Рішення № 29377577, 12.02.2012, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.1913 2/425/79/13

1224/864/12

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Москаленко В.В.,

при секретарі – Прудовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів посилаючись на такі обставини.

Вона домовилася з відповідачем про купівлю автомобілю марки ВАЗ 21099-20, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності бабці відповідача- Куліш ОСОБА_3. Вартість автомобілю була ними визначена в розмірі 38000 грн., при цьому вона передала відповідачу 34000 грн. за купівлю автомобілю, а відповідач написав їй розписку про отримання грошових коштів.

З відповідачем вони домовилися про те, що нотаріальний договір купівлі- продажу автомобілю між нею та ОСОБА_4 укладуть пізніше.

Потім вона дізналася про те, що з приводу права власності на вищевказаний автомобіль є спори третіх осіб. Після цього вона звернулася до відповідача з вимогою повернути їй сплачені грошові кошти в сумі 34000 грн., але відповідач відмовив їй.

Оскільки до теперішнього часу відповідач грошові кошти не повернув, позивач просить стягнути на її користь з відповідача грошові кошти в сумі 34000 гривень та судові витрати.

Позивач ,її представник у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, пояснили,що дійсно між позивачем та відповідачем відбулася домовленість про купівлю-продаж зазначеного автомобіля ,який належить бабці відповідача за 38000 грн.Позивач передала грошові кошти в сумі 34000 грн.,а 4000 грн. повинна була віддати після нотаріального оформлення договору купівлі-продажу .Через деякий час бабка відповідача почала подавати скарги до органів міліції про те,що позивач неправомірно використовує автомобіль.Потім сам відповідач пояснив позивачці,що він продав автомобіль іншим особам.Вона попросила його скласти розписку про отримання грошових коштів і він таку розписку їй надав.Крім того їй стало відомо ,що на автомобіль накладено арешт.Тому в лютому 2012 року чоловік позивачки передав автомобіль відповідачу.Грошові кошти ,отримані за автомобіль відповідач не віддає.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснив суду, що він дійсно отримав від позивача 34000грн в рахунок купівлі у нього автомобіля ,який належить його бабці ОСОБА_4 Довіреності на продаж автомобіля його бабка ОСОБА_4 йому не надавала. Доручила продати автомобіль на словах. Про отримання ним 34000 грн. він склав розписку і надав її позивачу.Він розуміє,що грошові кошти необхідно повернути ,але поверне їх тоді ,коли позивач віддасть йому автомобіль.

Свідок ОСОБА_1, чоловік позивачки в судовому засіданні пояснив,що він зустрічався з відповідачем при передачі йому грошових коштів за автомобіль.В лютому 2011 року після того як бабка відповідача заявила в органи міліції про неправомірне користування автомобілем, він передав автомобіль відповідачу.

Суд, заслухавши пояснення сторін,свідка , дослідивши та оцінивши представлені письмові докази у справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач передала відповідачу грошові кошти в рахунок купівлі автомобілю марки ВАЗ 21099-20 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується розпискою ( а.с.22) та не оспорювалося сторонами.

Автомобіль марки ВАЗ 21099-20 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_4 (довідка-а.с.21).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 190 ЦК України визначено поняття майна - майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно до ч.1 ст.177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Таким чином суд вважає,що відповідач безпідставно отримав грошові кошти від позивача в рахунок продажу автомобіля, який йому не належить .

Довіренності від власника автомобіля на виконання зазначених дій відповідач не надав.

За таких обставин ,суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 34000грн. та судові витрати.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 190,1212 ЦК України, ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України , суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 34000 гривень, судовий збір в сумі 340 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.В. Москаленко