Постанова № 29368249, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2013 року 11:32 № 826/296/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИМА ТЕРМ»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИМА ТЕРМ» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012р. № 0018161501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що до позивача не може бути застосована відповідальність за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, оскільки позивачем були самостійно визначені та оплачені такі санкції та пеня.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що камеральною перевіркою було встановлено несвоєчасну сплату ТОВ «ПРИМА ТЕРМ» податкового зобов'язання з податку на прибуток, за що правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції та пеню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 12.11.2012р. № 7485/15-1-32977678.

Згідно висновків акту перевірки позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного Акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 р. № 0018161501, яким зобов'язано позивача сплатити штрафні санкції у сумі 633 грн. 27 коп.

Пунктом 57.1. статті 57 Розділу II Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно пп.49.18.2. п.49.18. ст.49 Розділу ІІ ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Тобто термін подання декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012р. до 09.08.2012 р.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 07.08.2012 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року та самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 23 167 грн.

Згідно платіжного доручення, 25 липня 2012 року позивачем було сплачено податок на прибуток в розмірі 20 000 грн.

20 вересня 2012 року позивач доплатив 3 167 грн. в рахунок податку на прибуток.

У відповідності до п. 54.1 ст. 51 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у таких розмірах:

- при затримці більше 30 календарних днів, настурних за днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

На виконання наведених вимог законодавства, враховуючи те, що позивачем було прострочено оплату податку на прибуток в розмірі 3 167 грн. в строки, передбачені Податковим кодексом України, то останній самостійно визначив та сплатив пеню в розмірі 26, 48 грн. та штраф 20 % в розмірі 633, 40 грн. Сплату пені та штрафу було здійснено 20.09.2012 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

Не зважаючи на те, що позивачем вже було сплачено штрафні санкції за прострочення граничного терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, в даному випадку податку на прибуток в розмірі 3 167 грн., відповідач не прийнявши це до уваги, повторно нарахував позивачу штраф спірним податковим повідомленням-рішенням.

Стаття 61 Конституції України забороняє двічі притягувати особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що конкретизується п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України.

Оскільки відповідальність на позивача за порушення граничних термінів оплати податкового законодавства покладена законом у вигляді фінансових санкцій та пені, які були самостійно сплачені підприємством, то суд вважає за неправомірне застосування такої відповідальності повторно з боку контролюючого органу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 20.11.2012р. № 0018161501.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 05 лютого 2013 року