Постанова № 29372014, 22.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 р. (15:32) Справа №2а-588/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Гнатюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

до Державного підприємства дослідного господарства «Кримська Роза» інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН

про стягнення,

за участю:

представник позивача - Іванюк Г.І.,

представник відповідача - не з'явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства дослідного господарства «Кримська Роза» інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 14543,17 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 687,37 грн., податку на прибуток у сумі 2 575,00 грн., податку на землю у сумі 10 280,08 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав додатковий уточнений розрахунок позовних вимог, підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався, будь - яких клопотань не надсилав.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство дослідне господарство «Кримська Роза» інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00494500), яка зареєстрована Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 449602 та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 11,13-15).

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків у податкових органах з 29.05.1998 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 15.03.1999 року № 62 (а.с. 44).

Відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00605921 (зворотній бік а.с. 11).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-06-19/1225, виданою Головним управлінням статистики в АР Крим відповідач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби; 01.23.0 Розведення свиней (а.с. 16).

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.03.2011 року відповідачем подана до Сімферопольської міжрайонної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, відповідно до якої відповідачем було самостійно визначено суму заборгованості з податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2011 року у розмірі 1 672,41 грн. (а.с. 103-104).

Проте, у встановлені законом строки сума податкового зобов'язання відповідачем сплачена не була.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 року № 8184 від 06.04.2011 р., наданої відповідачем самостійно визначена сума податку на прибуток підприємств до сплати - 2 578,00 грн., з яких переплата склала 3,00 грн. (а.с. 105-107).

Судом з'ясовано, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у встановлений законом строк у повному обсязі сплачені не були.

Податковий кодекс України визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1); землекористувачі (п.п. 269.1.2).

Згідно з ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (п.п. 270.1.1); земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п.270.1.2).

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.п.271.1.1.); площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п.п. 271.1.2).

Пунктами 285.1, 285.2 ст. 285 Податкового кодексу встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2011 рік, поданого відповідачем у порядку звітності (№ 6824 від 24.03.2011 р.), земельний податок складає 9935,57 грн. (щомісячно з серпня по листопад) (а.с. 34-36).

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2011 рік, поданого відповідачем у порядку звітності (№ 8587 від 14.04.2011 р.), земельний податок складає 339,03 грн. (щомісячно з серпня по листопад) (а.с. 40-42).

У зв'язку з порушенням строків подання податкової звітності земельного податку з юридичних осіб та не виконанням відповідачем у строки, визначені законодавством зобов'язань із земельного податку за ним виникла заборгованість за період серпень-листопад 2011 року в сумі 9 935,57 грн.

Судом встановлено, що 18.10.2011 року позивачем проведена камеральна перевірка з питання своєчасності подання податкової звітності земельного податку з юридичних осіб.

За результатами перевірки складений акт від 18.10.2011 року № 2162/15-03/00494500 (а.с. 93-94).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно подана податкова декларація із земельного податку, граничний строк подання 01.02.2011 року, фактично подано - 24.03.2011 року; податкова декларація із земельного податку, граничний строк подання 01.02.2011 року, фактично подано - 14.04.2011 року.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підставі акту перевірки № 2162/15-03/00494500 від 18.10.2011 року позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001831503 від 26.10.2011 року, яким позивачу визначено штрафні санкції в сумі 1,00 грн. та № 0001821503 від 19.10.2012 року, яким позивачу визначено штрафні санкції в сумі 1,00 грн. (а.с. 91-92).

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 ст 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів щодо оскарження зазначених податкових повідомлень - рішень у порядку, встановленому чинним законодавством, відповідачем до суду не надано.

За несвоєчасне подання податкової звітності земельного податку з юридичних осіб позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 3,93 грн., яка у встановлений законодавством строк відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, 06.05.2011 року відповідачем виставлена податкова вимога № 19, яка отримана відповідачем 06.05.2011 року, що підтверджується підписом на вимозі (а.с. 43).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Органи державної податкової служби є контролюючими органами (п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ) та мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом (п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що сума податкового боргу у розмірі 14543,17 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості або необґрунтованості позову, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства "Кримська Роза" інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують Державне підприємство дослідне господарство "Кримська Роза" інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН, податковий борг в сумі 14543,17 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.