Рішення № 29351736, 06.02.2013, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №2323/3124/2012

провадження № 2/710/6/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2013 р. Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді КРАВЧУКА В.М.

за участю секретаря ТКАЧЕНКО В.Б.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Маяк-Агро» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобовязання власника провести розрахунок та видати належно оформлену трудову книжку, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який уточнила та підтримала в судовому засіданні його представник ОСОБА_1 і просила стягнути з відповідача ТОВ «Маяк-Агро» на користь позивача ОСОБА_2 7453,80 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року, 3000 грн. моральної шкоди та судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи, зобовязати відповідача видати позивачу належно оформлену трудову книжку із внесенням до неї запису про новий день звільнення, видати новий наказ про звільнення, мотивуючи тим, що з 2002 по травень 2007 року позивач ОСОБА_2 працював трактористом в ТОВ «Маяк-Агро» м. Шпола, Черкаської області з оплатою праці в розмірі мінімальної заробітної плати. В травні 2007 року керівник підприємства ОСОБА_3 повідомив позивачу, що він звільнений по статті. В день звільнення позивачу ні трудову книжку, ні наказ про звільнення видано не було та не було проведено розрахунок при звільненні.

В період з травня 2007 року по листопад 2011 року позивач не мав наміру влаштовуватись на роботу, поскільки розлучився з дружиною та переїхав проживати до батьків, допомагав їм по господарству. У жовтні 2011 року позивачу запропонували роботу водія, але щоб влаштуватися на роботу, позивач повинен був надати належним чином оформлену трудову книжку. Позивач звернувся до керівника ТОВ «Маяк-Агро» ОСОБА_3 з вимогою видати трудову книжку, але керівник відмовив йому у видачі трудової книжки. Поскільки право позивача на працю було порушене, він вимушений був звернутися в грудні 2011 року до суду за його захистом. По даний час позивач не може отримати в конторі товариства свою трудову книжку, його багаточисленні звернення з вимогою видати трудову книжку та провести розрахунок при звільненні, залишилися без задоволення. Відповідач порушив діючі норми трудового законодавства, порушив процедуру звільнення, не видав позивачу трудову книжку та наказ про звільнення, не провів розрахунку в день звільнення, тому позивач вимушений був звернутися до суду і просити суд стягнути з відповідача та виплатити позивачу всі належні йому суми в період з жовтня 2011 року по січень 2013 року. Поскільки відповідач не видав позивачу трудову книжку позивач, з вини відповідача, був позбавлений можливості влаштуватися на роботу і отримувати заробітну плату або стати на облік в центр зайнятості як безробітний та отримувати належні йому за законом виплати. В звязку з чим, позивачу була завдана моральна шкода, яку він оцінює в 3000 грн. і просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач ТОВ «Маяк-Агро» в судові засідання 01.02.2013 р. та 06.02.2013 р. не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, зокрема про розгляд справи 01.02.2013 р. представник відповідача був повідомлений в судовому засіданні 21.01.2013 р., а про судове засідання 06.02.2013 р. відповідач був повідомлений телефонограмою від 01.02.2013 р., тому суд, враховуючи думку позивача та його представника, матеріали і обставини справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача, провівши заочний розгляд справи.

Вислухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно наказу №56 від 18 травня 2004 року позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу трактористом з 18 травня 2004 року з відрядною оплатою праці. 1 липня 2007 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи по ст. 40 п. 4 КЗпП України, за прогули без поважних причин, що підтверджується копією наказу про звільнення №79-а від 1 липня 2007 року.

Позивач в судовому засіданні стверджував, що по даний час йому не вручено наказ про звільнення, не видано трудову книжку та не проведено розрахунок при звільненні. Заперечуючи пояснення позивача, представником відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні була надана книга видачі трудових книжок за 2007 рік, в якій нібито мається підпис позивача ОСОБА_2 про отримання ним 01.07.2007 року трудової книжки.

Позивач заперечував факт отримання трудової книжки та зазначив, що підпису в книзі видачі трудових книжок він не вчиняв, тому по клопотанню представника позивача ОСОБА_1, 06.03.2012 р. Шполянським районним судом Черкаської області була винесена ухвала про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої було поставлено питання: чи виконаний підпис в оригіналі книги обліку руху трудових книжок СПОП «Маяк-Агро» ОСОБА_2 чи іншою особою.

Згідно висновку експерта №361-П, №2452-ТЕД від 18.12.2012 р., підпис від імені ОСОБА_2 в оригіналі книги обліку руху трудових книжок СПОП «Маяк-Агро» - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», оскільки згідно зі ст.235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно ч.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. за № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Згідно довідки ТОВ «Маяк-Агро» №38 від 01.03.2012 р. працівник господарства ОСОБА_2 в 2007 році за два останні місяці на робочому місці мав наступну заробітну плату, а саме: за квітень 458 грн., за травень 658,95 грн. Фактично позивачем відпрацьовано за квітень і травень 41 робочий день (21+20). В звязку з цим, середньоденна заробітна плата становить 27,24 грн. (458 грн.+658,95 грн.) : 41), але позивачем в його розрахунках вказана середньоденна заробітна плата в розмірі 24,24 грн. Середньомісячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді дорівнює 20,5 (41:2). Середньомісячний заробіток складає 558,42 грн. (24,24Ч20,5), але згідно розрахунків позивача середньомісячний заробіток становить 496,92 грн.

Поскільки станом на 06.02.2013 року трудова книжка позивачу не видана, позивач вказує, що його право на працю було порушене із жовтня 2011 року, поскільки він не мав змоги влаштуватися на роботу, період затримки видачі трудової книжки становить 15 повних календарних місяців, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 8376,20 грн. (558,42 грн.Ч15), а згідно розрахунків позивача - 7453,80 грн. Враховуючи, що суд не може вийти за межі позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума вказана позивачем в уточнених позовних вимогах 7453,80 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктами 4 та 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обовязковому зясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Таким чином, за загальним правилом, відшкодування моральної шкоди можливо лише при наявності вини особи в її заподіянні. З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається наявність вини відповідача в заподіянні позивачеві моральної шкоди. Тому враховуючи, що позивач був позбавлений можливості влаштуватися на роботу і отримувати заробітну плату або стати на облік в центр зайнятості як безробітний та отримувати належні йому за законом виплати, внаслідок чого його сімя була позбавлена матеріального забезпечення, що призвело до душевних переживань позивача, порушення звичного способу життя, психологічного стресу, з урахуванням вимог розумності і справедливості, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1500 грн. моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно рахунка-фактури №СФ-361/12/361/23 від 27 червня 2012 року, позивачем ОСОБА_2 сплачено на користь КНДІСЕ 824,88 грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи, тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати. Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки відповідач не видав позивачу в день звільнення належно оформлену трудову книжку, не вручив копії наказу про звільнення, не провів розрахунок у день звільнення, внаслідок чого порушив діючі норми трудового законодавства, що призвело до заподіяння позивачу моральної шкоди, тому враховуючи вказані обставини, оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7453,80 грн., моральну шкоду в розмірі 1500 грн., судові витрати в розмірі 824,88 грн. та зобовязати відповідача видати позивачу належно оформлену трудову книжку, новий наказ про звільнення та провести розрахунок при звільненні. Крім того, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави 188,20 грн. судового збору, поскільки позов було подано в 2011 році.

На підставі викладеного, ст.ст. 47, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. № 100, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» м. Шпола, вул. Нахімова, 63 А, Черкаської області, ідентифікаційний код 32447157, ідн. податковий №324471523288, рах №26009226797 в АТ «ОСОБА_5 Аваль», МФО 380805, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, 7453,80 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1500 грн. моральної шкоди та 824,88 грн. судових витрат, а всього стягнути 9778,68 грн.

Зобовязати відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» видати ОСОБА_2 належно оформлену трудову книжку із внесенням до неї запису про новий день звільнення, де дата звільнення відповідатиме даті видачі трудової книжки, та новий наказ про звільнення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» м. Шпола, вул. Нахімова, 63 А, Черкаської області, на користь держави судовий збір в розмірі 188,20 грн.

Відповідач вправі подати до Шполянського районного суду заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги про його апеляційне оскарження.

Суддя В.М. Кравчук