Рішення № 29352999, 11.02.2013, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 1028/727/12

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2013 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу «Яготинський центр професійно-технічної освіти» м.Яготин вул..Київська - 6 Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в котрій зазначено, що між позивачем та ОСОБА_1 1 грудня 2006 року було укладено договір про тимчасове користування на правах найму житлової площі в гуртожитку № 2 ПТУ 11 для проживання наймача та членів його сімї зі строком дії до 1.12.2007 року. Даний гуртожиток є державною власністю та перебуває в оперативному управлінні позивача, який є його балансоутримувачем. Строк дії даного договору закінчився, додатковий договір до нього не укладався, а також новий договір не укладався, не узгоджувалися сторонами зміни до даного договору щодо стосується тарифів по комунальних послугах. Проте, відповідачі продовжують проживати в даному гуртожитку та мають заборгованість за користування кімнатою в цьому гуртожитку. При цьому, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державним професійно-технічним навчальним закладом «Яготинський центр професійно-технічної освіти» в період з 12 серпня 2003 року по 22 серпня 2012 року. Так, 22.10.2012 року уповноваженими особами позивача було прийнято кімнату в якій проживали відповідач та члени його сімї, про що було складено акт прийому житлового приміщення. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованості за користування гуртожитком в сумі 11182, 72 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, та просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за користування гуртожитком в сумі 11182, 72 гривень з врахуванням суми заборгованості за 2009 рік, при цьому зазначив, що кошти сплачені за гуртожиток відповідачами протягом останніх трьох років зараховувались також на погашення боргу за попередні роки, при цьому відповідачам надсилалася лише претензія, а рішення суду про стягнення суми заборгованості за попередні роки відсутнє та додаткових угод сторонами щодо погашення суми заборгованості за попередні роки не укладались.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи це тим, що кошти за користування гуртожитком сплачувалися саме за той рік, який вказаний у квитанціях, хоча не завжди вчасно у відповідний рік, проте сплачували суму коштів за користування гуртожитком, відповідно до тарифів зазначених в умовах договору та кількості осіб, які проживали на час оплати за даний гуртожиток, і в цих квитанціях відповідачі не зазначали про погашення заборгованості за попередні роки. При цьому, позивачем не надавалися певні документи, які б свідчили про належність оплати відповідачами певної суми за користування гуртожитком, а також позивач не має правових підстав щодо списання коштів самостійно, оскільки відсутнє рішення суду та відсутня угода з відповідачами.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Так, з показів свідка ОСОБА_5, даних в судовому засіданні видно, що обяви у гуртожитку вивішувалися, нарахування плати за гуртожиток відповідно до діючих розцінок та калькуляції. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державним професійно-технічним навчальним закладом «Яготинський центр професійно-технічної освіти» , приходив в бухгалтерію та запитував про суму оплати за гуртожиток, йому повідомлялась сума боргу та сума оплати, надавались реквізити рахунку для сплати коштів за користування гуртожитком. При цьому, нарахування коштів за користування гуртожитком здійснювалася на підставі укладеного між сторонами договору.

З показів свідка ОСОБА_6, даних в судовому засіданні видно, що місце її роботи знаходиться поруч з бухгалтером ОСОБА_5 та вона чула як даний бухгалтер повідомляла ОСОБА_1 суму, яку необхідно оплатити за користування гуртожитком та суму заборгованості. При цьому, також є бухгалтером, проте здійснює зовсім інші нарахування, що стосуються заробітної плати.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 1 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 1 грудня 2006 року було укладено договір про тимчасове користування на правах найму житлової площі в гуртожитку № 2 ПТУ 11 для проживання наймача та членів його сімї зі строком дії до 1.12.2007 року в якому визначено оплату за користування гуртожитком (а.с.4). Позивач є балансоутримувачем державного майна, яким є гуртожиток № 2, розташований в м.Яготин по вул..Київська 6 Київської області, та призначений для учнів навчальних закладів (а.с.5-8). Так, позивач надав жилу площу в гуртожитку відповідачу ОСОБА_1, оскільки він перебував у трудових відносинах з Державним професійно-технічним навчальним закладом «Яготинський центр професійно-технічної освіти» в період з 12 серпня 2003 року по 22 серпня 2012 року (а.с.10, 11). Так, 22.10.2012 року уповноваженими особами позивача було прийнято кімнату в якій проживали відповідач та члени його сімї, про що було складено акт прийому житлового приміщення (а.с.12). Відповідно до розрахунків позивача (а.с.13-33, 65-67) заборгованість відповідачів за користування гуртожитком станом на 22.10. 2012 року становить 11182,72 гривень. Проте, після укладення між вказаними сторонами договору від 1 грудня 2006 року про тимчасове користування на правах найму житлової площі в гуртожитку № 2 ПТУ 11 для проживання наймача та членів її сімї зі строком дії до 1.12.2007 року, між зазначеними сторонами не укладалось жодної додаткової угоди та нової, відповідачі продовжували далі проживати в даному гуртожитку, таким чином між сторонами не досягнуто згоди щодо оплати за користування гуртожитком. Так, відповідачі сплачували кошти за користування даним гуртожитком проживаючи після закінчення терміну дії даного договору, відповідно до тарифів зазначених в умовах договору від 1 грудня 2006 року, які були узгоджені сторонами та кількості осіб, які проживали на час оплати за даний гуртожиток, а тому в розрахунку на кількість осіб, які проживали періоду часу, який вказує у своїх розрахунках позивач, сума оплати за тарифами вказаними в договорі від 1 грудня 2006 року з врахуванням того, що вартість послуг за постачання електроенергії в даному договорі не визначено, становить 8230, 72 гривень, та як вбачається з наданих відповідачами квитанцій (а.с.52-60) і враховуючи вимоги ст..257 ЦК України, сума боргу перед позивачем становить 930, 72 гривень.

Відповідно до п.1.2 договору про тимчасове користування на правах найму житлової площі в гуртожитку № 2 ПТУ 11, строк найму житлового приміщення встановлюється із 1.12.2006 року по 1.12.2007 року. На кожний наступний період складається окрема угода з переглядом нормативної оплати за житлову площу, тепло-, водо-, - електропостачання та водовідведення.

Відповідно до п.1.3 договору про тимчасове користування на правах найму житлової площі в гуртожитку № 2 ПТУ 11, адміністрація ЦПТО залишає за собою право після закінчення дії даної угоди не поновлювати угоду на наступний термін.

П. 38 Примірного положення про гуртожитки затвердженого постановою ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208 передбачає, що громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати

(тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Відповідно до ч.1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.2 ст..128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Відповідно до ст..129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Відповідно до ст..257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України в редакції» (редакція 27.07.10 р.) Національний банк виконує такі функції: визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Таким чином, враховуючи вище викладене, а також те, що після закінчення строку дії договору від 1 грудня 2006 року про тимчасове користування на правах найму житлової площі в гуртожитку № 2 ПТУ 11 для проживання наймача та членів її сімї, останні продовжували проживати в гуртожитку після закінчення терміну дії зазначеного договору, оскільки ОСОБА_1 продовжував перебувати у трудових відносинах з позивачем та сплачувати кошти за користування гуртожитком, відповідно до умов зазначеного договору, щодо яких сторонами було досягнути згоди. Так, як нової чи додаткової угоди не було між сторонами укладено, і таким чином між сторонами не досягнуто згоди щодо оплати за користування гуртожитком. При цьому, враховуючи вимоги ст.257 ЦК України, і той факт, що позивачем було представлено претензію відповідачам за попередні роки, що передують 2010 року, проте рішення суду щодо стягнення заборгованості відсутнє, як і будь-які інші угоди, що стосуються зазначеного боргу, та з врахуванням періоду проживання відповідачів у даному гуртожитку, розрахунків заборгованості позивача, а також того, що в судовому засіданні не добуто доказів того, що відповідачі сплачували кошти за користування гуртожитком за інший рік ніж це зазначено в квитанції про сплату за користування гуртожитком, суд приходить до висновку, що відповідачі мають заборгованість перед позивачем у сумі 930, 72 гривень, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 212, 209, 218 ЦПК України, ст.ст.257, 631 ЦК України, ст..ст.128, 129, 132 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки затвердженого постановою ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208, ст.7 Закону України «Про Національний банк України в редакції» (редакція 27.07.10 р.), Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного професійно-технічного навчального закладу «Яготинський центр професійно-технічної освіти» м.Яготин вул..Київська - 6 Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 на користь Державного професійно-технічного навчального закладу «Яготинський центр професійно-технічної освіти» м.Яготин вул..Київська - 6 Київської області 930 (девятсот тридцять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки заборгованості за користвання гуртожитком.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 102 (сто дві) гривні 52 (пятдесят дві) копійки на користь позивача сплаченого ним судового збору.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Кисіль О.А.