Ухвала суду № 29356594, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-9370/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання- Мурга С.С.,

представників позивача - Трофименко Р.О., Шамраєва М.Є.,

представника відповідача - Щербак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Антей-Бізнес-Л", Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-9370/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Антей-Бізнес-Л"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року позивач - Приватне підприємство "Антей-Бізнес-Л" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0004091503 від 01.06.2012р., згідно якого підприємству донараховані грошові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 520 937 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року адміністративний позов приватного підприємства "Антей-Бізнес-Л" задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0004091503 від 01.06.2012 року, винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 104 059 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити зазначені вимоги.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити зазначені вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 05.02.2013 року, представник відповідача не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, а саме: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2009р. (вх. № 8147 від 03.03.2011р.), квітень 2011р. (вх. № 76087 від 13.05.2011р.), травень 2011р. (вх.№80397 від 16.06.2011р.), червень 2011р. (вх. № 91318 від 12.07.2011 р.), липень 2011р. (вх.107752 від 10.08.2011р.), серпень 2011р. (вх. №9007837657 від 19.09.2011р.), вересень 2011р. (вх. 9008410068 від 11.10.2011р.), жовтень 2011р. (вх. 9010413670 від 08.11.2011р.), листопад 2011р. (вх. 9012053222 від 09.12.2011р.), результати якої оформлено актом №800/15-308/36370979 від 18.05.2012 року.( а.с. 6.11).

На підставі акту камеральної перевірки №800/15-308/36370979 від 18.05.2012 року начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесене податкове повідомлення-рішення №0004091503 від 01.06.2012 року, яким ПП "Антей-Бізнес-Л" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 520 937,00 грн., в т.ч. 416877,00 грн. - основний платіж, 104 060,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. ( а.с. 12).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Оскільки порушення податкового законодавства позивач допустив у березні 2011 року при подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2009 року (вх. №8147), тобто в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а отже при обчисленні штрафних (фінансових) санкцій відносно ПП "Антей-Бізнес-Л" податковим органом не були враховані положення п.7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а тому суд першої інстанції дійшов висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 104 059,00 грн.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до складу податкового кредиту липня 2009 року включено податкову накладну від 11.06.2009р. №1659, тоді як статус платника податку на додану вартість - ПП "Антей-Бізнес-Л" набуло 15.06.2009 року, чим допустило порушення положень ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основаним платежем в розмірі 416 877,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

03.03.2012 року ПП "Антей-Бізнес-Л" подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2009 року (вх. №8147), в якому платником збільшена сума податкового кредиту у розмірі 416877 грн. та, відповідно у тому же розмірі збільшена сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24). Згідно з додатком №1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" ПП"Антей-Бізнес-Л" до складу податкового кредиту включена сума ПДВ по податковій накладній від 11.06.2009р. №1659, отриманій від ВАТ "Мегабанк" на загальну суму 2 501 260,00 грн., в т.ч. сума ПДВ - 416 876,67 грн.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ наказу ДПА України від 01.03.2000р. № 79 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру, із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва, і визначенням дати початку його дії та дати анулювання. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.

Згідно п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що, якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100230616, ПП "Антей-Бізнес-Л" зареєстроване платником ПДВ 15.06.2009р., тобто, саме з цієї дати позивач набув статусу платника податку на додану вартість та для позивача розпочався податковий період.

Згідно положень п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем до складу податкового кредиту за липень 2009 року включено податкову накладну від 11.06.2009р. №1659, тоді як статус платника ПДВ ПП "Антей-Бізнес-Л" набув 15.06.2009 року, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальному розмірі 416877 грн.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Крім того, в податковій накладній від 11.06.2009р. №1659, виписаній ВАТ "Мегабанк" на загальну суму 2 501 260,00 грн. міститься номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ позивача, тоді як вказаний номер було присвоєно позивачу з 15.06.2009р, що свідчить про невідповідність дати виписки податкової накладної фактичним обставинам господарської операції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 416 877,00 грн.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З матеріалів справи убачається, що порушення податкового законодавства позивач допустив у березні 2011 року при подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2009 року (вх. №8147), тобто в період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Таким чином, при обчисленні штрафних (фінансових) санкцій ПП "Антей-Бізнес-Л" податковим органом не були враховані положення п.7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 104 059,00 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Антей-Бізнес-Л", Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-9370/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.