Ухвала суду № 29376755, 15.02.2013, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/311/13-ц

2/382/189/13

Ух в а л А

15.02.2013 Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» м.Київ вул..Голосіївська - 7 корпус 1 офіс 190 про визнання недійсним кредитного договору, повернення коштів та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» про визнання недійсним кредитного договору, повернення коштів та відшкодування шкоди, в котрому посилався на Закон України «Про захист прав споживачів» щодо підсудності розгляду даної справи та просив визнати недійсним кредитний договір № KЗJWАК23214843 від 31.07.2006 року та договір застави № КВ - 02193/1411 від 25.03.2008 року укладений між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Українська кредитно-фінансова група» недійсним та таким, що вчинений внаслідок омани, а також зобов'язати відповідача повернути кошти у сумі 11169,35 гривень одержаних внаслідок обману та відшкодувати завдані внаслідок омани збитки в сумі 38555, 34 гривень.

Подана заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивач обґрунтовуючи позовні вимоги не зазначає та не посилається на докази, яке саме право його, як споживача порушено відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», коли і в чому це виявилось та про способи захисту, які належить вжити суду. Крім цього, позивач не посилається на докази, що свідчать про наявність даного кредитного договору, як споживчого, а також чи звертався позивач до банку для вирішення даного спору шляхом переговорів між сторонами.

Відповідно до п.7.2 кредитного договору, усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в постійно діючому третейському суді відповідно до його регламенту.

Відповідно до п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит повинен мати мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений. Крім цього, в даній статті йдеться про питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Керуючись ст. ст.119-121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити дану заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків до 1 березня 2013 року.

Суддя Кисіль О.А.