Ухвала суду № 29358397, 14.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року справа №2а/0570/15102/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Білоцерковець Д.О., за участю представника позивача Лукашевського М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15102/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Машзавод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Машзавод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (далі відповідач 2) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме надати висновки з зазначення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ), яка підлягає відшкодуванню з бюджету, на загальну суму 500728,00 грн., а також включити позивача до реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету та направити вказаний реєстр до вищого податкового органу, задоволені частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Машзавод» 500728 гривень бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що податкові повідомлення рішення, якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування, за результатами апеляційного їх оскарження були залишені без змін, а тому підстави для бюджетного відшкодування позивачу сум ПДВ у розмірі 500728,00 грн. відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період березень 2009 року-квітень 2011 року, за результатами якої був складений акт від 19.08.2011 року за № 690/23-2/14310336.

08.09.2011 року на підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000302342, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 509 435 грн.; №0000312342, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 409 689 грн.

У зв'язку із адміністративним оскарженням позивачем вказаних рішень, на підставі рішення ДПА в Донецькій області була призначена нова позапланова перевірка позивача, що охоплювала той же період, результати якої оформлені актом № 853/23-2/14310336 від 26.10.2011 р.

На підставі вказаного акту перевірки 11.11.2011 року відповідачем були також прийняті податкові повідомлення-рішення №0000402342, №0000412342, №0000382342, №0000392342.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Донецького окружного адміністративного суду. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2012 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2012р. у справі №2а/0570/1916/2012, позов Публічного акціонерного товариства «Машзавод» до Красноармійської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011р. №0000402342, №0000412342, №0000382342, №0000392342 задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 16.11.2011р. №0000402342, №0000412342, №0000382342 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500728,00 грн.; №0000392342 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 382491,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Зазначені рішення в розумінні ст. 254 КАС України набрали законної сили.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 порушив приписи абз.2 п.200.15 ст.200 ПКУ, а саме протягом 5 днів після винесення ухвали Донецьким апеляційним адміністративним судом не направив до органів Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чим порушив право платника податків на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому позивач має законні підстави на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 500 728,00 грн., шляхом стягнення цієї суми з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволені решти позовних вимог не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, у відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, орган Державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Держаного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 16.11.2011р., зокрема №0000382342 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500728,00 грн. скасовані постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2012 р. у справі № 2а/0570/1916/2012, яка набрала законної сили 26.09.2012р., однак протягом 5 днів з цієї дати відповідачем 1 не надано органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на відшкодування на свій рахунок сум ПДВ в розмірі 500728 грн. з Державного бюджету України, яке було порушено через бездіяльність відповідача 1. При цьому суд першої інстанції вірно виходив з того, що з метою захисту порушеного права позивача зазначена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства «Машзавод» з Державного бюджету України.

Посилання апелянта на те, що податкові повідомлення рішення, якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування, є чинними, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки податкові повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 16.11.2011р. №0000402342, №0000382342, №0000412342 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500728,00 грн. скасовані постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2012 р., яка набрала законної сили, а тому зазначені обставини в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15102/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Машзавод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 15 лютого 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова