Рішення № 29350631, 14.02.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/17350/2012

Провадження № 2/520/1517/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2013 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря Баранової Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів та процентів за користування грошима,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2012 року позивач звернувся до суду з позовом та просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 134 000 гривень як залишок безпідставно отриманих грошових коштів; 12 632, 40 гривні процентів на рівні облікової ставки НБУ станом на 14.12.2012 року; 1 577, 63 гривні сплаченого судового збору за подання позову та заяви про його забезпечення.

Свої вимоги мотивував тим, що в травні 2011 року він планував розпочати підприємницьку діяльність. За порадами щодо створення бізнесу його сімя звернулась до ОСОБА_2, який тривалий час займається підприємницькою діяльністю.

У звязку з чим 15.08.2011 року вперше було надано ОСОБА_2 35 000 гривень під закупівлю соків і вод, згодом 12.09.2011 року йому було передано ще 21 500 гривень на закупівлю мінеральної, та солодкої води, та інших напоїв. 15.10.2011 року ОСОБА_2 було передано 11 730 гривень на відкриття підприємства і закупівлю тари. 15.10.2011 року ОСОБА_2 було надано 10 000 гривень на закупівлю кукурудзяних паличок. 20.10.2011 року на закупівлю цукерок було надано 10 000 гривень. Крім того на закупівлю різного товару ОСОБА_2 було надано: 28.10.2011 року 10 000 гривень; 04.11.2011 року 10 000 гривень; 10.11.2011 року 10 000 гривень; 18.11.2011 року 10 000 гривень; 24.11.2011 року 10 000 гривень.

Всього з 15.08.2011 року по 24.11.2011 рік ОСОБА_2 було отримано 138 230 гривень.

Позивач посилається на те, що в подальшому ОСОБА_2 зрозумів, що без виконання ним обіцянок позивачем не будуть надаватись ніякі кошти, тому став ухилятись від спілкування і зустрічей, відмовлявся надавати документи, що підтверджують витрати та заборгованість.

У звязку з чим позивач звернувся до ОСОБА_2 з проханням повернути отримані ним кошти. Так 14.09.2012 року останній повернув 1 640 гривень, та 31.10.2012 року ще 590 гривень.

Крім того 20.11.2012 року ОСОБА_2 надав розписку, в якій підтвердив зобовязання платити еквівалентно 200 дол. США на місяць та зазначив суму боргу у розмірі 136 000 гривень.

Позивач вказує на те, що із зазначеного визнаного боргу у розмірі 136 000 гривень ОСОБА_2 погасив лише 1 600 гривень, таким чином залишок суми, якою він безпідставно заволодів складає 134 400 гривень. У звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

Позивач та його представник позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладання не заявляв.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 136 000 гривень, що підтверджується розпискою написаною власноруч ОСОБА_2 згідно якої останній зобовязався повертати 200 дол. США щомісячно та зазначив суму боргу у розмірі 136 000 гривень (а.с. 11).

Крім того в матеріалах справи міститься розписка, складена ОСОБА_2, згідно якої останній зобовязався повернути за вересень місяць 2012 року 200 дол. США (а.с. 10).

Згідно з ч.1.ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Крім того відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позовних ОСОБА_1.

Крім того в силу вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з сторони понесенні нею і документально підтверджені судові витрати

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 554, 611, 613, 623 ЦК України, ст.ст.209,212,213,214,215,217,218, 223, 229 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів та процентів за користування грошима задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 134 000 (сто тридцять чотири тисячі) гривень як залишок безпідставно отриманих грошових коштів; 12 632, 40 (дванадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні сорок копійок) процентів на рівні облікової ставки НБУ станом на 14.12.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 577,63 (одна тисяча пятсот сімдесят сім) гривень 63 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.