Рішення № 29373581, 11.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р.Справа № 922/186/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10", м. Харків до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, м. Харків про визнання права власності на бензин та витребування бензину за участю представників сторін:

позивача - Чіріка І.О. довіреність б/н від 02.01.2013 р.;

відповідача - Гавриленко М.Ю. довіреність №2019/9/10-013 від 13.07.2012 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в які просить визнати за ТОВ "Авангард 10" право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59 грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94, бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95 грн. Також позивач просить витребувати майно - бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59 грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94, бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95 грн. з чужого незаконного володіння.

У судовому засіданні оголошувались перерви до: 08.02.2013 р. о 10:00; 11.02.2013. р. о 12:00.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи в адміністративному суді по справі №820/113/13-а за позовом ТОВ "Авангард 10" до Основ'янської Міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, м. Харків про скасування рішення; по справі №820/189/13-а за позовом Основ'янської Міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби до ТОВ "Авангард 10" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Присутній представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про зупинення заперечував, вважаючи його необґрунтованим.

Відповідно до абз. 3 п.3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Згідно положень ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких провадження у справі підлягає зупиненню. Так, за змістом зазначеної норми такими обставинами є: розгляд іншої справи іншим судом; взаємозв'язок такої справи з справою, що розглядається; неможливість розгляду такої справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Враховуючи вищезазначене та те, що питання про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння не є взаємозв'язаним з оскарженням підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та скасування рішення Основ'янської МДПІ, відповідно до цього суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених ним у відзиві на позов, який ним наданий через канцелярію господарського суду 06 лютого 2013 року за вх.№4994 та зазначив, що підставою для застосування Основ"янською МДПІ п.94.7.ст.94 Податкового кодексу України та прийняття рішення про арешт та вилучення майна та те, що майно (бензин) є безхазяйним, були встановлені перевіркою позивача порушення бухгалтерського обліку та невідповідність якості бензину ДСТУ.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 червня 2011 року ТОВ "Авангард 10" були придбані нафтопродукти у ТОВ "Ріаліз Ойл" відповідно до Договору поставки нафтопродуктів № 10 від 01.06.2011 року. 29 листопада 2012 року ТОВ "Авангард 10" були придбані нафтопродукти у ТОВ "Уністрой" відповідно до Договору поставки нафтопродуктів № 02-11/2012-КП від 29.11.2012 року. Дане пальне було транспортоване для реалізації - провадження господарської діяльності на АЗС № 8 ТОВ "Авангард 10", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 201/1.

Фахівцями Державної податкової служби у Харківській області було проведено фактичну перевірку АЗС № 8 ТОВ "Авангард 10", розташованої за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 201/1 спільно із Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області, на підставі отриманої скарги громадянина Прасола А.Є., у зв"язку з ймовірним продажем бензину сумнівної якості.

Експертизою зразків бензину, що реалізується через АЗС № 8 ТОВ "Авангард 10" проведеною Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України була встановлена невідповідність відібраних зразків ДСТУ.

29 грудня 2012 р. працівниками Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було складено Протокол про тимчасове затримання майна № 1 від 29 грудня 2012 р. та вручено його копію ТОВ "Авангард 10", а саме директору Чехляєву Володимиру Миколайовичу.

В Протоколі зазначено, що посадовими особами було затримано і вилучено майно ТОВ "Авангард 10" АЗС № 8 у загальній кількості 58 369 літрів загальною вартістю 503 868,64 грн., при цьому, нафтопродукти, затримання яких здійснено зазначені в Протоколі як "Рідина невстановленого походження із запахом бензину". Причиною затримання в Протоколі зазначено пункт 94.7 статті 94 Податкового кодексу України та Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. N281/171/578/155 та Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" від 20.12.1997 року №1442.

02 січня 2013 року Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС прийнято Рішення про накладення адміністративного арешту майна №1 від 02 січня 2013 р., в якому зазначено про рішення накласти тимчасовий адміністративний арешт майна, власник якого не встановлений, що міститься за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна 121/1, АЗС № 8 ТОВ "Авангард 10" на загальну суму 503 868,64 грн.

Згідно актів розпломбування і викачки від 05.01.2013 р. та від 09.01.2013 р. представниками Основ'янської міжрайонної податкової інспекції м. Харкова Харківської області була здійснена викачка арештованого бензину та його вивіз.

Відповідно до п.3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державної) комітету Україні з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року № 271/121, паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, їх відповідність вимогам нормативних документів.

Пунктом 2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказами Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 визначено, що сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Відповідно розділу 4 ДСТУ 4063-2001 бензини повинні відповідати вимогам цього стандарту і бути виготовлені за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку. Згідно розділу 4 ДСТУ 4840-2007 дизельне паливо має відповідати вимогам цього стандарту, і підлягає виготовленню за технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку. Дизельне паливо всіх марок має відповідати вимогам і нормам, вказаним у таблицях 1 та 2а, дизельне паливо обох класів - у таблицях 1 (за показниками 4-13) та 2б.

Згідно вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 р. N 271/121, паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Пунктом 5.6. цієї Інструкції передбачено, що згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою N11-НК. Паспорт, що видається випробувальною лабораторією на нафту або нафтопродукт, який відпускається, заповнюється у повному обсязі показників, обумовлених нормативним документом на нафтопродукти. У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою.

В силу вимог пункту 6.5.1 Інструкції, приймання нафтопродуктів, що надійшли на АЗС в автоцистернах і розфасованих до дрібної тари, здійснюється лише у разі наявності супровідних документів (товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, прибутково- витратної накладної, паспорта якості тощо). На продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, обов'язково додається сертифікат відповідності або його копія, або копія свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності.

Пункт 6.5.8 Інструкції встановлює, що не допускається приймання нафтопродуктів до резервуарів АЗС у випадку - неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт (відсутність номера або паспорт заповнений не за всіма показниками якості);

Згідно п. 6.5.7 Інструкції, у разі підтвердження випробувальною лабораторією невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативної документації відпуск його споживачам припиняється.

Податковим кодексом України передбачено право органів ДПС приймати рішення про адміністративний арешт майна у разі порушень платником податків його обов'язків, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п.94.7. ст.94. Податкового кодексу України , арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

Як вбачається зі змісту вищезазначеної статті, якщо товар продається з порушенням вищезазначеним законодавством, органи Державної податкової інспекції можуть застосувати арешт, якщо власника цього майна не встановлено.

Відповідно акту Основ'янської МДПІ (відповідач) фактичної перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) №бланку 002129 від 20 грудня 2012 р. перевірки ТОВ "Авангард - 10" , були встановлені порушення, а саме: "не забезпечене друк фіскальних звітних чеків 7 звіту в КОРО №20321005083р/1 від 11.08.2010 р. за 13.08.2010 р.; не забезпечене зберігання фіскального звітного чеку №0130 від 13.01.2011 р. в КОРО №2032005083р/1; не забезпечене (зберігання) в КОРО №2032005083 р/2 від 31.01.2011 р., не забезпечене друк фіскального звітнього чеку звіту за 23.03.2011 р. (робочий день)".

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 (ч.ч.1-5) Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Пункт 1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України - у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено Договори: поставки нафтопродуктів № 10 від 01.06.2011 року з ТОВ "Ріаліз Ойл"; поставки нафтопродуктів № 02-11/2012-КП від 29.11.2012 року з ТОВ "Уністрой". В судовому порядку зазначені договори не були визнані недісними.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952 p., було гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принци пами міжнародного права.

Відповідно ст.ст. 19, 41 Конституції України, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Передання майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Оскільки наданими до матеріалів справи документами підтверджується право власності позивача на спірне майно, відповідач дійшов до хибного висновку проте, що власника майна не встановлено тільки з тих підстав, що дане паливо не відповідає нормам ДСТУ, і як наслідок перевищив свої повноваження застосувавши п.94.7. ст.94 Податкового кодексу України та наклав арешт на майно: бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59 грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94, бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95 грн.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем було безпідставно арештовано та вилучене майно позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги про визнання власності на бензин та витребування бензину з чужого незаконного володіння обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Такої ж правової позиції притримується і Вищий господарський суд України при розгляді тотожної справи у постанові №5008/94/2012 від 25.07.2012 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 316, 319, 321, 328, 334 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за ТОВ "Авангард 10" право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59 грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94, бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95 грн.

3. Витребувати майно - бензин автомобільний марки А-95 Євро вид-І клас-В ДСТУ 4839:2007 у кількості 16490,37 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 182218,59 грн., бензин автомобільний марки А-95 ДСТУ 4063-2001 у кількості 18496,40 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 200685,94, бензин автомобільний марки А-92 ЕNERGY с прис. ДСТУ 4063-2001 у кількості 23309,19 літрів вартістю по продажній ціні з ПДВ 245911,95 грн. з чужого незаконного володіння.

4. Стягнути з Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, корпус 2, квартира 20, код ЄДРПОУ 37093902) судовий збір у розмірі 20 154,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Повне рішення складене 15 лютого 2013 року.