Рішення № 29368384, 12.02.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року Справа № 18/925/42/13-г

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Керкор Ю.О. - представник за довіреністю,

від відповідача - Мартиненко К.А. та Богославець О.М. - представники за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Черкасигаз", м. Черкаси

до комунального підприємства теплових мереж Черкаського району,

с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область

про стягнення 203 040 грн. 27 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2013 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства теплових мереж Черкаського району про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30 січня 2012 року за №02/2/БО-12 в розмірі 1 120 221 грн. 02 коп., в тому числі: 978 122 грн. 48 коп. - основний борг, 32 316 грн. 01 коп. - 3% річних, 7 094 грн. 24 коп. інфляційні втрати та 102 688 грн. 29 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 січня 2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24 січня 2013 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 лютого 2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12 лютого 2013 року на 09 год. 50 хв.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

До господарського суду 05 лютого 2013 року від позивача надійшла заява від 04 лютого 2013 року за №36/29-13 про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 162 593 грн. 67 коп. пені, 7 129 грн. 84 коп. інфляційних втрат та 33 316 грн. 76 коп. 3% річних.

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд зменшити розмір пені на 50% в порядку визначеному п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, а також просили суд відмовити у задоволенні стягнення інфляційних втрат.

Представник позивача проти зменшення розміру пені заперечував.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 лютого 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/925/42/13-г.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 30 січня 2012 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Черкаського району (споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом за №02/2/БО-12.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язався поставити природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб суб'єктів, що виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на даху та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно додатку №2 до договору постачальник зобов'язався передати споживачу в 2012 році газ в обсязі 2 111 тис. м3.

Загальна вартість 1000 м3 газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 3 942 грн. 08 коп., крім того ПДВ 72 грн. 58 коп. Разом 4 014 грн. 66 коп. (п. 4.4. договору).

В подальшому сторонами було укладено додаткові угоди до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом за №02/2/БО-12 від 30 січня 2012 року, в яких змінювалася вартість природного газу (копії відповідних додаткових угод знаходяться в матеріалах справи).

Позивач, свої зобов'язання за договором виконав та поставив відповідачу природний газ в обсязі 1 109 966 м. куб. на загальну суму 4 538 320 грн. 29 коп.

Поставка позивачем природного газу відповідачу підтверджується підписаними сторонами копіями актів приймання - передачі за січень - жовтень 2012 року (а.с. 19-28).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.8. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 -го числа поточного місяця поставки.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оскільки, відповідач здійснював оплату поставленого газу з порушенням строку, визначеного п. 4.8. договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних, а також пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 7 129 грн. 84 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 33 316 грн. 76 коп. - 3 % річних - за період з 06 лютого 2012 року по 02 січня 2013 року (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3." судом встановлено, що інфляційне збільшення суми боргу не відбулося, оскільки позивачем при нарахуванні інфляційних не було враховано показники дефляції в травні, червні та серпні 2012 року (99,7%), в липні 2012 року (99,8%) та в листопаді 2012 року (99,9%).

В пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17 липня 2012 року, № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Зазначені висновки містяться також в постанові Вищого господарського суду України від 05 квітня 2011 року у справі N 23/466.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 7 129 грн. 84 коп. слід відмовити.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача 33 316 грн. 76 коп. 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2.2. договору поставки у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 162 593 грн. 67 коп. пені нарахованої за період з 06 лютого 2012 року по 02 січня 2013 року.

Розмір пені нарахований позивачем вірно.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, обґрунтоване збитковістю підприємства; неможливістю нарахування пені населенню; а також частковою провиною підприємства у не проведенні розрахунків у повному обсязі, у зв'язку з тим, що органами, уповноваженими встановлювати тарифи для опалення та підігріву води для населення в Черкаському районі, тарифи затверджено у меншому розмірі, ніж економічно обґрунтовані, при цьому підприємству вчасно не відшкодовано різницю в тарифах, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, наданими до справи документами підтверджено викладені у клопотанні від 06 лютого 2013 року обставини. Зокрема, збитковість діяльності підприємства вбачається зі звіту про фінансові результати за 2012 рік.

Зважаючи на вищенаведене та враховуючи, що кінцевим споживачами основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є бюджетні організації і установи, а також населення якому відповідач, згідно законодавства, не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, а також те, що відповідачем було погашено повністю суму основного боргу - 978 122 грн. 48 коп., в зв'язку з чим позивачем було зменшено розмір позовних вимог, при цьому позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає в даному випадку за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50% - до 81 296 грн. 83 коп.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п. 9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст. 83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині, а також висновки викладені в постановах Вищого господарського суду України від 30 січня 2013 року зі справи №21/5007/881/12 та від 17 січня 2013 року зі справи №5023/3166/12.

В зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 81 296 грн. 83 коп., в решті стягнення пені в розмірі 81 296 грн. 84 коп. слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ч. 7 ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Оскільки позивачем було зменшено розмір позовних вимог на 917 180 грн. 75 коп., суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 18 343 грн. 62 коп. (2% від зменшеної суми) судового збору.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 81 296 грн. 83 коп.

3. Стягнути з комунального підприємства теплових мереж Черкаського району, вул. Пономаренка, 2, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 21375394 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", вул. Громова, 142, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03361402 - 33 316 грн. 76 коп. - 3% річних, 81 296 грн. 83 коп. - пені, 3 918 грн. 26 коп. витрат на сплату судового збору.

4. В решті вимог - в позові відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", вул. Громова, 142, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03361402 судовий збір в сумі 18 343 грн. 62 коп.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 18 лютого 2013 року.

Суддя А.В.Васянович