Ухвала суду № 29352544, 11.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2520/1028/2012 Провадження № 22-ц/795/169/2013 Головуючий у I інстанції - Смаль І.А. Доповідач - Скрипка А. А.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Бобрової І.О., Шевченка В.М.при секретарі:Руденко О.М.за участю:представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7, його представника -ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про розірвання договору, стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про розірвання договору та стягнення грошових коштів відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог його позову до ОСОБА_7 про розірвання договору, стягнення грошових коштів, ухваливши нове рішення про задоволення вимог його позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що в оскаржуваній частині рішення ухвалено судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що відмовляючи в задоволенні вимог його позову до ОСОБА_7 про розірвання договору, стягнення грошових коштів, суд першої інстанції не врахував, згоди між сторонами щодо остаточного вигляду перил досягнуто не було, всупереч статті 638 Цивільного кодексу України. Апелянт також зазначає, що показання свідків по справі, які суд прийняв до уваги, є суперечливими, стосовно листів звернень ОСОБА_7 до ОСОБА_5,, то вони були направлені лише після отримання ОСОБА_7 претензії від 05.09.2012 року. Апелянт стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що перила, зображені на фотографіях ( а. с. 58 - 60), дійсно є замовленням ОСОБА_5 Апелянт також звертає увагу на ту обставину, що судом було невірно застосовано положення ч.1 статті 872 Цивільного кодексу України та зроблено висновок, що її положення стосуються лише робіт, виконаних з матеріалу замовника, оскільки, як вважає апелянт, дія вказаної статті розповсюджується як на роботу, виконану з матеріалу виконавця, так і на роботу, виконану з матеріалу замовника. Таким чином, в даному випадку, як вважає апелянт, застосуванню підлягають статті 22, 651, 1166 Цивільного кодексу України. Апелянт вказує, що якщо продавець чи підрядник отримали як аванс певну грошову суму , а договір не було виконано незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.

В іншій частині, зокрема, в частині відмови в задоволенні вимог позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, зобов'язання вчинити певні дії рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2012 року не оскаржується.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, - залишенню без змін, оскільки його судом ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджується її матеріалами, що 07 червня 2012 року ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_5 замовлення на виконання кованих робіт, а саме виготовлення кованих перил з дерев'яними поручнями довжиною 7 погонних метрів. Вартість замовлення за домовленістю сторін становила 18000 грн., з яких 10000 грн. - аванс, а 8000 грн. - другий платіж перед отриманням виконаного замовлення. Після проведення відповідних замірів ОСОБА_5 було надано зразки виконуваних ОСОБА_7 раніше робіт, з яких ОСОБА_5 було обрано два найбільш вподобаних(а.с.55), з урахуванням яких для ОСОБА_5 було розроблено індивідуальний ескіз (а.с.56). 08 червня 2012 року ОСОБА_5 погодив початок виконання замовлення на підставі запропонованого ескізу, на підтвердження чого сплатив аванс у розмірі 10000 грн. За даних обставин, суд першої інстанції вірно вказав в оскаржуваному рішенні, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був укладений договір підряду на виготовлення кованих перил з дерев'яними поручнями зі строком виконання 2-3 місяці, даний факт не заперечується сторонами по справі. Відповідно до розписки від 08 червня 2012 року, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_5 10 000 грн. в якості авансу за виготовлення кованих перил з дерев'яними поручнями. Загальний пагонаж сходів 7 м. п. Загальна сума договору 18 000 грн. (а. с. 4).

Відповідно до приписів ч.1, ч.2 статті 865 Цивільного кодексу України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором.

Згідно зі статтею 866 Цивільного кодексу України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Як регламентує ч.2 статті 870 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи.

Не заперечуючи факту укладення вказаного договору між сторонами, ОСОБА_5 посилається на ту обставину, що специфікації щодо форми та вигляду перил не було погоджено, протягом обумовленого строку перила виготовлені не були. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано критично поставився до вказаних тверджень ОСОБА_5, з наступних підстав. Відповідно до положень ч.1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно пояснень ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції, він не заперечував, що ним надавалися ОСОБА_7 відповідні ескізи на виготовлення перил, також вони разом за домовленістю з ОСОБА_7 вносили корективи у зазначені ескізи та проводили відповідні заміри.

Відповідно до приписів статті 63 ЦПК України, показання свідка є одним із видів доказів по справі. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що факт укладення договору між сторонами, в тому числі, і досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9 Зокрема, згідно показань свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні суду першої інстанції, вона допомагає батьку - ОСОБА_7, реалізовувати його ковані роботи. ОСОБА_5 висловив бажання щодо виготовлення йому кованих перил ОСОБА_7 ОСОБА_5 представив відповідний ескіз, ОСОБА_9 було підраховано вартість робіт. На наступний день вона з ОСОБА_7 у квартирі ОСОБА_5 проводили відповідні заміри, враховуючи побажання ОСОБА_5 та обговорювали форму і матеріал, з якого будуть виготовлятися перила. Пісдя досягнення відповідної домовленості щодо вигляду перил, матеріалу, з якого вони будуть виготовлені та вартості робіт, ОСОБА_9 за підписом батька написала розписку ОСОБА_5 про отримання від нього авансу. Приблизно через 5 - 7 днів до доставки ОСОБА_5 повідомив електронну адресу, на яку ОСОБА_9 надіслала фото виконаних робіт. Коли перила наприкінці серпня 2012року були доставлені в м. Київ, ОСОБА_5 при їх огляді зробив тільки зауваження відносно того, що видно сліди зварювальних робіт, йому було роз'яснено, що це буде усунуто. При цьому ОСОБА_5 висловлював бажання про повернення йому 10000 грн. В подальшому він відмовився отримати перила і сплатити решту коштів.

В судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 стверджували, що в матеріалах справи ( а. с. 58 - 60) містяться фотографії саме тих перил, які вони доставляли в м. Київ для ОСОБА_5

Судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги твердження ОСОБА_7 відносно того, що роботи по виготовленню перил були виконані, оскільки факт виконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань за договором побутового підряду знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи. Зокрема, вказаний факт підтверджується показаннями в суді першої інстанції свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також письмовими зверненнями ОСОБА_7 до ОСОБА_5 ( а.с. 6, 21 - 24), в яких ОСОБА_7 сповіщає ОСОБА_5 про виконання його замовлення, а саме кованих воріт з дубовими поручнями, просить ОСОБА_5 прийняти виконане замовлення та оплатити решту вартості замовлення - 8000 грн., відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Зокрема, 15.08.2012 року ОСОБА_5 було направлено ОСОБА_7 електронного листа з вимогою сплатити остаточну суму замовлення у розмірі 8000 грн. та прийняти виготовлений товар ( а. с. 22, 24); відповіді на вказаний лист ОСОБА_7 не отримав. 05.09.2012року ОСОБА_7 була отримана претензія від ОСОБА_5 про повернення авансу у зв'язку з тим, як вказував ОСОБА_5, що він не отримав від ОСОБА_7 замовленого товару - кованих перил ( а. с. 5). У відповідь на вказану претензію ОСОБА_7 10.09.2012 року було направлено ще один лист ОСОБА_5 із зазначенням необхідності оплати решти суми за виготовлення замовлення ОСОБА_5 та можливістю забрати виготовлений товар ( а. с. 6, 21, 23). З листа ОСОБА_7, який було отримано ОСОБА_5 14.09.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21), вбачається, що ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_5 про виконання роботи по виготовленню перил та необхідність виконання зобов'язання зі сторони ОСОБА_5.( а.с.6, 23).

Відповідно до ч.1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 не було зазначено будь - яких недоліків виготовленого замовлення, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку відносно того, що роботи виконані ОСОБА_7 в повному обсязі і належним чином.

Заявляючи вимоги про розірвання договору та стягнення з ОСОБА_7 10000 грн., ОСОБА_5 посилається на положення п.2 ч.1 статті 872 Цивільного кодексу України, а саме істотні відступи від умов договору.

Пункт 2 частини 1 статті 872 Цивільного кодексу України встановлює наслідки допущення підрядником істотних відступів від умов договору побутового підряду або інших істотних недоліків в роботі, виконаній із матеріалу замовника; в даному випадку замовник має право вимагати розірвання догоовру та відшкодування збитків. Для визначення істотного відступу можна застосовувати положення ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України щодо істотності порушення договору: істотним можна вважати такий відступ, який позбавляє замовника того, на що він розраховував при укладенні договору.

В ході судового розгляду даної справи не виявлено підстав для застосування приписів п.2 ч.1 статті 872 Цивільного кодексу України, оскільки судом не встановлено допущення підрядником істотних відступів від умов договору побутового підряду або інших істотних недоліків в роботі; при цьому робота виконувалась із матеріала підрядника.

За даних обставин є вірним по суті висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про розірвання договору, стягнення грошових коштів в сумі 10 000 грн.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування вірного по суті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі. Відповідно до ч.1, ч.4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зокрема, доводи апеляційної скарги зазначають, що дійсно між сторонами по справі ОСОБА_5 і ОСОБА_7 було укладено договір побутового підряду на виконання робіт, ОСОБА_7 08.06.2012 року отримав від ОСОБА_5 аванс в розмірі 10000 грн., що підтверджується відповідною розпискою, строк виконання замовлення було визначено - 2-3 місяці. Разом з тим, апелянт стверджує, що при цьому не було погоджено остаточного вигляду перил (специфікації щодо розмірів, візерунків), і робота за вказаним договором ОСОБА_5 виконана не була.За даних обставин, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не розірвав укладений договір між сторонами та не стягнув на користь апелянта з ОСОБА_7 отриманих ним 10 000 грн. Твердження апелянта відносно того, що між сторонами не було погоджено остаточного вигляду перил (специфікації щодо розмірів, візерунків), і робота за вказаним договором ОСОБА_5 виконана не була, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки вони спростовуються встановленими по справі доказами, зокрема, показаннями свідків в суді першої інстанції ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, письмовими зверненнями ОСОБА_7 до ОСОБА_5.( а. с. 6, 21 - 24), в яких ОСОБА_7 сповіщає ОСОБА_5 про виконання його замовлення, а саме кованих воріт з дубовими поручнями, просить ОСОБА_5 прийняти виконане замовлення та оплатити решту вартості замовлення - 8000 грн., відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Доводи апелянта щодо допущення підрядником істотних відступів від умов договору побутового підряду, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, жодним належним та допустимим доказом по справі не підтверджені, тому вони також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Твердження апелянта щодо неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції при вирішенні даної справи по суті також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції узгоджуються з приписами норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В іншій частині, зокрема, в частині відмови в задоволенні вимог позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, зобов'язання вчинити певні дії рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2012 року не оскаржується.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: