Постанова № 29372406, 12.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

12.02.2013 р. справа № 2а- 14248/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Фоменко П.М.,

відповідача - Пікалов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МК РІАЛ" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби проскасування рішення, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням остаточних уточнених вимог) просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС, №0000782210 від 14.12.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки ґрунтується на помилкових висновках складеного інспекцією акту перевірки. Позивач стверджував, що в ході проведення перевірки МДПІ неправильно визначено суму витрат платника податків 1 - 2 кварталу 2012р., так як без викладення в акті перевірки жодних пояснень та мотивів податковий орган безпідставно не взяв до розрахунку частину видатків, понесених платником податків. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд ухвалити рішення на користь підприємства.

Відповідач, Нововодолазька МДПІ Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень зазначивши, що за наслідками проведення перевірки податковим органом виявлено факт порушення ТОВ «МК РІАЛ» вимог п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, а саме: заниження доходу, у зв'язку з чим платник податків занизив податок на прибуток на суму 240.038,00 грн. Посилаючись на викладені доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ТОВ «МК РІАЛ», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 35855917, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Нововодолазькій МДПІ Харківської області ДПС.

З 15.10.2012 р. по 09.11.2012 р. Нововодолазькою МДПІ Харківської області ДПС Харківської області ДПС була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «МК РІАЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 30.11.2012 р. №1231/220-34/35855917, в якому викладені судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків, зокрема, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, а саме: заниження платником податків доходів за 1-2 квартал 2012р. на 31.803.865,00грн. (55.714.657,00грн. доходів, визначених перевіркою за 1-2 квартал 2012р. проти 23.910.792грн. доходів, задекларованих платником податків за 1-2 квартал 2012р.), заниження платником податків витрат за 1-2 квартал 2012р. на 30.660.827,00грн. (53.428.762,00грн. витрат, визначених перевіркою за 1-2 квартал 2012р. проти 22.767.935грн. витрат, задекларованих платником податків за 1-2 квартал 2012р.).

14.12.2012 року з посиланням на даний акт Нововодолазькою МДПІ Харківської області ДПС було винесене податкове повідомлення-рішення №0000782210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 300.047,50 грн. (основний платіж - 240.038,00 грн., штраф - 60.009,50 грн.)

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень обрано положення п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугувало відображене в акті від 30.11.2012 р. №1231/220-34/35855917 судження суб'єкта владних повноважень про заниження ТОВ «МК РІАЛ» доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 30.11.2012 р. №1231/220-34/35855917, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає, що правовідносини з приводу обчислення розміру податку на прибуток унормовані Податковим кодексом України, згідно з п.152.1 ст.152 якого податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

За приписами п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із ст.134 цього Кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Правила визначення доходів та складу доходів, які включаються до об'єкту оподаткування, доходів, які не включаються до об'єкту оподаткування, порядку визнання доходів, витрат, складу витрат та порядку визнання витрат врегульовані ст.ст.135-138 Податкового кодексу України відповідно.

Суд відмічає, що при реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю обчислення платниками податків грошових зобов'язань та зборів податковий орган у силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України повинен забезпечити неухильне дотримання вимог п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та самостійно встановити достовірні показники величин, котрі впливають на розмір податку (збору), тобто елементів податку в розумінні ст.7 згаданого кодексу.

При цьому, згідно з положеннями ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку

оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2011р. за №70/18808; далі за текстом -Порядок №1003), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985), вичерпні та повні судження податкового органу з даних питань мають бути викладені в акті перевірки, адже специфікою правових актів індивідуальної дії (тобто рішень), котрі ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, є те, що фактичні підстави прийняття податкових повідомлень - рішень містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Зміна судом як юридичних, так і фактичних підстав, за яких суб'єктом владних повноважень було винесено рішення, вмотивування цього рішення додатковими обставинами та судженнями, є неприпустимим, позаяк означає привласнення судом управлінської функції суб'єкта владних повноважень, що суперечить приписам ст.ст.6, 8, 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Приписи процитованої норми кодексу прямо кореспондують положенням ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги приписи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» якими також передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3 ст.9).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, оцінивши добуті докази в їх сукупності, суд відмічає, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ сума витрат 1-2 кварталу 2012 р. складає 56.125.896,33 грн.

Вказана обставина підтверджена витребуваними судом у позивача на виконання вимог ст.11 КАС України документами, а саме: розшифровкою витрат 1 півріччя 2012р. (а.с.13 т.2), платіжними дорученнями (а.с.23 т.2 - а.с.53 т.2), витягом з журнал-ордеру по рахунку 631 (а.с.54 т.2), актами списання (а.с.56 т.3 - а.с.72 т.3), платіжними дорученнями (а.с.84 т.3 - 250 т.3) (а.с.1 т.4 - а.с.250 т.4) (а.с.1 т.5 - а.с.114 т.5), іншими приєднаними до справи бухгалтерськими документами.

Окрім того, вказана обставина визнана відповідачем в наданих на вимогу суду письмових поясненнях (а.с.3 т.2). Відтак, стосовно згаданої обставини відсутній спір.

Проте, дослідивши зміст акту від 30.11.2012 р. №1231/220-34/35855917, суд відмічає, що в зазначеному акті податковим органом не викладено жодних юридичних чи фактичних мотивів невключення податковим органом до складу витрат ТОВ 56.125.896,33 грн., хоча саме така сума витрат значиться у платника податків за даними бухгалтерського обліку та визнана МДПІ в процесі судового розгляду.

Розв'язуючи спір по суті, суд бере до уваги приписи п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, згідно з яким витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Визначених Податковим кодексом України підстав, котрі б унеможливлювали віднесення ТОВ на витрати 1-2 кварталу 2012р. суми видатків в розмірі 56.125.896,33 грн. судом в ході розгляду справи не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, заперечуючи проти позову, відповідач не подав до суду жодних належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження того, що витрати ТОВ за 1- 2 квартал 2012 р. мають складати саме 53.428.762,00 грн. як про це вказано в акті перевірки, а не 56.125.896,33 грн.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що за запровадженим п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України алгоритмом розрахунку податку на прибуток наявність у ТОВ доходу за 1- 2 квартал 2012 р. в розмірі 55.714.657,00 грн. та наявність у ТОВ витрат за 1 - 2 квартал 2012 р. в розмірі 56.125.896,33 грн. не спричиняє виникнення обов'язку сплатити податок на прибуток в розмірі 240.038,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ТОВ «МК РІАЛ» до Нововодолазької МДПІ Харківської області ДПС про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0000782210 від 14.12.2012 р.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15.02.2013 р.

Суддя А.В. Сліденко