Рішення № 29350693, 14.01.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

14.01.2013

Справа № 1519/2547/2012

Провадження № 2/521/507/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А.,

при секретарі Паламарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вимогою відповідача про визнання договору недійсним, посилаючись на такі обставини.

Постановою Правління Національного банку України від 20.10.2011 № 371 «Про банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ОСОБА_2» з 21 10.2011 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації.

Відповідно до статті 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня свого призначення «приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження».

При прийнятті та проведенні інвентаризації справ, було встановлено, що 01.10.2010 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «СОЦКОМ БАНК» (надалі ОСОБА_1) в особі Голови Правління ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено Договір застави від 30.01.2009 № 00-09-S/007 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Стандарт».

Відповідно до п. 3.1 Договору застави, в заставу передано рухоме майно, що в Додатку 1 до Договору застави.

Проте оспорюваний договір застави був укладений з порушенням вимог законодавства та положень Статуту банку.

Відповідно до п. 8.6.12 Статуту банку, Голова Правління одноосібно, без довіреності, має наступні повноваження та несе відповідальність за:

§здійснення щоденного управління справами банку;

§прийом та звільнення персоналу Банку (за винятком членів Правління);

§підписання від імені банку кредитних, депозитних, господарських та інших договорів, пов'язаних з основною діяльністю банку;

§виконання всіх інших обов'язків, що покладаються на Голову Правління Загальними зборами акціонерів і ОСОБА_5 радою.

Тобто, Голова Правління, одноособово підписавши Договір застави від 01.10.2010, перевищив повноваження, надані йому Статутом, оскільки Статут не надає йому повноваження щодо підписання угод, що не відносяться до основної діяльності банку.

Відповідно до п. 8.5.5.26 Статуту ПАТ «КБ «СКБ», до компетенції ОСОБА_5 ради банку, зокрема, належать повноваження щодо «прийняття рішення про укладення банком угод про відчуження, заставу та оренду нерухомого майна та основних засобів банку».

Зважаючи на те, що відповідно до п. 5.1.6. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" до основних засобів відносяться «інструменти, прилади, інвентар (меблі)», передане в заставу майно відноситься до основних засобів банку.

Для укладення вказаного договору застави, необхідним було отримання дозволу (згоди: ОСОБА_5 ради.

ОСОБА_5 радою банку подібне рішення про укладення банком угоди про передання вказаного майна в заставу не приймалося, дозволу Голові Правління на підписання такого договору не надавалося.

Тобто, Голова Правління ПАТ «КБ «СКБ», підписуючи вказаний Договір застави, вийшов за межі наданих йому Статутом повноважень та одноособово прийняв рішення, що належить до повноважень ОСОБА_5 ради банку. Укладення такого договору суперечить правам та інтересам банку, а тому такого роду договори можуть бути підписані лише після розгляду та надання згоди на це ОСОБА_5 радою банку.

Оспорюваний договір укладений без дотримання зазначених вище умов.

Вказаний договір був підписаний особою, не уповноваженою на здійснення такого підписання.

Позивач просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір застави за Договором від 30.01.2009 № 00-09-8/007 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Стандарт», укладений між ПАТ «КБ «СКБ» та ОСОБА_3 01.10.2010 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЩЙНИЙ БАНК «ОСОБА_2» на н/р 32079103201 в Управлінні Національного банку України в Одеській області, МФО 328027, код ЄДРПОУ - 26364113 сплачену суму судового збору у розмірі 107, 30 грн. (сто сім гривень 30 коп.).

У судове засідання представник позивача не зявився, про день та час розгляду справи був належним чином сповіщений, надав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує, просить суд слухати справу у його відсутність та у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, у звязку з неявкою відповідача, враховуючи відсутність заперечень від представника позивача, ухвалив слухати справу у порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

01.10.2010 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «СОЦКОМ БАНК» (надалі ОСОБА_1) в особі Голови Правління ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено Договір застави від 30.01.2009 № 00-09-S/007 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Стандарт».

Відповідно до п. 3.1 Договору застави, в заставу передано рухоме майно, що в Додатку 1 до Договору застави.

Відповідно до п. 8.6.12 Статуту банку, Голова Правління одноосібно, без і, має наступні повноваження та несе відповідальність за:

·здійснення щоденного управління справами банку;

·прийом та звільнення персоналу Банку (за винятком членів Правління);

·підписання від імені банку кредитних, депозитних, господарських та інших

договорів, пов'язаних з основною діяльністю банку;

·виконання всіх інших обов'язків, що покладаються на Голову Правління

Загальними зборами акціонерів і ОСОБА_5 радою.

Тобто, Голова Правління, одноособово підписавши Договір застави від 01.10.2010, перевищив повноваження, надані йому Статутом, оскільки Статут не надає йому повноваження щодо підписання угод, що не відносяться до основної діяльності банку.

Відповідно до п. 8.5.5.26 Статуту ПАТ «КБ «СКБ», до компетенції ОСОБА_5 ради банку, зокрема, належать повноваження щодо «прийняття рішення про укладення банком угод про відчуження, заставу та оренду нерухомого майна та основних засобів банку».

Зважаючи на те, що відповідно до п. 5.1.6. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" до основних засобів відносяться «інструменти, прилади, інвентар (меблі)», передане в заставу майно відноситься до основних засобів банку.

Для укладення вказаного договору застави, необхідним було отримання дозволу (згоди: ОСОБА_5 ради.

ОСОБА_5 радою банку подібне рішення про укладення банком угоди про передання вказаного майна в заставу не приймалося, дозволу Голові Правління на підписання такого договору не надавалося.

Тобто, Голова Правління ПАТ «КБ «СКБ», підписуючи вказаний Договір застави, вийшов за межі наданих йому Статутом повноважень та одноособово прийняв рішення, що належить до повноважень ОСОБА_5 ради банку. Укладення такого договору суперечить правам та інтересам банку, а тому такого роду договори можуть бути підписані лише після розгляду та надання згоди на це ОСОБА_5 радою банку.

Відповідно до п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може , суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 2 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між фізичною та юридичною особою вчиняться у письмовій формі.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Серед вимог до письмової форми правочину Цивільний кодекс України, пунктом 2 ст. 207 виділяє: правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі. Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з відповідача на користь позивача.

Суд, у звязку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Керуючись ст. ст. 11, 16, 203, 207, 208, 547, Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3 «про визнання договору недійсним» задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір застави за Договором від 30.01.2009 № 00-09-8/007 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Стандарт», укладений між ПАТ «КБ «СКБ» та ОСОБА_3 01.10.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЩЙНИЙ БАНК «ОСОБА_2» на н/р 32079103201 в Управлінні Національного банку України в Одеській області, МФО 328027, код ЄДРПОУ - 26364113 сплачену суму судового збору у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.