Ухвала суду № 29364025, 06.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/46629/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представник відповідача Швець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року

у справі № 2а-1581/10/2470 (32139/10/9104)

за позовом Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»(далі -позивач, УПП «Сантехбудмеханізація»)

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі -відповідач, ДПІ у м. Чернівці)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

УПП «Сантехбудмеханізація»звернулось квітні 2010 року до суду із позовом до ДПІ у м. Чернівці, в якому просить суд визнати незаконними податкові повідомлення-рішення відповідача № 2403690350/0 та № 0002630232/0 від 02.12.2009 року, № 2403690350/1 та № 0002630232/1 від 22.12.2009 року, № 2403690350/2 та № 0002630232/2 від 14.01.2010 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки є порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Відповідач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що ДПІ у м. Чернівці на підставі акту планової виїзної перевірки № 3815/23-2/32790737 від 18.11.2009 року було прийнято рішення № 2403690350/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 802 664,50 грн. та № 0002630232/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 095 069,00 грн. Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивачем було подано скаргу до ДПІ у м. Чернівці, за результатами якої прийнято рішення № 43813/25-014 від 22.12.2009 року про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень без змін, та винесено податкові повідомлення-рішення № 2403690350/1, № 0002630232/1. За результатами розгляду повторної скарги було прийнято рішення № 109/10/ 25-009 від 14.01.2010 року про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень без змін, та винесено податкові повідомлення-рішення № 2403690350/2, № 0002630232/2.

Разом з тим, 25.01.2010 року позивачем було подано адміністративну скаргу до ДПА в Чернівецькій області, за результатами розгляду якої було прийнято рішення № 2965/6/25-0115 від 26.03.2010 року про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень без змін, та винесено податкові повідомлення-рішення № 2403690350/3, № 0002630232/3.

Підставою прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень слугувало не надання позивачем до податкового органу документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт отримання підрядних будівельних робіт, товарів та послуг, а також не надано податкові накладні від ТОВ «Вільна каса», ТОВ «ТЕК «ІБМ Транс сервіс», ТОВ «Бризброктрашит», ТОВ «Трейд ЛТД», ТОВ «Українські метали». Для перевірки було представлено тільки реєстр отриманих податкових накладних.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволені позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 5.2.6 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 вказаної статті передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Зміст зазначених правових норм передбачає право платника податку на включення до складу валових витрат суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді за умови сплати пені, розмір якої встановлено пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону.

Щодо покликання позивача на той факт, що перевіряючими працівниками було порушено порядок проведення перевірки шляхом залучення до неї працівників податкової міліції, то, з аналізу ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», п.п. 24 ст. 11 закону України «Про міліцію», вірною є позиція судів попередніх інстанцій про те, що працівники податкової міліції не брали участі у проведенні перевірці як такій, а реалізовували покладені на них функції відповідно до чинного законодавства.

Крім цього, відносно бухгалтера УПП «Сантехбудмеханізація»була порушена кримінальна справа, в ході якої останній свою провину визнав, що в силу ч. 1 ст. 71 КАС України доводить ті обставини, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення проти позову.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»-залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а-1581/10/2470 (32139/10/9104) -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько