Постанова № 29378678, 12.02.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" лютого 2013 р. Справа № 12/5025/1320/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Шикір І.С. (довіреність №1232 від 20.12.2012р);

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Військової

частини А 4239 на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.12.2012р. у справі №12/5025/1320/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

в особі філії «Дирекції первинної мережі ПАТ «Укртелеком» м.Київ

до Військової частини А 4239 м.Хмельницький

про стягнення 8 053 грн. 64 коп. заборгованості по розрахунках,-

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.12.2012р. у справі №12/5025/ 1320/12 (суддя Шпак В.О.) частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекції первинної мережі ПАТ «Укртелеком» (надалі в тексті - філія ПАТ «Укртелеком») до Військової частини А 4239 про стягнення 8 053 грн. 64 коп. заборгованості по розрахунках за телекомунікаційні послуги, надані згідно укладеного договору.

Відповідно до даного рішення з Військової частини А 4239 підлягає стягненню на користь філії ПАТ «Укртелеком» 131 грн. 38 коп. пені, 0 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 70 грн. 46 коп. -3% річних та 1 607 грн. 24 коп. судового збору. В частині стягнення 7 242 грн. 23 коп. основного боргу - провадження у справі припинено з підстав п.11 ч.1 ст.80 ГПК України. У стягненні 0 грн. 30 коп. пені, 0 грн. 17 коп. -3% річних та 09 грн. 97 коп. інфляційних втрат - відмовлено за безпідставністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що після подачі позовної заяви до суду та порушення провадження у справі, Відповідач сплатив основний борг в сумі 7 242 грн. 23 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2888 від 17.12.2012р. на суму 10 000 грн. Перевіривши суми нарахованих Позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інс-танції дійшов висновку, що додаткові вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки під час нарахування Позивач не включив місяці, у яких була дефляція.(арк.справи 86-87).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.12.2012р. у даній справі, Військова частина А 4239 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зроблено хибні висновки, які були покладені в основу винесеного рішення та невірно застосовано норми матеріального права. Скаржник вважає, що господарський суд Хмельницької області не взяв до уваги положення ст.5 Закону України від 21.09.1999р. «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», якою передбачено, що військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису.(арк.справи 96-97).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 23.01.2013р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання, відстрочено сплату судового збору.(арк.справи 94).

Філія ПАТ «Укртелеком» надіслала відзив на апеляційну скаргу, яким повністю заперечила доводи Скаржника, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною.(арк.справи 111-114).

В судовому засіданні суду 12.02.2013р. представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 12.02.2013р. представник Відповідача не з'явився, доказів сплати судового збору суду не надав, хоч про час та місце розгляду скарги сторону повідомлено у встановленому порядку.(арк.справи 118).

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 23.01. 2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 95).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджується, що 14.06.2011р. загальними зборами акціонерів Товариства назву ВАТ «Укртелеком» змінено на ПАТ «Укртелеком».(арк.справи 9-11).

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»-виконавець та Військова частина А 4239-споживач 07.02.2005р. уклали договір №328-08 на експлутаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку (надалі в тексті - Договір), пунктами 1.1, 1.2 якого передбачено, що споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача, зазначених в додатку №1 до цього договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв'язку (додаток №2). Експлуатаційно-технічне обслуговування за цим договором включає в себе виконання комплексу робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Вартість технічного обслуговування засобів зв'язку сторонніх організацій визначається згідно з тарифами на додаткові послуги електрозв'язку (додаток №3). Споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.(п.п.3.1, 3.2 Договору). Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.(п.2.1 Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки. Якщо жодна з сторін не заявить письмово (документом, підписаним уповноваженим представником сторони) про розрив договору за 30 днів до закінчення терміну його дії - Договір автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих же умовах.(п.п. 8.1, 8.2 Договору).

Договір підписано заступником директора філії ВАТ «Укртелеком» та командиром Військової частини А 4239, скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 14-17).

Згідно акту приймання-передачі засобів і споруд зв'язку на експлуатаційно-технічне обслуговування, Військова частина А 4239 здала, а філія ВАТ «Укртелеком» - прийняла кабельні лінії зв'язку (додаток №1 до Договору, арк.справи 18).

Додатком №3 до Договору сторони погодили розрахунок вартості на 2004р.(арк.справи 21).

Додатковою угодою №1 від 11.03.2005р. сторони змінили додаток №3-А до Договору № 328-08 від 07.02.2005р. додатком №3-Б.(арк.справи 22-23).

На виконання Договору, протягом листопада 2011р. - жовтня 2012р. виконавцем було здійнено експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача на загальну суму 11 766 грн. 00 коп., що стверджується рахунками на загальну суму 11 766 грн. за даний спірний період та доказами їх надсилання.(арк.справи 50-75).

Матеріалами справи стверджується, що до звернення Позивача з позовом, Відповідач сплатив загалом 4 004 грн. 27 коп. платіжними дорученнями №0976145 від 10 липня 2012р., №0976147 від 10 липня 2012р., №0976150 від 10 липня 2012р., №01543975 від 26 жовтня 2012р., №01543979 від 26 жовтня 2012р.(арк.справи 40-42, 44, 45).

Пропозиція сплатити заборгованість в сумі 8 521 грн. 16 коп., яка вбачається з претензії філії ПАТ «Укртелеком» №419/06 від 15.10.2012р. - залишена Військовою частиною А 4239 без відповіді, проте була задоволена.(арк.справи 28).

Так, з матеріалів справи вбачається, що після надходження позовної заяви до місцевого суду 04.12.2012р. Відповідачем сплачено загалом 1 500 грн. 00 коп., що стверджується копіями платіжних доручень Відповідача №01778629 від 04 грудня 2012р., №01778630 від 04 грудня 2012 р., №01778633 від 04 грудня 2012р.(арк.справи 1, 43, 46, 47).

Проте, зарахувавши лише 1 062 грн. 77 коп. і вважаючи, що сума боргу складає 7 761 грн. 50 коп., покликаючись на п.4.1 Договору та ст.ст.230 ГК України, 549 ЦК України,- Позивач нарахував 200 грн. 68 коп. пені за період листопад 2011р. - жовтень 2012 року, а також на підставі ст.625 ЦК України, за період з 21.12.2011р. по 20.10.2012р., інфляційні втрати в сумі 12 грн. 67 коп. та 78 грн. 63 коп. -3% річних, що стверджується поданим розрахунком станом на 01.11.2012р.(арк.справи 24-27).

Під час провадження у справі, Відповідач сплатив на користь ПАТ «Укртелеком» 10 000 грн. за експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку згідно Договору №328-08 від 07.02.2005р., що стверджується копією платіжного доручення Відповідача №2888 від 17.12.2012р.(арк.справи 33).

Матеріали справи також містять «оновлений» розрахунок від 17.12.2012р., згідно якого Позивач, вважаючи, що сума боргу за листопад 2011р. - листопад 2012р. складає 7 242 грн. 23 коп., згідно п.4.1 Договору та ст.230 ГК України, 549 ЦК України,- нарахував 131 грн. 68 коп. пені за період листопад 2011р. - листопад 2012 року, а також на підставі ст.625 ЦК України, за період з 21.12.2011р. по 20.12.2012р. втрати від інфляції в сумі 10 грн. 19 коп. та 70 грн. 63 коп. -3% річних за такий же період.(арк.справи 37-39).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Вбачається, що за своєю правовою природою укладений сторонами у справі договір № 328-08 від 07.02.2005р. є договором про надання послуг, оскільки одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.(ст.901 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, договір є обов'язковим для Виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалюючи 24.12.2012р. рішення, місцевий господарський суд не встановив всіх фактичних обставин справи, не надав належної оцінки доводам сторін, не з'ясував дійсного обсягу прав та обов'язків сторін. Судова колегія, при цьому, звертає увагу на такі обставини.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Проте, місцевий суд лишив поза увагою факт, що до звернення з позовом Відповідачем сплачено 4 004 грн. 27 коп., а Позивач повідомив лише про сплату 1 062 грн. 77 коп., що свідчить про безпідставність вимог в частині 2 941 грн. 55 коп. основного боргу (арк.справи 24, 40-42, 44, 45). Тому, з підстав ст.33 ГПК України, в частині стягнення 2 941 грн. 55 коп. основного боргу - в позові належить відмовити за безпідставністю.

Між тим, з моменту подання данної позовної заяви - з 19.11.2012р. і до 17.12.2012р. Позивач підтримував і обґрунтовував заявлені до Відповідача вимоги про стягнення 7 761 грн. 73 коп. заборгованості за послуги, надані протягом листопада 2011р. - жовтня 2012р. та 200 грн. 61 коп. пені згідно укладеного договору, а також 12 грн. 67 коп. інфляційних втрат та 78 грн. 63 коп. -3% річних.(т.1, арк.справи 3-4, 24-27).

В судовому засіданні 19.12.2012р. Позивач підтримав подану 17.12.2012р. заяву «про уточнення позовних вимог» та «оновлений» розрахунок, яким обґрунтовував утворення 7 242 грн. 23 коп. боргу за послуги, надані протягом листопада 2011р. - листопада 2012р., виходячи із загального обсягу наданих за цей період послуг - 12 746 грн. 50 коп. та сплати Відповідачем 5 504 грн. 27 коп.(арк.справи 34-36).

Колегія суддів зауважує, що такої процесуальної дії як «уточнення позовних вимог» процесу-альне законодавство не передбачає. Проте, розглядаючи дану заяву та клопотання від 17.09.2009р. про долучення до справи рахунків за період листопад 2011р. - листопад 2012р., місцевий господарсь-кий суд лишив поза увагою, що «уточнення вимог» у даному випадку є фактичним збільшенням суми основного боргу, збільшенням періоду його нарахування та обґрунтуванням цієї вимоги додатковими доказами, яких не було подано з позовною заявою від 19.11.2012р.

Збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язане з пред'явленням додаткових по-зовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Це, у даному випадку, не стосується заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, позаяк такі були заявлені і обґрунтовані Позивачем у позовній заяві.

За таких обставин, місцевий суд повинен був зобов'язати Позивача направити Відповідачеві копії заяви, клопотання та додаткових доказів, проте, цього не зробив, а прийняв до розгляду «уточ-нені» вимоги і докази, додатково пред'явлені Позивачем 17.12.2012р.(арк.справи 83).

Судова колегія вважає такі дії Позивача неправомірними, оскільки ним під виглядом уточнення розміру позовних вимог фактично висунуто нові вимоги щодо основного боргу, які не були зазначені і обґрунтовані у тексті позовної заяви. За вказаних обставин, заяву про уточнення позовних вимог від 17.12.2012р. в цій частині належало повернути без розгляду, роз'яснивши, при цьому, що Позивач не позбавлений права заявити вказану вимогу в установленому порядку на загальних підс-тавах.

Крім того, стосовно сплати під час провадження у справі Відповідачем 10 000 грн. платіжним дорученням №2888 від 17.12.2012р. - місцевий суд зазначив, що сплачено лише 7 242 грн. 23 коп., при цьому, не визначився щодо призначення решти 2 757 грн. 77 коп.(арк.справи 33, 87).

Колегія суддів зазначає, що вказаний помилковий висновок місцевого суду під час апеляційного провадження залишено без уваги як Позивачем, так і Відповідачем.

Тому, як стверджується матеріалами справи і встановлено апеляційним судом, Відповідач не виконав належним чином умов Договору, припустившись часткової оплати послуг, внаслідок чого станом на 01.12.2012р. перед Позивачем існувала заборгованість в сумі 4 820 грн. 18 коп., але не 7 242 грн. 23 коп., як помилково зазначив місцевий суд.

Тому, враховуючи факт сплати Військовою частиною після порушення провадження у даній справі 11 500 грн. згідно Договору,- в частині стягнення 4 820 грн. 18 коп. основного боргу - провадження у справі, з підстав п.11 ч.1 ст.80 ГПК України, належить припинити через відсутність предмету спору.

З урахуванням зазначених обставин та наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що на момент ухвалення місцевим судом рішення, надані ПАТ «Укртелеком» послуги на загальну суму 12 746 грн. 50 коп. були оплачені Військовою частиною в загальній сумі 15 504 грн. 27 коп., що призвело до повного погашення існуючої заборгованості та утворення 2 757 грн. 77 коп. переплати на користь Відповідача. Оскільки, Позивач не надав апеляційному суду доказів повернення Відповідачу зазначеної суми як зайвосплаченої - вона повинна бути зарахована ПАТ «Укртелеком» в рахунок наступних платежів, починаючи з грудня 2012 року.

Щодо решти заявлених вимог, колегія суддів вважає правомірним і вмотивованим з підстав ст.230, п.6 ст.232 ГК України, ст.ст. 549, 625 ЦК України, ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації», п.4.1 Договору - висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення пені, інфляційних втрат та 3% річних. На підставі розрахунку, здійсненого місцевим судом, до стягнення підлягає 131 грн. 38 коп. пені за період листопад 2011р. - листопад 2012р., 0 грн. 22 коп. втрат від інфляції за листопад-грудень 2011 р. і серпень 2012р. та 70 грн. 46 коп. -3% річних за період з 30.11.2011р. по 20.11.2012р.(арк.справи 87-зворот).

При цьому, судом першої інстанції враховано рекомендацію Вищого господарського суду України, яка міститься в інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-6/928/2012, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи стверджується обґрунтованість доводів Скаржника, наявність підстав для часткової відмови в задоволенні позову, що зумовлює зміну рішення господарського суду Хмельницької області від 24 грудня 2012р. у даній справі з підстав п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України в зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Частиною 1 статті 46 ГПК України передбачено, що судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Разом з тим, ухвалою від 23.01.2013р. апеляційний господарський суд, керуючись п.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» - відстрочив Військовій частині сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі №12/5025/1320/12. Однак, Скаржник не надав доказів сплати судового збору в сумі 857 грн. 25 коп.(арк.справи 95), що зумов-лює вирішення цього питання апеляційним судом.

Статтею 49 ГПК України передбачено,- якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. При відмові в позові суми, які підлягають сплаті - покладаються на позивача.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, судові витрати за розгляд спору у суді першої інстанції- апеляційний суд покладає на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, через його неправильні дії - доведення спору до господарського суду, а сплату судового збору за подання апеляційної скарги - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 49, 81, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А 4239 на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.12.2012р. у справі №12/5025/1320/12 - задоволити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

«Позов задоволити частково.

Стягнути з Військової частини А-4239, яка знаходиться у м.Хмельницький, вул.Чорновола (код ЄДРПОУ 22998233) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі» ПАТ «Укртелеком», яка знаходиться у м.Київ, вул.Солом'янська, 3 (код ЄДРПОУ 16479714) 131 грн. 38 коп. пені, 0 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 70 грн. 46 коп. -3% річних та 1 019 грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 2 941 грн. 55 коп. основного боргу, 0 грн. 30 коп. пені, 09 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 0 грн. 17 коп. -3% річних, - в задоволенні позову відмовити.

В частині стягнення 4 820 грн. 18 коп. основного боргу - провадження у справі припинити.».

2. Стягнути з Військової частини А 4239, яка знаходиться у м.Хмельницький, вул.Чорновола (код ЄДРПОУ 22998233) в доход Державного бюджету України 543 грн. 06 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі» ПАТ «Укртелеком», яка знаходиться у м.Київ, вул.Солом'янська, 3 (код ЄДРПОУ 16479714) в доход Державного бюджету України 314 грн. 19 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідних наказів.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №12/5025/1320/12 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Саврій В.А.