Ухвала суду № 29356592, 09.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 р.Справа № 2а-1870/3386/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурга С.С.,

представника позивача - Романюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-1870/3386/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтранснефтесервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2012 року позивач - ТОВ "Промтранснефтесервіс" - звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Сумах, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 05.04.2012 року № 0000102250/2784 та № 0000102250/2785.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтранснефтесервіс" задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 05.04.2012 року № 0000102250/2784 та № 0000102250/2785.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією в м. Сумах в період з 06 березня 2012 року по 14 березня 2012 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтранснефтесервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Будівництво Пан-Україна» по податку на прибуток за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року та по податку на додану вартість за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1773/235/22589217/25 від 21.03.2012 року, згідно висновків якого встановлено порушення, а саме: п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано ПДВ на загальну суму 38131 грн., в т.ч. за травень 2011 року -т на суму 38131 грн.; п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, на загальну суму 43851 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - на суму 43851 грн. (а.с.21-26).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення №0000102250/2784 від 05.04.2012 року, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток на загальну суму 43851 грн., №0000102250/2785 від 05.04.2012 року, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на загальну суму 38132 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень - рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для визначення за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки вище вказаної суми податкових зобов'язань стали відомості, які надійшли на адресу відповідача із ВПМ ДПІ у Харківському районі м. Харкова про те, що ТОВ «Будівництво Пан-Україна» має ознаки фіктивного підприємства, оскільки відсутнє за місцем реєстрації, відсутній кваліфікований персонал, а також анульовано свідоцтво платника ПДВ тощо.

Як наслідок, відповідач дійшов висновку, що господарські відносини, які мали місце між ТОВ "Промтранснефтесервіс" та ТОВ «Будівництво Пан-Україна» щодо виконання умов договору субпідряду по будівництву супермаркету «ЕКО» по вул. Батюка у м. Охтирка Сумської області, не носять реальний характер, мають ознаки фіктивності, а сам правочин (договір субпідряду), укладений між вказаними товариствами, є нікчемним та суперечить моральним засадам суспільства, укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄКО" (надалі за текстом -Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтранснефтесервіс" ( надалі за текстом - Підрядник) укладено договір підряду №19, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними та залученими силами та засобами відповідно до умов даного Договору виконати роботи по ремонту приміщень під супермаркет "ЄКО" на об'єкті Замовника, який знаходиться за адресою: м.Охтирка, вул.Батюка,27, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. ( а.с. 57-61).

23 травня 2011 року ТОВ "Будівництво Пан-Україна" в особі директора Ляліна Р.О. (Субпідрядник) та ТОВ "Промтранснефтесервіс" в особі директора Шутько В.Ю. (Генпідрядник) уклали договір субпідряду № 30 , згідно п.1 якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати усі роботи по будівництву супермаркету «ЕКО» по вул. Батюка, 47 у м. Охтирка Сумської обл. в межах договірної ціни власними та залученими силами, здати в обумовлені строки роботи Генпідряднику, усунути протягом гарантійного періоду експлуатації об'єкта недоробки, викликані неякісним виконанням робіт. Генпідрядник зобов'язується провести оплату виконаних робіт на умовах цього договору.(а.с.62-63).

Відповідно до п.2.1- п. вище зазначеного договору вартість будівельно-монтажних робіт по цьому договору визначена на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації і складає 275141,23 грн., в т.ч. ПДВ - 45856,87 грн.

Згідно розрахунку договірної ціни з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки Генпідрядника, договірна ціна є динамічна на весь період виконання робіт.

Вартість робіт, за виключенням матеріалів Генпідрядника, становить - 228786,90 грн., в т.ч. ПДВ 38131,15 грн.

Субпідрядник платить Генпідряднику вартість послуг Генпідряду у розмірі 4% від договірної ціни, що становить: 9151,48 грн., в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору ТОВ «Будівництво Пан-Україна» виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується: довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за травень 2011р. від 31.05.2011р., актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) за травень 20111р. від 31.05.2011р. та актом №ОУ-0000018 від 31.05.2011р; платіжними дорученнями; видатковими накладними; податковими накладними.

Відповідач, відповідно до вищевказаного акту перевірки, свою позицію обґрунтовує отриманим від ДПІ в Московському районі м. Харкова актом від 27 жовтня 2011 року № 3087/235/34859292 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво Пан-Україна» (код ЄДРПОУ 34859292) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.08.2011р.».

В акті перевірки, зокрема зазначено, що ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова складено висновок від 27.10.2011 року №12 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Будівництво Пан-Україна» код 34859292, виходячи з наступного:

1) ТОВ «Будівництво Пан-Україна» приховує своє місцезнаходження;

2) згідно податкової звітності ТОВ «Будівництво Пан-Україна» станом на вересень місяць 2011 року на підприємстві працюють 14 працівників;

3) відповідно даним УДАІ у посадових осіб ТОВ «Будівництво Пан-Україна» та на самому підприємстві відсутні транспортні засоби;

4) у ТОВ «Будівництво Пан-Україна» анульовано свідоцтво платника ПДВ;

5) відсутні основні фонди.

З вищевикладеного відповідач зробив висновок про відсутність у ТОВ «Будівництво Пан-Україна» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань щодо реального настання правових наслідків, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання.

В 2011 році правила формування податкового кредиту, обчислення та сплати податку на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим колегія суддів відмічає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції підтверджені належними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів також зауважує, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на відсутність контрагента за місцем реєстрації є безпідставними, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, тільки 21 жовтня 2011року внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, в той час, як правовідносини відбувались в період з травня по червень 2011 року.

Щодо відсутності трудових ресурсів та кваліфікованого персоналу, то сам відповідач зазначає в своєму акті перевірки про наявність працевлаштованих працівників у ТОВ «Будівництво Пан-Україна» у кількості 14 чоловік.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Будівництво Пан-Україна» є безпідставним, оскільки останнє було анульовано 26 жовтня 2011 року, в той час, як правовідносини відбувались в період з травня по червень 2011 року.

Доводи відповідача, що у ТОВ «Будівництво Пан-Україна» відсутні основні фонди спростовуються самим актом перевірки, в якому зазначено, що на балансі ТОВ «Будівництво Пан-Україна» маються основні фонди на суму - 200 000 грн.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року, у справі №2а-595/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Пан - Україна" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкові визнано неправомірними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Пан - Україна", на підставі якої складено акт № 3087/23/34859292 від 27.10.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Пан - Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року.

При цьому, суди зазначили, що викладені в акті № 3087/23/34859292 від 27.10.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки висновки відповідача про нереальність здійснення та наявність ознак фіктивності господарської діяльності позивача є неправомірними, оскільки зроблені без співставлення бухгалтерських та інших документів та без фактичного проведення зустрічної звірки, а отже такі дії ДПІ у Московському районі м.Харкова є неправомірними, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про порушення відповідачем законодавчо встановленого порядку та способу проведення зустрічної звірки.

Ці обставини відповідно до ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

З огляду на вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сумах від 05.04.2012 року № 0000102250/2784 та № 0000102250/2785.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-1870/3386/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 14.01.2013 р.