Рішення № 29365037, 02.10.2012, Городоцький районний суд Львівської області

1305/844/12

2/1305/401/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Городок

02.10.2012 року Городоцький районний суд Львівської області в складі головуючої - судді:ОСОБА_1 з участю секретаряПетрик - ОСОБА_2 сторін, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Городоцька державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку з 1/6 частиною господарських і надвірних будівель та споруд, на 1/3 частину земельної ділянки, право на 1/3 частину грошових вкладів в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5, 27.04.2012р. звернулась в суд з позовом, просить встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_8, який помер 27.04.2009р., визнати частково недійсними видані 25.03.2010р. ОСОБА_6 державним нотаріусом Городоцької державної нотконтори ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з 1/2 частини житлового будинку та відповідно 1/2 частини господарських і надвірних споруд на вул.Комарнівська, 34, в м.Городок Львівської області, а також чотирьох грошових вкладів у Городоцькому відділенні №6324 ВАТ «Державний ощадний банк України» по рахунках №07900434, №КВ16961, №7736, №КВ263 на загальну суму 10 615,90 грн. та визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину житлового будинку з 1/6 частиною господарських і надвірних споруд за вищевказаною адресою, право власності на 1/3 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, площею 0,0600 га, що на вул.Грушевського, 15, в м.Городок Львівської області та право на 1/3 частину грошових заощаджень в Городоцькому відділенні №6324 ВАТ «Державний ощадний банк України». Вимоги обґрунтовує тим, що спадкодавцю на час смерті належали: ? частина житлового будинку з 1/2 частиною господарських і надвірних споруд в м.Городок, на вул.Комарнівська, 34, Львівської області згідно договору дарування від 20.02.1987р.; земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, площею 0,0600 га, на вул.Грушевського, 15, в м.Городок Львівської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №340388 від 25.01.2006р. та чотири грошових вклади у Городоцькому відділенні №6324 ВАТ «Державний ощадний банк України» по рахунках №07900434, №КВ16961, №7736, №КВ263 на загальну суму 10 615,90 грн. Зазначила, що вона як спадкоємець першої черги за законом, має право на частку в спадщині поряд із матір»ю ОСОБА_6 та сестрою ОСОБА_7 27.01.2010р., за домовленістю з матір»ю ОСОБА_6, подала державному нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про відмову від прийняття такої. Вважає, що ОСОБА_6 ввела її в оману з метою оформлення спадщини на себе. Оскільки, на день смерті батька постійно проживала разом з ним на вул.Комарнівська, 34, в м.Городок Львівської області, впродовж шести місяців від дня відкриття спадщини заяви до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини не подавала, а отже вважається такою, що прийняла спадщину. Просить позов, задоволити.

В суді ОСОБА_5 висловилась на підтримку заявленого позову, просить задоволити такий. Зазначила, що хоч і не проживала з батьком на час його смерті в спадковому будинку, проте навідувалась до нього, з часу свого народження у будинку зареєстрована. Впродовж шести місяців від дня відкриття спадщини вона не подала до державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини, а відтак вважає себе такою, що прийняла спадщину. Крім цього пояснила, що одружившись у 1997 році, пішла проживати до батьків чоловіка, а з 2001 року разом із своєю сім»єю проживала на винайманій квартирі в м.Городок, на вул. Івана Франка, 126, Львівської області. Після смерті батька - ОСОБА_8 у 2009 році, вона, мати-Гоцко Є.Я., та сестра ОСОБА_7 погодили між собою, що спадщину після смерті батька на себе оформить мати, у зв»язку з чим вона з сестрою у нотаріуса, написали заяви про відмову від спадщини. Просить позов задоволити.

Адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в суді підтримали заявлені ОСОБА_5 вимоги.

ОСОБА_6 в суді мотиви викладені в позові заперечила. Пояснила, що позивачку в оману не вводила. Для оформлення спадкових прав на себе після смерті чоловіка, потрібна була відмова дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_5 як спадкоємців першої черги від спадщини, а тому позивачка , з власної волі подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини. Крім цього зазначила, що позивачка в будинку зареєстрована від народження, проте після одруження, з 1997 року в ньому не проживає, щодо задоволення вимог ОСОБА_5, не заперечує.

ОСОБА_7 в суді позов не заперечила. Разом з цим пояснила, що позивачка із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала. Після одруження, з 1997 року проживала у батьків чоловіка, а з 2001 по 2010 р.р. винаймала квартиру в м.Городок на вул. Івана Франка, 126, Львівської області, де проживала із своєю сім»єю. Після смерті батька ОСОБА_8, вона та сестра ОСОБА_5, з власної волі, нотаріусу подали заяви про відмову від спадщини.

Представник Городоцької державної нотаріальної контори до суду не з»явився, 02.10.2012р. державний нотаріус подала заяву про розгляд справи у відсутності представника нотконтори, позиції щодо вирішення спору по суті не висловила (а.с.-97).

Заслухавши сторін, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

За положенням ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ч.3 ст.1268, ч.5 ст.1273, ч.2 ст.1275 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї черги і розподіляється між ними порівну.

За ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв»язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У разі порушення права спадкоємців на обов»язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов»язкову частку (п.п. 19, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування»).

З пояснень в суді сторін, копій свідоцтв про укладення шлюбу серії І-СГ №294087 від 21.11.1974р., про народження серії І-СГ №450726 від 28.08.1976р., про одруження серії І-СГ №014312 від 10.05.1997р. (а.с. 8,9,103) видно, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, від якого мають двох дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Із оглянутих в судовому засіданні реєстраційної та інвентаризаційної справ за №1337, копій договору дарування від 20.02.1987р. за реєстровим №653, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.03.2010р. (а.с. 13,14), технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду (інвентарний №1551), складеного станом на 09.06.2011р. (а.с. 16-20), рішення виконкому Городоцької міської ради народних депутатів Городоцького району Львівської області №258 про надання земельної ділянки у безстрокове користування для індивідуального житлового будівництва (а.с. 62-63), Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №340388 від 25.01.2006р., виданого на підставі рішення Городоцької міської ради Львівської області 16 сесії 4 скликання №1005 від 30.11.2004р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.06.450.00048 (а.с. 12) убачається, що ОСОБА_8 був власником 1/2 частини житлового будинку з 1/2 частиною господарських і надвірних споруд в м.Городок, на вул.Комарнівська, 34, Львівської області та мав на праві власності земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, площею 0,0600 га, на вул.Грушевського, 15 (колишня Дзержинського), в м.Городок Львівської області.

ОСОБА_8 помер 27.04.2009 року, що видно із копії свідоцтва про смерть серії 1-СГ №229998 від 26.05.2011 року, актовий запис №60 (а.с. 7).

Із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_8 видно, що 03.11.2009р. за заявою ОСОБА_6 відкрито спадкову справу, а 25.03.2010 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок №34, що на вул. Комарнівська в м.Городок Львівської області та грошові вклади (а.с. 10,11,98-122).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_8 заповіту на випадок своєї смерті не складав, а тому право на спадкування після його смерті здійснюється в порядку визначеному главою 86 ЦК України.

З копії будинкової книги (а.с. 21-26), копії паспорта серії КА №467707 від 12.06.1997р. (а.с. 15), довідки виконкому Городоцької міської ради Львівської області №02.14/2311 від 27.10.2011р. (а.с. 27) видно, що дружина спадкодавця ОСОБА_6 та діти ОСОБА_5 і ОСОБА_7 зареєстровані в м.Городок, на вул.Комарнівська, 34, Львівської області.

Як вбачається із пояснень в суді позивачки ОСОБА_5, вона з 1992 року зареєстрована у будинку №34 на вул.Комарнівська в м.Городок Львівської області. Після одруження, з 1997 по 2001 р.р. проживала з чоловіком за місцем його проживання, а з 2001 року, разом із своєю сім»єю проживала на квартирі, яку винаймали на вул. Івана Франка, 126, в м.Городок.

За положенням ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

А відтак, покликання в суді адвокатів про те, що позивачка ОСОБА_5 в спадковому будинку зареєстрована, не проживала з 1997 року в ньому з поважних причин, проте навідувала спадкодавця, суд бере до уваги, однак з огляду на вимоги ст.1268 ЦК України, оцінює як такі, що не можуть слугувати підставою до задоволення позову, оскільки як встановлено в суді, позивачка ОСОБА_5 із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала.

Те, що позивачка не проживала разом із спадкодавцем, а була лише зареєстрована в будинку №34 на вул.Комарнівська в м.Городок Львівської області, в тому числі і на час відкриття спадшини, крім пояснень в суді сторін, видно також із довідки виконкому Городоцької міської ради Львівської області №02.14/2311 від 27.10.2011 року (а.с. 27).

Відповідно до Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02.09.1993р., Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за №283/8882, при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням такої дії, що здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії; визначається при цьому обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб учасників нотаріальної дії (ст.ст. 43,44 Закону, п.п. 13,14 Інструкції). Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у їх вчиненні, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; інші (ст.49 Закону, п.31 Інструкції). Письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини; справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї, може відкликати її протягом строку, установленого для прийняття спадщини. Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна; спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитись; спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого відсутнє заповідальне розпорядження, після смерті вкладника видається нотаріусом спадкоємцям на загальних підставах (п.п. 207, 208, 220 Інструкції).

Як видно із пояснень в суді позивачки ОСОБА_5, у зв»язку з тим, що вона та її сестра ОСОБА_7, як спадкоємці першої черги, відмовились від спадщини згідно поданих ними заяв, державним нотаріусом 25.03.2010 року ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок та грошові вклади.

Оскільки, позивачка відмовилась від прийняття спадщини у встановленому законом порядку, її вимога до Городоцької державної нотконтори у заяві від 23.11.2011р. та до суду про визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, площею 0,0600 га, в м.Городок, на вул.Грушевського, 15, Львівської області, суперечить п.208 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого відмова від спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна, а тому спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитись.

За положенням п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р., той зі спадкоємців, який має право на обов»язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р., відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, передбачених статтями 225 (вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент вчинення правочину не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними), 229-231 (вчинення правочину під впливом помилки, обману чи насильства), 233 ЦК України (вчинення правочину під впливом тяжкої обставини).

Виходячи з вищенаведеного та аналізу зазначених норм закону, суд не вбачає також підстав до задоволення вимог ОСОБА_5 про визнання частково недійсними виданих 25.03.2010р. ОСОБА_6 державним нотаріусом Городоцької державної нотконтори ОСОБА_9 свідоцтв про право на спадщину за законом, яка складається з 1/2 частини житлового будинку та відповідно 1/2 частини господарських і надвірних споруд на вул.Комарнівська, 34, в м.Городок Львівської області, а також чотирьох грошових вкладів у Городоцькому відділенні №6324 ВАТ «Державний ощадний банк України» по рахунках №07900434, №КВ16961, №7736, №КВ263, на загальну суму 10 615,90 грн., оскільки заява про відмову від спадщини подана до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини спадкоємицею ОСОБА_5 особисто, з власної волі, справжність підпису засвідчена нотаріально, про що в суді ствердила сама позивачка.

ОСОБА_5, в суді не доведено покликання на введення її ОСОБА_6 в оману з метою переходу до останньої належної їй частки в спадщині, державним нотаріусом, у відповідності до ст.5 Закону та п.8 Інструкції, позивачці роз»яснено наслідки вчинюваної позивачкою нотаріальної дії для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їй на шкоду, таким чином, встановивши відсутність підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії, необхідний обсяг цивільної дієздатності і вільне волевиявлення ОСОБА_5 про відмову від спадщини, нотаріусом видано ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8, що помер 27.04.2009р.

Окрім цього, покликання ОСОБА_5 про усну домовленість між сторонами щодо зміни розміру їх часток в спадщині, і зокрема, про перехід до неї та ОСОБА_7 у рівних частках будинку №15 на вул.Грушевського в м.Городок Львівської області, натомість залишення ОСОБА_6 1/2 частини житлового будинку з 1/2 частиною господарських і надвірних будівель та споруд в м.Городок, на вул.Комарнівська, 34, Львівської області, суд оцінює як такі, що не ґрунтуються на вимогах ст.1267 ЦК України, відповідно до яких лише щодо рухомого майна спадкодавця спадкоємці можуть за усною угодою між собою змінювати розмір часток у спадщині когось з них, а оскільки спадкове майно ОСОБА_8 є нерухоме, закон вимагає укладення письмового договору.

Враховуючи, що на час відкриття спадщини позивачка із спадкодавцем не проживала, у встановленому законом порядку подала заяву про відмову від спадщини, підстав до встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, або ж, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом на ім»я ОСОБА_6, визнання за нею права власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими і надвірними спорудами, на 1/3 частину земельної ділянки та права на 1/3 частину грошових вкладів в порядку спадкування за законом, як про це просить ОСОБА_5 - не має.

Визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позову, не слугує підставою до його задоволення, оскільки право ОСОБА_5 щодо спадкування за законом по справі, ними не порушено.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011р., за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За положенням ч.2 ст.4 цього Закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; за позовну заяву немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки позов ОСОБА_5 має одночасно майновий і немайновий характер, а при поданні заяви судовий збір сплачено в розмірі 214,60 грн. за ставкою, встановленою для позовної заяви майнового характеру, з позивачки слід стягнути в користь держави 107 грн. 30 коп. судового збору за звернення до суду з вимогами немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 159, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1273, 1275, 1301 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», Законом України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02.09.1993р., Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за №283/8882, Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011р., суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Городоцька державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з 1/2 частиною господарських і надвірних будівель та споруд в м.Городок, на вул.Комарнівська, 34, Львівської області та грошових вкладів у Городоцькому відділенні №6324 ВАТ «Державний ощадний банк України», визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку №34 на вул.Комарнівська в м.Городок Львівської області, з 1/6 частиною господарських і надвірних будівель та споруд, на 1/3 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, площею 0,0600 га, в м.Городок, на вул.Грушевського, 15, Львівської області, право на 1/3 частину грошових вкладів у Городоцькому відділенні №6324 ВАТ «Державний ощадний банк України» по рахунках №07900434, №КВ16961, №7736, №КВ263 в і д м о в и т и.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь УДКСУ у Городоцькому районі Львівської області (р/р 31217206700076, ЄДРПОУ 37965536, МФО банку 825014, код класифікації доходів бюджету 22030001) 107 грн. 30 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів.

СуддяОСОБА_1