Рішення № 29372564, 12.02.2013, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 0807/2963/2012

Провадження № 2/316/37/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд

Запорізької області

у складі: головуючого судді: Куценко М. О.

при секретарі: Степаненко Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі: відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.

У обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у 1999 році працівнику міліції ОСОБА_4 та його сім'ї у складі трьох чоловік: ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_2 - син та ОСОБА_3 - донька, було надано кімнату АДРЕСА_1. З вересня 2011 року відповідачі не проживають за вищевказаною адресою, хоч ніхто перешкод їм в цьому не чинив. При неодноразових перевірках було встановлено, що відповідачі не проживають за місцем реєстрації понад шість місяців, особистих речей в гуртожитку не має, про що були складені відповідні акти. Відповідачі не використовують жиле приміщення за призначенням. Просить позов задовольнити та визнати відповідачів такими що втратили право користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та посилаючись на доводи та обґрунтування викладені в позові та на матеріали справи просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності за участю представника.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказуючи на їх необґрунтованість, а також посилаючись на показання свідків, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, а відповідачі як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що у 1999 році працівнику міліції ОСОБА_4 та його сім'ї у складі трьох чоловік: ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_2 - син та ОСОБА_3 - донька, було надано кімнату АДРЕСА_1.

Відповідно до матеріалів справи гуртожиток «Славутич», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (відповідачам по справі) надана у користування кімната НОМЕР_1, знаходиться на балансі ДП НАЕК «Енергоатом» ВП ЗАЕС (а.с.7).

Відповідно до довідок, наявних в матеріалах справи, відповідачі в базах даних працюючих та звільнених ВП ЗАЕС не значаться (а.с.14-16).

Оскільки правові підстави проживання в спірному житловому приміщенні відповідачів не підпадають під визначення ст.. 127 ЖК України, а даний гуртожиток знаходиться на балансі державного підприємства, працівниками якого відповідачі не являються та не являлись, на думку суду при вирішенні зазначеного спору підлягає застосуванню положення глави 2 ЖК України.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі мають велику заборгованість по сплаті за проживання в спірному житловому приміщенні, у зв'язку з чим адміністрацією гуртожитку створено комісію з числа працюючих в гуртожитку з метою перевірки фактичного проживання осіб, які не здійснюють плату за проживання у житлових приміщеннях.

Відповідно до актів про фактичне не проживання відповідачів у вищезазначеній кімнаті, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не проживають за адресою: АДРЕСА_1, з вересня 2011 року по час розгляду справи (а.с. 8-13).

Відповідно до акту від 19.09.2011р. (а.с.8) при входженні комісії до кімнати (як встановлено в судовому засіданні з дозволу ОСОБА_4, чоловіка відповідачки) встановлено - приміщення має нежилий вигляд, особисті речі відповідачів відсутні, санвузол знаходиться в неробочому стані з 12.07.2011 року, унітаз винесений з санвузла, кахель розібраний, в квартирі тільки одне спальне місце, електролічильник не обертається, показання електролічильника 02529.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 факт не мешкання відповідачів в спірній квартирі безперервно понад 6 місяців, а також відсутність в ній їх речей, підтвердили. Вказали, що відповідачі фактично не мешкають за адресою: АДРЕСА_1 з літа 2011 року. ОСОБА_4, інколи приходить до гуртожитку, забирає кореспонденцію. Вказали, що 19.09.2011 року під час перевірки факту проживання відповідачів у вищезазначеному житловому приміщенні, комісія зустріла ОСОБА_4 (чоловіка відповідачки ОСОБА_1, який як їм відомо проживає в зазначеному гуртожитку, але в корпусі 3 в іншій кімнаті), з дозволу якого зайшли до спірної кімнати. Житлове приміщення мало нежитловий вигляд скрізь все було вкрито пилом, санвузол в неробочому стані, відсутня сантехніка, в кімнаті одне спальне місце, речі відповідачів відсутні. На той час покази електролічильника були 02529. Станом на 12.02.2013 року покази електролічильника не змінились та відповідають - 02529. При послідуючих перевірках та складаннях відповідних актів, в кімнаті нікого не було, двері ніхто не відчиняв. Вказують, що вахтери гуртожитку факт не проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні підтверджували.

Відповідачі в судовому засіданні вказують, що з літа 2011 року вони постійно працюють в м. Запоріжжя, де винаймають квартиру. Зазначають, що інколи на вихідні дні приїжджають до м. Енергодар, де заходять за місцем реєстрації. Вказують, що в подальшому, збираються приїхати до м. Енергодар, та привести спірне житлове приміщення в придатний для проживання стан, сплатити заборгованість та проживати в ньому.

На думку суду, пояснення відповідачів не підтверджують їх проживання у спірному житловому приміщенні, до того ж факт не проживання без поважних причин відповідачів за вищезазначеною адресою безперервно понад шість місяців, об'єктивно підтверджуються наявними у справі доказами.

Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, оскільки вони протирічать наявним у справі доказам, а також обставинам встановленим в судовому засіданні.

Так, вищезазначені свідки в судовому засіданні зазначали, що знаходяться в дружніх відносинах з відповідачами, також вказують, що не однократно в тому числі протягом минулого року, перебували в гостях у відповідачів за їх місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі в робочі дні, де відповідачі готували їжу, а також користувалися санвузлом, що об'єктивно протирічить обставинам встановленим в судовому засіданні, які не заперечувалися сторонами та наявним у справі доказами, оскільки з липня 2011 року санвузол у спірному житловому приміщенні знаходиться в неробочому стані, до того ж з вересня 2011 року покази електролічильника в кімнаті за місцем реєстрації відповідачів не змінювалися, що виключає можливість приготування їжі. Також вищезазначені свідки не можуть навіть приблизно вказати коли вони останній раз приходили до відповідачів за їх місцем реєстрації.

Згідно ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей термін за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а у разі суперечки - судом.

Відповідно до ст.72 ЖК України - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, показання свідків суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, які підлягають задоволенню, оскільки вони в повному обсязі підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, стороною відповідача не наведено та не доведено в судовому засіданні обставин в тому числі передбачених ч.3 ст. 71 ЖК України, які б обґрунтовували поважність не проживання у спірному житловому приміщенні з вересня 2011 року по даний час.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, також солідарно з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати.

Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст.10,11, 60, 88, 212, 214-215,224-227,294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» р/р №260002673 МФО 313827, ЗКПО 19355964, витрати по сплаті судового збору в розмірі - 107 грн. 30 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. О. Куценко