької області до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003831701 від 03.04.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.04.2012 року № 0003831701 форми «Р», яким визначено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 18333,33 грн., та нараховано штрафні санкції в сумі 4583,33 грн., усього на суму 22916,66 грн.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача.

За наслідками перевірки відповідач склав акт перевірки від 26.03.2012 року № 682/17-020/НОМЕР_2. На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 року № 0003831701 форми «Р», яким визначено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 18333,33 грн., та нараховано штрафні санкції в сумі 4583,33 грн., усього на суму 22916,66 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість за звітний період.

Господарська операція позивача із ТОВ «Перун» має реальний характер, була повністю оплачена позивачем на рахунок продавця, цукор доставлений власним транспортом позивача. В подальшому отриманий цукор був реалізований. Господарська операція підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0003831701 від 03.04.2012 року необхідно визнати протиправним та скасувати.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним, так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Господарська операція позивача із ТОВ «Перун» має реальний характер, була повністю оплачена позивачем на рахунок продавця, цукор доставлений власним транспортом позивача. В подальшому отриманий цукор був реалізований. Господарська операція підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0003831701 від 03.04.2012 року необхідно визнати протиправним та скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення-рішення є законним, так як перевіркою встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 18333,33 грн., тому що господарська операція із ТОВ «Перун» не мала реального характеру.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

В судовому засіданні встановлено, що позивач 21.10.1993 року зареєстрований виконавчим комітетом Шепетівської міської ради Хмельницької області як фізична особа-підприємець, та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Державним податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Перун» за грудень 2010 року.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 86.1, 86.4 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Державним податковим органом складено акт перевірки № 682/17-020/НОМЕР_2 від 26.03.2012 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки СПД ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_2, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Перун» за грудень 2010 року».

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Внаслідок такого порушення позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року по операціях з контрагентом ТОВ «Перун», ЄДРПОУ 21090355 в сумі 18333,33 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003831701 від 03 квітня 2012 року, яким збільшив позивачу грошове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 22916,66 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 18333,33 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4583,33 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадова особа державного податкового органу прийшла в зв'язку з тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5, в грудні 2010 року сформував податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 18333,33 грн., за рахунок контрагента-продавця ТОВ «Перун», закупивши у продавця цукор-пісок в кількості 14,013 тонн на загальну суму 110000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 18333,33 грн.

Відповідно до акту перевірки Дубенської ОДПІ від 05.01.2012 року № 07/23/21090355 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Перун» 21090355 з платниками податків за період з 01.11.2010 року по 31.08.2011 року» встановлено, що підприємство та посадові особи ТОВ «Перун» за місцем державної реєстрації підприємства відсутні.

В акті перевірки зазначено, що протягом 2011 року ТОВ «Перун» залучало до ланцюгів постачання сумнівних суб'єктів господарської діяльності, по фактах порушення службовими особами вказаних підприємств податкового законодавства порушені кримінальні справи.

Також актом перевірки Дубенської ОДПІ від 05.01.2012 року № 07/23/21090355 встановлено, що у ТОВ «Перун» відсутні трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Відділом податкової міліції надано висновок, щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

На підставі акту перевірки Дубенської ОДПІ від 05.01.2012 року № 07/23/21090355 відповідач у своєму акті перевірки позивача зробив висновок про те, що оскільки на ТОВ «Перун» відсутні трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, в зв'язку з чим, угода між позивачем та ТОВ «Перун» має ознаки нікчемності.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця покупцю у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару, а також інших первинних документів.

Представлена позивачем податкова накладна не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Суд вважає такі висновки державного податкового органу наведені у акті перевірки № 682/17-020/НОМЕР_2 від 26.03.2012 року такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Між позивачем-фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, та ТОВ «Перун»-продавцем, 01 грудня 2010 року за № 120-ц підписано договір купівлі-продажу.

На підставі вказаного договору позивач придбав у продавця цукор-пісок в кількості 14,013 тонн на загальну суму 110000 грн., та оплатив його вартість платіжним дорученням № 456 від 28.12.2010 року на суму 110000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 18333,33 грн.

В подальшому позивач отримав у продавця товар згідно видаткової накладної № П-00000150 від 24.02.2011 року.

Вказані обставини підтверджуються копіями договору купівлі-продажу, видаткової накладної, платіжного доручення, банківської виписки по рахунку, доданими до матеріалів справи.

Закуплений цукор-пісок доставлений на склад покупця власним грузовим транспортом 24 лютого 2011 року, із Теофіпольського цукрового заводу, що підтверджується крім пояснень сторони позивача, об'єктивно копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і напівпричепу бортового, власником якого є позивач, посвідченням водія ОСОБА_6, який перебуває в якості найманого працівника у позивача згідно трудового договору від 01 листопада 2007 року, подорожнього листа на вантажний автомобіль б/н від 24 лютого 2011 року, товарно-транспортної накладної ААК № 11 від 24 лютого 2011 року, копіями свідоцтва про право власності на металевий склад в м. Шепетівці по вул. Судилківській № 77 «А» та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Доставлений товар-цукор-пісок оприбуткований позивачем у книзі обліку доходів і витрат, що підтверджується її копією доданою до матеріалів справи.

На час виникнення правовідносин по виконанню господарського договору та податкових правовідносин, визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку у тому числі з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Так як продавець-ТОВ «Перун» та покупець-фізична особа-підприємець ОСОБА_5, є платниками податку на додану вартість, господарська операція по купівлі-продажу цукру-піску є об'єктом оподаткування таким податком, тому ТОВ «Перун» провів оподаткування купівлі-продажу товару згідно із базою оподаткування за ставками встановленими Законом.

Відповідно до пункту 7.1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками визначені Законом реквізити та інформацію.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи, що позивач оплатив продавцю товар платіжним дорученням № 456 від 28.12.2010 року на суму 110000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 18333,33 грн., продавець-ТОВ «Перун» склав податкову накладну № 1616 від 28.12.2010 року на загальну суму 110000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 18333,33 грн., та надав її позивачу як покупцю товару.

Позивач отриману податкову накладну № 1616 від 28.12.2010 року відобразив у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року, розділ 1 № 20.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В зв'язку з тим, що позивач оплатив продавцю товар платіжним дорученням № 456 від 28.12.2010 року на суму 110000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 18333,33 грн., та крім того отримав від продавця податкову накладну № 1616 від 28.12.2010 року на загальну суму 110000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 18333,33 грн., тому право на податковий кредит у нього виникло за звітний податковий період-грудень 2010 року.

Оскільки позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 84130486 від 17.05.2005 року і придбав у ТОВ «Перун» товар-цукор-пісок і у нього виникло право на податковий кредит, він на підставі отриманої податкової накладної № 1616 від 28.12.2010 року сформував податковий кредит в розмірі 18333,33 грн., у грудні 2010 року та подав до державного податкового органу за місцем свого проживання податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналізуючи вказані норми Закону України «Про податок на додану вартість», встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна, за умови придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, в зв'язку з чим вважає, що позивач сформував податковий кредит у грудні 2010 року у повній відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» який діяв у період формування податкового кредиту позивачем.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника відповідача виходячи із такого.

Обставини, встановлені актом перевірки Дубенської ОДПІ від 05.01.2012 року № 07/23/21090355 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Перун» 21090355 з платниками податків за період з 01.11.2010 року по 31.08.2011 року» зокрема відсутності підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою, відсутності трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, стосуються періоду який жодним чином не міг вплинути на господарські відносини позивача і ТОВ «Перун», які відбулися у грудні 2010 року-лютому 2011 року.

Ні актом перевірки Дубенської ОДПІ від 05.01.2012 року № 07/23/21090355, ні актом перевірки Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції № 682/17-020/НОМЕР_2 від 26.03.2012 року достовірно не встановлено можлива наявність договорів оренди складських приміщень та виробничих потужностей ТОВ «Перун» в період правовідносин між позивачем та ТОВ «Перун», договору зберігання товару укладеному ТОВ «Перун» із Теофіпольським цукровим заводом, звідки позивач доставив на свій склад закуплений цукор-пісок.

Із пояснень представника позивача судом встановлено, що закуплений цукор-пісок позивач реалізував у лютому-травні 2011 року, що об'єктивно підтверджується доданими до матеріалів справи податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень-травень 2011 року, видатковими накладними, податковими накладними, виданими покупцям цукру, платіжними дорученнями про сплату податку на додану вартість квітень-червень 2011 року, банківськими виписками.

Відповідачем при проведенні перевірки не встановлено інших джерел можливого надходження товару-цукру-піску до позивача, хоча позивач проводив реалізацію саме такого товару після його отримання за договором купівлі-продажу.

Державним податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Право позивача на податковий кредит не залежить від діяльності самого ТОВ «Перун», наявності у нього основних засобів, кількості працюючих осіб.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у дослідженому договорі, щодо вчинення господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, за досліджених обставин у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.

Доказів того, що договір купівлі-продажу від 01 грудня 2010 року за № 120-ц укладений між позивачем та ТОВ «Перун» є нікчемним, відповідачем не надано, у акті перевірки не наведено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.04.2012 року № 000383701 форми «Р», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 22916,66 грн., в тому числі 18333,33 грн., за основним платежем, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4583,33 грн., необхідно визнати протиправним та скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 16, 20, 44, 54, 58, 79, 86 ПК України, ст. ст. 3, 4, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 03.04.2012 року № 000383701 форми «Р», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 22916,66 грн., (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень шістдесят шість копійок), в тому числі 18333,33 грн., (вісімнадцять тисяч триста тридцять три гривні тридцять три копійки) за основним платежем, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4583,33 грн., (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят три гривні тридцять три копійки).

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 13.02.2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2013 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський