Рішення № 29353128, 12.02.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/7865/12

2/119/907/13

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2013 року Феодосійський міський суд АРК у складі:

Головуючого судді Терентьєва А.М.,

при секретарі Андрейченко М.Г.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про зобовязання усунути перешкоди у користуванні жилим приміщенням та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду с позовом до відповідача про зобовязання усунути перешкоди у користуванні жилим приміщенням та вселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 26 вересня 2003 р. на підставі Договору найма жилого приміщення №393, який вони уклали із власником домоволодіння, та зареєстрували у Коктебельській селищній Раді під №4 26.09.2003р., від вони постійно проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, провул.Долинний, 43, (вул..Арцеулова,17) За вказаною адресою вони були зареєстровані на підставі укладеного Договору найму. Строк дії договору не був обумовленим встановлений договором, тому вважається безстроковим. За умовами договору вони займали приміщення площею 60,5 кв.м. За час проживання у будинку його власник не змінювався. Власник будинку відповідач ОСОБА_8 проживав у Німеччині та приїздив до Коктебеля влітку. Вони несли тягар утримання будинку, робили ремонти, претензій щодо виконання умов договору найму з боку власника не було. 07 липня 2012 р. їх було примусово виселено з будинку невідомими особами із застосуванням насильства, чим було порушено їхнє право на недоторканість житла. Оскільки вказане приміщення у домоволодінні було їхнім постійним місцем проживання протягом дев'яти років, всі їхні дії щодо поліпшення майна власники будинку схвалювали, то їхнє раптове виселення з будинку є порушення їх права. Вказані обставини з'явилися приводом для звернення до суду.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали свої позовні вимоги, та пояснили, що відповідач протиправно виселив їх з будинку, вони займали лише частку будинку, належну ОСОБА_9, яку він продав своєму братові ОСОБА_7 представник позивачів пояснила, що договір дарування 12\25 часток будинку є нікчемним, оскільки не було вирішено питання про землю та нотаріус не мав права його посвідчувати, окрім того, на момент незаконного виселення позивачів ОСОБА_7 не був власником будинку, оскільки зареєстрував право власності 31.07.2012 р., а виселення мало місце 07.07.2012 р.; окрім того, відповідач 9 років не предявляв претензій позивачам щодо їхнього проживання у будинку, тобто, виражав свою мовчазну згоду на їхнє проживання, повідомлення про припинення дії договору направлено після виселення- у серпні 2012 р. тому правового значення не має. Також, позивач ОСОБА_2 визнала у судовому засіданні, що вона отримувала заяву ОСОБА_7 від 15.08.2012 р. про припинення договору піднайму(найму) 393 без дати про здачу житлової площі у будинку смт.Коктебель пров.Долинний, 43.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує, пояснила, що відповідач не укладав договору найму з позивачами, вони були прописані у будинку без його дозволу як співвласника будинку, позов обґрунтований нормами, що не підлягають застосуванню до даних відносин, просить суд у позові відмовити.

Суд, вислухав пояснення позивачів, представника позивачів, представника відповідачів, вивчив матеріали справи, дослідив надані докази та вважає встановленими наступні факти.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів.

Судом встановлено, что на підставі Договору піднайму(найму) жилого приміщення» №393, укладеного із ОСОБА_9, та зареєстрованого у Коктебельській селищній Раді 26.09.2003 р. позивачі отримали у найм частку будинку №43 по пров.Долинному в смт.Коктебель площею 60,5 кв.м. та були зареєстровані постійно за вказаною адресою. У п.2 Договору строк його дії вказано постійно.

Обставини примусового виселення позивачів з будинку №43 по пров.Долинному в смт.Коктебель підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Також цього факту не заперечувала у судовому засіданні представник відповідача.

Суд встановив, що власником 13\25 часток будинку №43 по пров.Долинному в смт.Коктебель є ОСОБА_7 на підставі «Договору купівлі-продажу 13\25 часток житлового будинку» від 30.03.2003 р. за реєстром №4204.

ОСОБА_9 був власником 12\25 часток цього ж будинку на підставі «Договору купівлі-продажу» від 22.02.2002 р. за реєстром №844.

В силу ст.810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло ля проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 812 ЦК України встановлено, що предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

Як встановлено судом, після укладення позивачами договору найму житла, зареєстрованого у Коктебельській селищній Раді 26.09.2003 р., 13 вересня 2004 року, наймодавець ОСОБА_9 подарував свою частку будинку-12\25 відповідачу ОСОБА_7 за «Договором дарування 12/25 часток житлового будинку» від 13.09.20104 р. за реєстром №4970. Таким чином, ОСОБА_7 став власником всього будинку, у якому було орендовано жилу площу позивачами.

З приписів ст.814 ЦК України видно, що у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. З моменту укладення «Договору дарування 12/25 часток житлового будинку» від 13.09.2004 р. ним як наймодавцем претензій до позивачів до моменту виселення не заявлялося.

У ч.3 ст.825 ЦК України говориться, що договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ст.277 ЦК України 1963 р., чинного на час укладення спірного договору, договір найму жилого приміщення у будинках, що належать на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку. Згідно ст.168 ЖК України, договір найму жилого приміщення у будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності укладений безстроково (постійно), не припиняє своєї дії, а може бути розірваним тільки на підставах, передбачених частинами 3,4 ст.168 ЖК України.

Оскільки позивачі були наймачами частки будинку, то відповідачем не дотримано вимог щодо порядку їхнього виселення, позивачі не були попереджені ним у встановлений строк про виселення, договір найму не був визнаний недійсним, тому дії ОСОБА_7 з виселення позивачів не можна визнати законними, як і саме виселення.

Однак, враховуючи, що позивач ОСОБА_2 визнала у судовому засіданні, що вона отримувала заяву ОСОБА_7 від 15.08.2012 р. про припинення договору піднайму(найму) 393 без дати про здачу житлової площі у будинку смт.Коктебель пров.Долинний, 43 у розмірі 60,5 кв.м. ОСОБА_2, ОСОБА_1, та передбачений ст.825 ЦК України двомісячний строк попередження закінчився у жовтні 2012 р., то суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.810,812,814,825 ЦК Украіни, ст.ст.168,227 ЖК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Терентьєв А.М.