Постанова № 29372223, 08.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5697/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Ткач С.А. (за довіреністю №15-1/36 від 02.01.2013р.),

представника відповідача - Азарніної А.С. (за довіреністю від 09.04.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - ДП«Одеський облавтодор») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку декларації з податку на додану вартість ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за травень 2010 року, за результатами якої встановлено порушення ним формування податкового кредиту за травень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «НК Полюс» та ТОВ«Аргілл», про що складено акт перевірки №757/15-1/32018511/68 від 28.12.2010р. На підставі висновків зазначених у акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р. про визначення ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки під час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, мали свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість та знаходились за юридичною адресою, яка була вказана у договорах та податкових накладних. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки №757/15-1/32018511/68 від 28.12.2010р. засновані на припущеннях відповідача без посилання на документальні докази. При цьому, позивач зазначив, що податкове законодавство, яке було чинне станом на травень 2010 року, не передбачало обов'язку платника податку перевіряти достовірність зазначених у податкових накладних даних, а також перевіряти виконання контрагентом своїх зобов'язань зі сплати податку. На думку позивача, якщо контрагент-постачальник не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це не може бути підставою для виключення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту платника податку - покупця та не може слугувати підставою для притягнення позивача до відповідальності. Крім того, позивач зазначив, що раніше 04.11.2010р. вже було проведено перевірку ДП«Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010 року, яким було встановлено порушення позивачем по господарським операціям з ТОВ «НК Полюс» та ТОВ «Аргілл» п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення №0000641510/0 від 23.07.2010р. Зазначене податкове повідомлення - рішення за наслідками адміністративного оскарження було скасовано ДПС в Одеській області рішенням за №44867/10/25/0007. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що було проведено невиїзну документальну перевірку декларації з податку на додану вартість ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» за травень 2010 року, за результатами якої складено акт №757/15-1/32018511/68 від 28.12.2010р. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 140728,68грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2010 року на суму 140728,68грн., у зв'язку з чим було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Представник відповідача зазначала, що вказане порушення допущено ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагентам - ТОВ «Аргілл» та ТОВ «НК Полюс», які не були сплачені до бюджету контрагентами, а також відповідно до актів податкових органів, на обліку яких вони перебувають їх місцезнаходження не встановлено. За таких обставин відповідач вважає правомірним прийняття оскарженого позивачем податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, суд встановив наступне.

ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 11.05.2002р. зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.20-25) та на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення перебувало на обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі була проведена документальна невиїзна перевірка декларації з податку на додану вартість ДП«Одеський облавтодор» за травень 2010 року, за результатами якої складено акт №757/15-1/32018511/68 від 28.12.2010р. (а.с.6-13) Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010року на суму 140728,68грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2010 року на суму 140728,68грн.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р., яким ДП«Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 140728,68грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 35182,17грн. (а.с.14)

Перевіркою було встановлено, що ДП «Одеський облавтодор» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість було неправомірно включено ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «НК Полюс» у сумі 139 628,68грн. та з ТОВ «Аргілл» - 1100грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що станом на 16.07.2010р. податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «НК Полюс» не була відображена в АРМІ «Контрагенти». Перевіркою встановлено, що ДП «Одеський облавтодор» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 139628,68грн. по контрагенту ТОВ «НК Полюс», яка не була сплачена до бюджету. Разом з цим, відповідачем отримано лист від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 01.12.2010р. згідно якого за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України станом на 20.10.2010р. розбіжність між ТОВ «НК Полюс» та ДП «Одеський облавтодор» по декларації за травень 2010 року відсутня. Також, в акті перевірки зазначено, що листом ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 29.10.2010р. №62632/7/23-610 СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі отримано інформацію про те, що станом на дату надання інформації ТОВ «НК Полюс» обліковується у ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровському районі зі станом - « 23 - місцезнаходження не встановлено», від відділу податкової міліції отримано довідку від 07.10.2010р. згідно якої місцезнаходження ТОВ «НК Полюс» не встановлено. На запит СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі отримано акт ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 21.12.20' 0р. №3993/23-610/36162414 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «НК Полюс» з питань підтвердження отриманих відомостей від платника податків ДП«Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Також, в ході проведення зазначеної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було встановлено, що станом на 16.07.2010р. податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Агрілл» не була відображена в АРМ «Контрагенти». Так, перевіркою встановлено, що ДП «Одеський облавтодор» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1100,00грн. по контрагенту ТОВ «Агрілл», яка не була сплачена до бюджету. Відповідно до акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі отримано акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси №225/23-5/13873505 від 20.12.2010р. «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агрілл» з питань підтвердження відомостей отриманих від ДП«Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», оскільки згідно баз даних АІС РПП ПБК ТОВ«Агрілл» - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Відповідно до п.п. 2.3.2. п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (який був чинним на час проведення перевірки позивача) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Разом з тим, в акті перевірки №757/15-1/32018511/68 від 28.12.2010р. не міститься посилань на допущені позивачем порушення із зазначенням конкретних первинних документів, що їх підтверджують, висновки про допущені ДП «Одеський облавтодор» порушення податкового законодавства зроблені не на підставі фактично проведеної перевірки контрагентів позивача, а на підставі лише даних інформаційних баз податкової служби, без дослідження первинних документі, які на думку перевіряючих не відповідають податковому законодавству.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час зазначених правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011р.) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. ст.7 вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ від 16.07.99р., бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

З наведених законодавчих положень випливає, що за умови фактичного придбання платником товарів (робіт, послуг) суми ПДВ у складі їх вартості підлягає їх включенню до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених документів (податкових накладних).

Судом встановлено, що 26.05.2009р. між позивачем (замовник) та ТОВ«НК Полюс» (постачальник) було укладено договір про постачання №25/06-2009 (а.с.36-42) Також, позивачем було укладено у подальшому додаткові угоди до договору про постачання №25/06-2009, а саме №1 від 28.05.2009р., №1 від 22.06.2009р., №4 від 29.03.2010р., якими було продовжено строк дії договору про постачання №25/06-2009 від 26.05.2009р., інші умови договору залишено без змін (а.с.43-45)

Так, відповідно до п.1 договору №25/06-2009 від 26.05.2009р., постачальник зобов'язується поставити, а отримувач - замовник прийняти та оплатити відповідно до проведеної замовником процедури закупівлі згідно Положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» в порядку та на умовах, визначених цим договором, бітуми нафтові дорожні в'язкі БНД 60/90; БНД 90/130. Згідно до п.2.1 зазначеного договору, ціна на товар, встановлюється у гривнях і вказується у специфікаціях до даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у травні 2010 року ТОВ«НК Полюс» було поставлено ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» бітум нафтовий дорожній БНД 60/90 та ЖД тариф, виписано податкові накладні №823 від 05.05.2010р. на суму ПДВ 44965,00грн., №824 від 05.05.2010р. на суму ПДВ 1406,56грн., №902 від 03.05.2010р. на суму ПДВ 44658,33грн., №901 від 03.05.2010р. на суму ПДВ 1854,14грн., №815 від 02.05.2010р. на суму ПДВ 45041,67грн., №816 від 02.05.2010р. на суму ПДВ 1702,98грн. (а.с.51-56) Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар. (а.с.74-80)

Позивачем, у підтвердження фактичної поставки (бітум нафтовий дорожній БНД 60/90 та ЖД тариф) у травні 2010 року надано видаткові накладні, акти приймання-передачі до договору про постачання №25/06-2009 від 26.05.2009р. та товарно-транспортні накладні (ТТН) (а.с.62-73) Операції по отриманню послуг та проведених розрахунках з ТОВ«НК Полюс» відображено ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» у бухгалтерському обліку. (а.с.81-87)

Сума податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включена позивачем до складу податкового кредиту у травні 2010 року, відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року та у реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2010року. (а.с.99-100)

При цьому, як вбачається з акту перевірки, згідно інформації ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, яка надана листом від 01.12.2010р. №69230/7/15-2/12-08, за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України станом на 20.10.2010р. розбіжність між ТОВ «НК Полюс» та ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» по декларації за травень 2010 року відсутня згідно АРМ«Контрагенти».

Також, судом встановлено, що 19.05.2010р. між Проектно-будівельно-комерційним ТОВ«Аргілл» (продавець) та ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Одеський Облавтодор» філія «Червонознам'янка ДЕД» (продавець) було укладено договір №19/05 на закупівлю матеріально-технічних ресурсів (купівлю-продажу, поставки) (а.с.88-90) Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: блоки ФБС 21.03.06.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у травні 2010 року Проектно-будівельно-комерційним ТОВ «Аргілл» було поставлено ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» блоки ФБС 21.03.06., виписано податкову накладну №40 від 11.05.2010р. на загальну суму з ПДВ 9818,00грн., у т.ч. ПДВ 1636,33грн. (а.с.97) Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар. (а.с.93)

Позивачем, у підтвердження фактичної поставки (блоки ФБС 21.03.06.) у травні 2010року надано видаткову накладну №39 від 21.05.2010р. на загальну суму поставки 6600грн., у тому числі 1100грн. ПДВ (а.с.94), акт приймання-передачі товару до договору купівлю-продажу (поставки) №19/05 від 19.05.2010р.(а.с.92)

Податок на додану вартість у сумі 1100грн. по зазначеній податкової накладної включено позивачем до складу податкового кредиту у травні 2010 року.

Так, у акті перевірки підставою для збільшення ДП «Одеський облавтодор» грошового зобов'язання по господарським відносинам з Проектно-будівельно-комерційним ТОВ «Аргілл» та ТОВ «НК Полюс» стала, зокрема, отримана інформація СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі про те, що станом на дату надання інформації ТОВ «НК Полюс» - місцезнаходження не встановлено, та те, що ТОВ«Аргілл» відсутнє за місцезнаходженням. Однак, доказів того, що Проектно-будівельно-комерційне ТОВ «Аргілл» та ТОВ «НК Полюс» були відсутні за місцезнаходженням на момент здійснення господарських операцій з ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відповідачем не надано та не зазначено про це у акті перевірки.

При цьому, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Аргілл» та ТОВ «НК Полюс» зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на викладене, суд вважає, що ДП «Одеський облавтодор» не мало підстав вважати відомості щодо місцезнаходження, зазначені у податкових накладних контрагентів, такими, що не відповідають дійсності.

Також, суд вважає, що посилання відповідача на неподання Проектно-будівельно-комерційним ТОВ «Аргілл» та ТОВ «НК Полюс» вчасно податкових декларацій не може бути беззаперечною підставою для встановлення заниження податкових зобов'язань ДП«Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» оскільки, Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податку на додану вартість в залежність від факту підтвердження сплати податку на додану вартість його контрагентами або в залежність від наявності чи відсутності контрагента позивача за своїм місцезнаходженням після здійснення господарської операції.

При цьому, суд зазначає, що платники податку самостійно відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Разом з цим, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним. Однак, відповідачем доказів того, що позивач був обізнаний про порушення, які допускали його контрагенти не було надано.

При прийнятті рішення, суд, враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011р. по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, судом встановлено, що отримані позивачем податкові накладні від ТОВ«Аргілл» та ТОВ «НК Полюс» містять всі необхідні реквізити визначені п.п. 7.2.1. п.7.2.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням зазначеного, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про завищення ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 140728,68грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2010 року на суму 140728,68грн., а податкове повідомлення - рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р. - протиправним.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби не надано доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що адміністративний позов Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р. підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби №0000021510/0 від 13.01.2011р. - скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин суд вважає за необхідне розподілити судові витрати відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021510/0 від 13.01.2011р. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби №0000021510/0 від 13.01.2011р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2013 року

Суддя К.О. Танцюра

.