Рішення № 29363049, 21.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11579/12 Справа № 423/1442/12 Головуючий у 1 й інстанції - Соловйов М.І. Доповідач - Лаченкова О.В. Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Григорченка Е.І.

при секретарі - Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро»на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро»про стягнення шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 13682,43 грн. та судового збору,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро»про стягнення шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 13682,43 грн. та судового збору.

Заочним рішенням Магдалинівського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Стягнено з ТОВ Агрофірма «Олімпєкс-Агро»на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки -13682,43 грн. та судовий збір 214,60 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма «Олімпєкс-Агро»просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін у справі, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна ТОВ Агрофірма «Олімпєкс-Агро» підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, судом першої інстанції встановлено, що між сторонами, був укладений договір оренди земельної ділянки у період з 24 листопада 2005р. по 22 листопада 2010р. /а. с. 6/. За Державним актом право приватної власності на землю виданого позивачу на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 475-р від 23 липня 2002 р., передана у приватну власність земельна ділянка площею 5,510 га. в межах згідно з планом, яка розташована на території Личківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності землю за Мд № 9365 /а. с. 5/.

Строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 22 листопада 2010 р., відповідач самовільно у період з 20 квітня по 01 травня 2012р., не маючи на це жодних став, посіяв на належній позивачу земельній ділянці кукурудзу.

Цей факт встановлено на підставі акту від 15 червня 2012р. /а. с. 19/, складеного комісією в складі головного агронома Магдалинівського управління агропромислового розвитку Коваль О.М., землевпорядника Личківської сільської ради Живодьор Н.М., депутата сільської ради Халецького І.В. Вказаний акт затверджено в.о. Личківського сільського голови Білан Т.П.

В акті вказано, що земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,510 га. засіяна кукурудзою, зовнішні зовнішні знаки, які ідентифікують земельну ділянку /визначають її зовнішні межі/ у зв'язку з проведенням сільськогосподарських робіт /посіву кукурудзи/ знищено. Посіви, з пояснень ОСОБА_2, їй не належать. На земельних ділянках, які межують з ділянкою також посіяна кукурудза.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При вирішенні спору суд зобов'язаний з'ясувати, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»передбачено порядок обрахування розміру майнової шкоди.

Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, не врахував, що наявність такої шкоди та її розмір повинен бути підтверджений лише певними доказами, та не роз'яснив ОСОБА_2 вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

При таких обставинах законних підстав для задоволення заявлених вимог ОСОБА_2 немає.

Виходячи з викладеного, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_2 ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що свідчить про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Зазначене відповідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро»- задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2012 року -скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 13682,43 грн. та судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді