Ухвала суду № 29366253, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5974/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000041503 про збільшення суми податкових зобов'язань з екологічного податку в загальному розмірі 16 933,40 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 40 коп., в тому числі за основним платежем 16 932,40 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 40 коп. та штрафні санкції 1,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000041503 Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Житомирської області ДПС про визначення суми екологічного податку Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» в загальному розмірі 16933,40 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головними державними податковими інспекторами ДПІ у Голосіївському районі міста Києва в період з 30.11.2011 р. по 20.12.2011 р. проводилась планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р.

За результатами перевірки було складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» код за ЄДРПОУ 36792015 з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 p., валютного та іншого законодавства за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р. від 27.12.2011 року» від 27.12.2011 року № 603/1-23-60-36792015.

Відповідно до Акта перевірки було встановлено порушення ст.241, пп.242.1.4. п. 242.1 ст.242, п.249.1 п.249.4 ст. 249, п.250.2 ст.250 VIII Податкового кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого занижено екологічний податок, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 16 932,40 грн., у тому числі за І кв. 2011 на суму 6053,65 грн. та за II кв. 2011 на суму 10 878,75 грн.

Так, перевіркою встановлено, що на порушення ст.241, пп.242.1.4. п.242.1 ст.242, п.249.1 п.249.4, п.250.2 ст.250 розділу VIII Податкового кодексу України від 02.12.2010p. у податкових деклараціях з екологічного податку за І кв. 2011 та II кВ. 2011 не вірно вказані фактичні обсяги реалізованого палива (підприємством нараховано та сплачено екологічний податок лише за імпортоване паливо), у зв'язку з чим не вірно визначені суми екологічного податку.

На підставі Акту перевірки відповідачем 12 січня 2012 року видано податкове повідомлення-рішення № 0000041503 про збільшення суми податкових зобов'язань з екологічного податку в загальному розмірі 16 933,40 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 40 коп., в тому числі за основним платежем 16 932,40 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 40 коп. та штрафні санкції 1,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення та скасував його.

Колегія суддів повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, пунктом 240.2. ст. 240 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Із аналізу п.240.2 ст.240 та ст. 244 Податкового кодексу України, вбачається, що чинним податковим законодавством встановлено обов'язок по відношенню до осіб, які використовують паливо в пересувних джерелах забруднення, сплатити певну грошову суму в якості екологічного податку з кожної тони використаного такою особою палива.

Статтею 241 Податкового кодексу України, передбачено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

В свою чергу п.18.1 ст.18 цього Кодексу, встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що податковий агент, з метою виконання вимог кодексу, повинен забезпечити включення суми екологічного податку в ціну палива, по якій таке паливо реалізується платнику екологічного податку - кінцевому споживачу.

При цьому, податковий агент повинен забезпечити виконання вимог ст. 244 Податкового кодексу України, тобто в ціні реалізації палива кінцевому споживачу повинна міститись сума екологічного податку у розмірах, вказаних ст. 244 Податкового Кодексу України.

Пунктом п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України, встановлено, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю).

З врахуванням п.18.1 ст. 18 та п.241.2 ст. 241 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що обов'язок податкового агента з екологічного податку покладено на: суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було придбано у виробника на території України (перший оптовий продавець); суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було імпортовано на митну територію України (перший оптовий продавець палива на території України); суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було придбано у виробника на території України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку) суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було імпортовано на митну територію України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, дизельне пальне та бензин продавались ТОВ «Мар-трейд» і 1-му та 2-му кварталі 2011 року шляхом оптової торгівлі і, при цьому, ТОВ «Мар-трейд» не придбавало його у виробника на території України, а імпортувало ці нафтопродукти на територію України та придбавало на території України у оптових продавців.

Так, придбання бензину неетильованого у 1 кварталі 2011 року: 4912,40 т - імпортовано, екологічний податок сплачено; 154,60 т - придбаний у ТОВ «ХК «Укрхімпром», що не є виробником нафтопродуктів, а займається оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів.

Придбання дизельного палива із вмістом сірки не більше 0,05% у І кварталі 2011 року: 53,15 т - придбаний у ТОВ «Укройлпродукт», що не є виробником нафтопродуктів, а займається оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів.

Придбання бензину неетильованого у II кварталі 2011 року: - 2633,55 т - імпортовано, екологічний податок сплачено;

Придбання дизельного палива із з вмістом сірки не більше як 0,05% у ІІ кварталі 2011 року: 1127,15 - імпортовано, екологічний податок сплачено; 725,25 т - придбаний у ТОВ «ХК «Укрхімпром», що не є виробником нафтопродуктів, а займається оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів.

Отже, в зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податковими агентами по сплаті екологічного податку з продажу нафтопродуктів, що придбавалися ТОВ «Мар-трейд»на території України у оптових продавців, є суб'єкти господарської діяльності, що імпортували ці нафтопродукти на територію України і оптом реалізували далі, тобто ними в ціну товару вже включено екологічний податок, задекларований та сплачений до податкових органів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від12 січня 2012 року № 0000041503 винесено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач не придбавав паливо у виробника на території України, а також не імпортував його на територію України; паливо було придбане у контрагентів, що не є виробниками нафтопродуктів, а займаються оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів; контрагенти позивача, які продавали йому паливо сплатили відповідні суми екологічного податку, при цьому сума екологічного податку була ними ж включена у вартість палива, що підтверджується актами приймання-передачі.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 160, 195 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.