Ухвала суду № 29363202, 25.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/13298/12 Справа № 429/8830/12 Головуючий у 1 й інстанції - Юдіна С.Г. Доповідач - Кочкова Н.О. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кочкової Н.О.

суддів - Кіктенко Л.М., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі -Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року позов Харківського національного університету внутрішніх справ задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача фактичні витрати, пов'язані з навчанням, а саме, грошові кошти в розмірі 11418, 40 грн. а також повернення судового збору в сумі 214, 60 грн. (а.с.29-31).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову (а.с.35-37).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом № 210 від 30 липня 2002 року ОСОБА_2 був зарахований курсантом 1-го курсу факультету № 5 -громадської безпеки Харківського Національного університету внутрішніх справ з 01 серпня 2002 року з присвоєнням спеціального звання «рядовий міліції». 14 вересня 2002 року між Національним університетом внутрішніх справ та відповідачем була укладена угода про підготовку фахівців за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування. Наказом № 174 від 23 червня 2006 року лейтенант міліції ОСОБА_2 був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований для подальшого проходження служби у розпорядження територіальних підрозділів МВС України, а саме ЛУ на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті. Згідно витягу з наказу № 77 о/с від 22 жовтня 2008 року ЛУ на Придніпровській залізниці УМВС України на Транспорті ОСОБА_2 був звільнений з органів МВС у запас за п. 64 «є»за порушення службової дисципліни.

Задовольняючі позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що в порушення угоди, Порядку працевлаштування та ст. 52 Закону України «Про освіту»відповідач був звільнений з органів МВС у запас за п. 64 «є»за порушення службової дисципліни, не відпрацювавши встановлені три роки, а тому зобов'язаний відшкодувати вартість навчання.

Вказані висновки суду є правильними, відповідають вимогам закону і підтверджуються матеріалами справи. Так, відповідно до ч. 2 статті 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 8, 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років. У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати..

Згідно ч. 7 ст. 18 ЗУ «Про міліцію»курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до довідки Харківського Національного університету внутрішніх справ за період навчання у 2002-2006 роках на утримання відповідача було витрачено 11 418гр. 40коп., з яких на комунальні послуги -5 090гр. 13коп., харчування -4 531гр. 23коп., грошове забезпечення 1797гр. 04коп. (а.с.7-11).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки між сторонами була укладена угода, якою врегульовано спірні правовідносини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову і стягнення з відповідача фактичних витрат, пов'язаних із його навчанням. Відповідно до п. 2.5, п. 3, 7 Угоди, курсант зобов'язується у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну за підставами, передбаченими п. 3 Угоди -відшкодувати МВС України витрати за період навчання в повному обсязі. Відповідно до п. 3 Угоди підставами відшкодування МВС України вартості навчання у разі дострокового розірвання угоди є звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення 3-річного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин та звільнення з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ (а.с.3).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що витрати, пов'язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі в разі мають відшкодовуватись на користь МВС України -не являється підставою для скасування рішення, оскільки із наданих позивачем довідок (а.с.7-11) вбачається, що вказані витрати понесені саме позивачем. Крім того, угода від 14 вересня 2002 року про підготовку фахівців за державним замовленням була укладена між відповідачем та Національним університетом внутрішніх справ, а не Міністерством внутрішніх справ України.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення -не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: