Постанова № 29365869, 04.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року (15 год. 45 хв.) Справа № 0870/12272/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про надання дозволу на реалізацію майна.

17.12.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (далі - відповідач), в якому позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1448067,11 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1448067,11 грн. У зв'язку із відсутністю грошових коштів на розрахункових рахунках платника та з метою погашення заборгованості перед державним бюджетом просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України її було залишено без руху, наданий позивачу строк на усунення недоліків позову до 08.01.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 08.01.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.01.2013.

У судове засідання, призначене на 23.01.2013, представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули, заяв чи клопотань до суду не подали.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін, ухвалою від 23.01.2013 розгляд справи було відкладено на 04.02.2013.

04.01.2012 від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

04.01.2012 від представника відповідача до суду надійшло клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію 29.07.1997 відповідач зареєстрований Жовтневою районною адміністрацією м. Запоріжжя в якості юридичної особи.

Згідно даних облікових карток, відповідач станом на дату розгляду справи має перед бюджетом податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1448067,11 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок самостійно поданих податкових декларацій та уточнюючих розрахунків:

- декларація вх. № 86504 від 17.12.2009, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 35549,00 грн.;

- декларація вх. № 96481 від 20.01.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 54155,00 грн.;

- декларація вх.. № 9000385170 від 21.02.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 11884,00 грн.;

- декларація вх..№ 9000659861 від 18.03.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 2434,00 грн.;

- декларація вх. № 9001082573 від 16.04.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 12686,00 грн.;

- декларація вх. № 28695 від 20.05.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 12090,00 грн.;

- декларація вх. № 32377, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 9388,00 грн.;

- декларація вх. № 42879 від 20.07.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 11371,00 грн.;

- декларація вх. № 49787 від 17.08.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 26440,00 грн.;

- декларація вх. № 55336 від 17.09.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 22550,00 грн.;

- декларація вх. № 65019, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 27530,00 грн.;

- декларація вх. № 73232 від 18.11.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 40263,01 грн.;

- декларація вх. № 9005543518 від 16.12.2010, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 18719,00 грн.;

- декларація вх. № 9006260208 від 19.01.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 44342,00 грн.;

- декларація вх. № 9000653811 від 21.02.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 9542,00 грн.;

- декларація вх. № 9001226405 від 18.03.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 5825,00 грн.;

- декларація вх. № 26110 від 19.04.2011р., якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 59013,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 9003708917 від 23.05.2011 за січень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 426,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 13,00 грн.;

- декларація вх. № 9003586894 від 20.05.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 13750,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 9003746798 від 31.05 2011р. за березень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 554,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 17,00 грн.;

- декларація вх. № 9004265453 від 20.06.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 33628,00 грн.;

- декларація вх. № 41243 від 20.07.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 47302,00 грн.;

- декларація вх. № 9006862689 від 17.08.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 46921,00 грн.;

- декларація вх. № 9007946017 від 20.09.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 47039,00 грн.;

- декларація вх. № 9009060136 від 19.10.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 61916,00 грн.;

- декларація вх. № 9011434063 від 18.11.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 25369,00 грн.;

- декларація вх. № 9012587371 від 19.12.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 35766,00 грн.;

- декларація вх. № 9013740833 від 01.12.2011, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 54139,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 709 від 31.01.2012 за січень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 25,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 1,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 9007170424 від 21.02.2012 за лютий 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 1,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 9007508925 від 22.02.2012 за березень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 915,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 27,00 грн.,

- уточнюючий розрахунок № 9008533703 від 28.02.2012 за травень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3214,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 96,00 грн.;

- декларація вх. № 9006991085 від 17.02.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 6202,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 9012802725 від 19.03.2012 за червень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 33,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у |зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 1,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 9013742285 від 22.03.2011 за липень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 33,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 1,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок № 9013749805 від 22.03..2012 за серпень 2011, яким збільшена сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 18,00 грн., з урахуванням самостійно нарахованого штрафу у зв'язку із самостійним виявленням помилки у розмірі 1,00 грн.;

- декларація вх. № 9012170963 від 16.03.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 63377,00 грн.;

- декларація вх. № 9019789368 від 18.04.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 76439,00 грн.;

- декларація вх. № 9027494589 від 18.05.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 29953,00 грн.;

- декларація вх. № 9033848510 від 15.06.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 146912,00 грн.;

- декларація вх. № 9041170072 від 18.07.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 3219,00 грн.;

- декларація вх. № 9049973080 від 17.08.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 191659,00 грн.;

- декларація вх. № 9056415093 від 17.09.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 22706,00 грн.;

- декларація вх. № 9064524016 від 19.10.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 20497,00 грн.;

- декларація вх. № 9072271684 від 16.11.2012, якою визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 4,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем були проведені камеральні перевірки з питань своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідача, за результатами яких було складено:

- Акт №250/16/05482972 від 05.10.2011, згідно висновку якого відповідачем було порушено п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість;

- Акт №318/16/05482972 від 26.10.2011, згідно висновку якого відповідачем було порушено п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість;

- Акт №135/16/05482972 від 19.04.2012, згідно висновку якого відповідачем було порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасна сплата сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість;

- Акт №308/16/05482972 від 26.07.2012, згідно висновку якого відповідачем було порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасна сплата сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі вищезазначених Актів перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002291600 від 05.10.2011, яким відповідачу, згідно із вимогами п. 126.1 ст. 126 ПК України, було збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6989,09 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано 10.10.2011 уповноваженою особою відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення;

- №0003031600 від 26.10.2011, яким відповідачу, згідно із вимогами п. 126.1 ст. 126 ПК України, було збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 34614,65 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення;

- №0000751600 від 19.04.2012, яким відповідачу, згідно із вимогами п. 126.1 ст. 126 ПК України, було збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 5465,74 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано 19.04.2012 головним бухгалтером відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення;

- №0002131600 від 27.07.2012, яким відповідачу, згідно із вимогами п. 126.1 ст. 126 ПК України, було збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2425,99 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано 27.07.2012 головним бухгалтером відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

За несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня у сумі 62612,64 грн.

Отже, згідно даних облікових карток відповідача сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 49495,47 грн. + 1335959,00 грн. + 62612,64 = 1448067,11 грн.

На виконання вимог Податкового кодексу України відповідачу були виставлені податкові вимоги від 02.02.2009 №1/180 та від 16.03.2009 №2/415, які були отримані директором відповідача 11.02.2009 та 27.05.2009 відповідно, про що свідчить підпис на корінцях податкових вимог.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-0870/6745/11 від 10.10.2011, суд позов Прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя до ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» про стягнення коштів за податковим боргом в загальній сумі 687514,27 грн. задовольнив частково. Відмовлено було в задоволенні вимог в частині покладення судових витрат на позивача.

На виконання зазначеної постанови позивач надсилав до установ банків, що обслуговують відповідача, платіжні вимоги:

- від 13.12.2011 №67, яка повернулась з відміткою без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку;

- від 13.12.2011 №69, яка повернулась з відміткою про виконання в межах залишку коштів на рахунку в сумі 80,51 грн.

Також, 28.11.2012 позивачем було направлено інкасове доручення №167, яке повернулось з відміткою виконання в межах залишку коштів на рахунку платника податків в сумі 1070,85 грн.

11.03.2012 податковим керуючим було складено акт опису майна, яке перебуває у податковій заставі, що був підписаний головним бухгалтером відповідача. Майно, яке визначене в акті опису майна, перебуває у податковій заставі, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 12.03.2011.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2012 №568 був затверджений перелік майна відповідача, що не включається до складу цілісного майнового комплексу відповідача, яке не підлягає приватизації та може бути реалізоване органами Державної податкової служби.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Після закінчення встановлених ПК України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання відповідно з п.п. 129.1.1 ст. 129 нараховується пеня.

Згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 5.4.1. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону № 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 14.1.175. п 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З аналізу вищенаведених норм та обставин справи вбачається, що на момент розгляду справи відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1448067,11 грн.

Податковий борг виник внаслідок: самостійно поданих податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, штрафних санкцій, що були застосовані позивачем за результатами проведених камеральних перевірок та внаслідок нарахування пені за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання.

Визначені податковим органом зобов'язання відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.4. ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що позивач направив боржнику першу податкову вимогу від 02.02.2009 №1/180 та другу податкову вимогу 16.03.2009 №2/415, які були отримані директором відповідача 11.02.2009 та 27.05.2009 відповідно, про що свідчить підпис на корінцях податкових вимог.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені, згідно даних облікової картки відповідача.

Згідно п. 89.1. ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався з позовом до суду про стягнення коштів за податковим боргом. Запорізьким окружним адміністративним судом було частково задоволено позов щодо стягнення коштів за податковим боргом, а саме по справі № 2а-0870/6745/11 від 10.10.2011 - стягнуто 687514,27 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача на виконання рішення суду позивач надсилав платіжні вимоги: від 13.12.2011 №67, яка повернулась з відміткою без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку; від 13.12.2011 №69, яка повернулась з відміткою про виконання в межах залишку коштів на рахунку в сумі 80,51 грн. та інкасове доручення від 28.11.2012 №167, яке повернулось з відміткою виконання в межах залишку коштів на рахунку платника податків в сумі 1070,85 грн.

Судом встановлено, що майно відповідача знаходиться в податковій заставі, про що свідчить акт опису майна за №06 від 11.03.2011 та витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 12.03.2011.

У відповідності до п. п. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 2 п. 95.3 ст. 95 орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що відповідач, виходячи зі змісту заяви від 04.02.2013, не заперечує щодо погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації належного йому майна, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про надання дозволу на реалізацію майна - задовольнити.

Надати Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби дозвіл на реалізацію майна Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 05482972) за рахунок майна Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект», що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль