Постанова № 29370576, 12.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа № 809/343/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю представника позивача Гавадзина М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" про стягнення заборгованості в сумі 17240,64 грн,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2013 року Тисменицька міжрайонна державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 17240,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 V розділу Податкового кодексу України, допустив заборгованість, яка виникла у зв'язку з несвоєчасним поданням декларацій з податку на додану вартість в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 17 240,64 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 18). Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, судом продовжено розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2000 року Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6). Відповідача взято на податковий облік Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією згідно довідки №45, також ТзОВ "Агропромислова фірма "Іскра" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №12761226 (а.с. 8, 9).

Судом встановлено, що старшим податковим ревізором - інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра".

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 V розділу Податкового кодексу України, а саме, неподання податкової звітності з податку на додану вартість за період з лютого 2011 року по червень 2012 року. За дане порушення передбачена відповідальність платника податку згідно пункту 120.1 статті 120 розділу II Податкового кодексу України.

За результатами перевірки старшим податковим ревізором - інспектором Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №785-1520/03753220 від 13.11.2012 року (а.с.10-11).

Як вбачається з акту перевірки, попередньо до відповідача було застосовано податковим повідомленням-рішенням №0000531520 від 13.11.2012 року штрафну санкцію, передбачену абзацом першим пункту 120.1 статті 120 розділу V Податкового кодексу України в розмірі 170 грн.

13.11.2012 року позивачем на підставі акту перевірки №785-1520/03753220 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000541520, яким відповідно до абзацу другого пункту 120.1 статті 120 розділу II Податкового кодексу України відповідачу нараховано штрафну(фінансову) санкцію в сумі 17 340 грн. (по 1020 грн. за кожен місяць неподання податкової звітності із розрахунку періоду вчиненя порушення, з лютого по грудень 2011 року та з січня по червень 2012 року (а.с 12).

Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У зв'язку з частковою переплатою, заборгованість по податку на додану вартість становить 17240,64 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 11.01.2013 року (а.с. 13).

Враховуючи викладене, суду вважає, що податкове повідомлення рішення №0000541520 від 13.11.2012 року, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції є обґрунтованим.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість в сумі 17 240,64 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 17 240,64 грн., що підтверджується корінцем податкового повідомлення - рішення (а.с. 12) та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.13).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 17 240,64 грн. та не оскаржено податкові повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 17 240,64 грн. стягненню в судовому порядку.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,- ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" (ідентифікаційний код 03753220, місцезнаходження - 77474, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Старі Кривотули) із розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане товариство та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 17 240 (сімнадцять тисяч двісті сорок) гривень 64 копійки податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 15.02.2013 року.