Постанова № 29347071, 11.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2013 р. (11:43 год.) Справа №2а-13371/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, договір від 25.11.12, паспорт серії НОМЕР_2;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 670/10/10-0 від 14.03.12, службове посвідчення серія НОМЕР_3;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,

Суть спору: 26.11.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС від 24.10.2012р. №794 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1»; визнання протиправними дій Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в результаті якої було складено акт № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012р.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС № 0001301702 від 16.11.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7697,50 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 11.01.2013 року підтримав позовні вимоги, в обґрунтування позовних вимог послався на обставини, викладені в адміністративному позові та поясненнях до адміністративного позову.

Зокрема позивач зазначив, що Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АЙС-ВОК», ЄДРПОУ 35660200 за січень, лютий та квітень 2012 року, про що складено акт № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012р.

За результатами перевірки Красноперекопської ОДПІ в акті зазначено про порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, абз. в, г п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту у розмірі 15395,00 грн., у т.ч. січень 2012 року - 2250,00 грн., лютий 2012 року - 7200,00 грн., квітень 2012 року - 5945,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення №0001301702 від 16.11.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7697,50 грн.

Представник позивача пояснив, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не погоджується з проведеною податковим органом перевіркою та повідомленням-рішенням, прийнятим на підставі висновків акту перевірки.

Позивач вказує, що на його думку камеральні та документальні перевірки можуть проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України.

Необхідними умовами і підставами для проведення позапланової перевірки мали бути:

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач вважає, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, за наявності вказаних обставин для проведення документальної перевірки та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Позивач вказує, на те, що у наказі № 794 від 24.10.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відповідач посилається на п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, які передбачають обставину виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; а у акті перевірки посилається на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, який передбачає іншу обставину проведення перевірки, а саме те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Також позивач зазначає, що на його адресу ніякі запити від Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС не надходили, крім цього у наказі № 794 від 24.10.2012 року, як додаткова підстава для проведення перевірки відповідачем визначено висновок відділу оподаткування фізичних осіб від 25.10.2012р. №16, тоді як сам наказ датовано 24.10.2012 року.

Таким чином, позивач вважає, що у відповідача були відсутні обставини для проведення документальної перевірки та видання наказу № 794 від 24.10.2012 року, а також на думку позивача вказаний наказ було видано з численними порушеннями чинного законодавства України, так само як і проведена перевірка, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_3 просить визнати протиправним та скасувати наказ Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС від 24.10.2012р. № 794 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3», визнати протиправними дій Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в результаті якої було складено акт № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012р.

Позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням № 0001301702 від 16.11.2012 року, просить суд визнати його протиправним та скасувати з наступних підстав.

Позивач вважає, що якщо судом буде встановлено протиправність дій відповідача щодо проведення самої перевірки, складений за її результатами акт не може бути законною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення за його висновками.

Також позивач не згоден з висновками відповідача, вказаними у акті перевірки №0001301702 від 16.11.2012 року, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001301702 від 16.11.2012р.

Щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «АЙС-ВОК» на суму ПДВ 15395,00 грн. ФОП ОСОБА_3 у ТОВ «АЙС-ВОК» була придбана продукція, всі операції за цим договором пов'язані з господарською діяльністю позивача, на момент здійснення операцій цей контрагент був зареєстрований Державною податковою службою у встановленому законом порядку у якості платника податку на додану вартість, що вказує на правомірність видачі ним податкових накладних. Також позивач вказує, що податкові накладні виписані з дотриманням вимог Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» №1379 від 01.11.2011р., зареєстрованого в Мінюсті 22.11.2011р. за N 1333/20071.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 вказує, що у неї в наявності є усі первинні документи, вказані документи були надані нею до перевірки, а саме податкові накладні, накладні про отримання товару, рахунки на сплату, платіжні доручення та виписки банку про перерахування коштів на адресу продавця.

Позивач стверджує, що основним видом її діяльності є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 51.39.0).

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ «АЙС-ВОК» договір купівлі-продажу було укладено у усній формі, що не забороняється діючим законодавством України.

Отримані від контрагента податкові накладні та накладні підтверджують правильність формування позивачем податкового кредиту та реальне отримання ним товару.

Оплата на адресу ТОВ «АЙС-ВОК» була здійснена відповідно до платіжних доручень, сума оплати підтверджується наданими суду виписками банку.

Відносно відсутності товарно-транспортних накладних, позивач зазначає, що вказаний товар (продукція) є достатньо малогабаритним, а саме вага складає не більше 1-2 кг, таким чином для транспортування товару не використовувались транспортні засоби.

Позивач вказує, що отримана продукція була реалізована ПП «Дівіал -2000» відповідно до договору.

Таким чином на думку позивача посилання відповідача на факт не встановлення фактичного здійснення фінансово-господарських операцій щодо постачання товару не підтверджено.

Також позивач вважає невідповідними вимогам діючого законодавства обставини, на які посилається податкова інспекція в обґрунтування своїх висновків про завищення суми податкового кредиту з ПДВ, а саме, не знаходження за юридичною адресою контрагента, наявність розбіжностей у податковій звітності контрагента, оскільки на думку позивача це не визначається Податковим кодексом України як підстава для невключення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту Покупця.

Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що податкова служба зменшує суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року по ТОВ «АЙС-ВОК» на 2250,00 грн., тоді як у декларації з ПДВ за січень 2012 року вона не відображена, а відображена у декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

На підставі викладеного позивач вважає, податковою інспекцією неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, а відтак неправомірно застосовані і штрафні (фінансові) санкції.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, посилаючись на те, що позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 було проведено на підставі наказу Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС від 24.10.2012 року № 794 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3», який було складено належним чином, підписано керівником Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС та погоджено із начальниками інших структурних підрозділів, вказаний наказ зареєстровано офіційно у журналі реєстрації наказів Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС.

Наказ на думку відповідача видано на підставі п. 78.1.4 Податкового кодексу України, а саме податковим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідач вказує, що податковим органом відповідно до інформаційних баз даних АІС РПП, АРМ «Облік», АРМ «ТАХ», БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виявлено недостовірність у податкових деклараціях фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за січень, лютий, квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «АЙС-ВОК», який як постачальник товару не відобразив у податковій звітності податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

Відповідач зазначає, що відповідно з вимогами п. 87.1.4 Податкового кодексу України Красноперекопською ОДПІ були сформовані запити позивачу від 19.03.2012 року №Д/406/Г/Д/17-2 та від 16.07.2012 року № Д/2702/Г/17-1 по питанню надання документів по взаємовідносинам із ТОВ «АЙС-ВОК», однак у порушення п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 не були надані пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів.

Копія наказу про призначення проведення перевірки та направлення на перевірку були вручені особисто позивачу 30 жовтня 2012 року.

Тобто відповідач вважає, що Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС виконані всі вимоги, передбачені діючим законодавством для призначення і проведення перевірки, у зв'язку з чим позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відносно визнання протиправним та скасування наказу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС від 24.10.2012р. № 794; визнання протиправними дій Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не підлягають задоволення.

Стосовно обґрунтованості висновків, вказаних в акті перевірки №1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012р. та законності і обґрунтованості податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС № 0001301702 від 16.11.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7697,50 грн. відповідач зазначає, що позивачем у ході перевірки не надано усіх первинних бухгалтерських документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «АЙС-ВОК» щодо придбання товару, а саме не надано договори з ТОВ «АЙС-ВОК», позивачем документально не підтверджено факт реального отримання товару від ТОВ «АЙС-ВОК», тобто не надано актів приймання-передачу товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, у зв'язку з чим податкові накладні, надані позивачем в ході перевірки, не можуть бути використані в податковому та бухгалтерському обліку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001301702 від 16.11.2012р. прийнято Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС на підставі обґрунтованих на його думку висновків акту перевірки, відповідач вважає його таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за її участю є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними наказу та дій з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зобов'язаний перевірити, чи були правомірними дії відповідача - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям наказу та вчинення дій по проведенню перевірки позивача на підставі оспорюваного позивачем наказу, а також чи правомірно позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_4, виданим виконавчим комітетом Армянської міської ради 05.09.2008 року (а.с. 8).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 взята на облік як платник податків з 08.09.2008 року за № 4526, що підтверджується довідкою № 2210/29-0 від 09.09.2008 року (а.с.9) та з 11.09.2008 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_5 від 11.09.2008р. (а.с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання, зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

24.10.2012 року наказом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС № 794 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1» на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями та висновку відділу оподаткування фізичних осіб Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС від 25.10.2012 року наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «АЙС-ВОК» (код за ЄДРПОУ 35660200) за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «АЙС- АОК» (код за ЄДРПОУ 35660200) за період 01.01.2012 року по 29.02.2012 року (а.с. 34).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, наказу № 794 від 24.10.2012 року Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС видано направлення № 457/17-02 року від 24.10.2012 року на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (а.с.104).

Суд зазначає, що наказ Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС № 794 від 24.10.2012 та направлення на перевірку № 457/17-02 року від 24.10.2012 року містять вказівки на різні підстави для проведення перевірки, так у наказі вказано, що підставою для проведення перевірки позивача є вимоги п.п. 78.1.4 п. 78.1. статті 78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, тоді як у направленні на перевірку в якості підстави проведення перевірки вказано п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Отримання наказу № 794 від 24.10.2012 року та направлення на перевірку № 457/17-02 року від 24.10.2012 року підтверджується позивачем.

На підставі наказу № 794 від 24.10.2012 року та направлення на перевірку № 457/17-02 року від 24.10.2012 року Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-ВОК», ЄДРПОУ 35660200 за січень, лютий та квітень 2012 року, про що складено Акт №1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012 року (а.с. 14- 20).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. ст. 203, ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями у період січень, лютий, квітень 2012 року.

2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, абз в), г) п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, а саме завищення суми податкового кредиту у розмірі 15395,00 грн., у тому числі:

січень 2012 року - 2250,00 грн.;

лютий 2012 року - 7200,00 грн.;

квітень 2012 року - 5945,00 грн.

Перевіряючи дотримання Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС порядку та підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Суд зазначає, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Підставами для проведення зазначеної перевірки податковим органом в оскаржуваному наказі вказано п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у тому випадку, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, зазначеним пунктом встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень;

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження.

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Відповідачем на дані суду копії запитів, адресованих позивачу від 19.03.2012 року №Д/406/Г/Д/17-2 (а.с. 106) та від 16.07.2012 року № Д/2702/Г/17-1 (а.с. 107) з питань надання документів по взаємовідносинам з ТОВ «АЙС-ВОК».

З приводу порядку направлення вищевказаних запитів на адресу позивача, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що ці запити направлені простою кореспонденцією.

Позивач заперечує отримання запитів від 19.03.2012 року №Д/406/Г/Д/17-2 та від 16.07.2012 року № Д/2702/Г/17-1. Судом також встановлено, що позивач у зв'язку з неотриманням від відповідача письмових запитів не направляв відповідачу будь-які пояснення та їх документальне підтвердження про взаємовідносини з ТОВ «АЙС-ВОК».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в обов'язок відповідача входить довести суду факт отримання позивачем письмового запиту органу державної податкової служби, відтак направлення запитів простою, а не рекомендованою кореспонденцією позбавляє суд можливості перевірити факт направлення та отримання поштової кореспонденції, тому суд вважає недоведеним з боку відповідача факт направлення та як наслідок отримання позивачем запитів від 19.03.2012 року №Д/406/Г/Д/17-2 та від 16.07.2012 року № Д/2702/Г/17-1 з питань надання документів по взаємовідносинам з ТОВ «АЙС-ВОК».

Зважаючи на те, що підставою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 зазначено саме п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що необхідною умовою призначення перевірки є надіслання платнику податків письмового запиту, тоді як відповідач не довів суду направлення та отримання позивачем такого письмового запиту, суд вважає, що у відповідача не виникли підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, які передбачені п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому така перевірка була безпідставно призначена наказом від 24.10.2012 року № 794.

Крім того, суд зазначає, що в наказі № 794 від 24.10.2012 року, як додаткова підстава для проведення перевірки відповідачем визначено висновок відділу оподаткування фізичних осіб від 25.10.2012р. №16, тоді як сам наказ датований 24.10.2012 року.

Судом досліджений висновок №16 від 25.10.2012 року по декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року №9005516055 від 15.02.2012 року, за лютий 2012 року №9011983888 від 16.03.2012 року, за квітень 2012 року №9027255308 від 17.05.2012 року, складений в.о. першого заступника начальника Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС, адресований в.о. начальника Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС, у висновку сектору контрольно-перевірочної роботи вказано розглянути можливість організації перевірки платника ПДВ за звітний період, а підрозділу податкової міліції провести оперативне відпрацювання інформації щодо даного платника (а.с.102-103).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що висновок №16 від 25.10.2012 року, підписаний в.о. першого заступника начальника Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС, не може бути визначений в якості підстави складання наказу відповідача № 794 від 24.10.2012 року, оскільки фізично це неможливо.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що наказ Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС від 24.10.2012 року № 794 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1» не може бути визнаний таким, що прийнятий на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, оскільки він прийнятий безпідставно, отже, є протиправним та має бути скасований судом.

Вищезазначене свідчить про те, що податковим органом за відсутності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачених пунктом 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який зазначено в наказі про проведення перевірки, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, відтак враховуючи встановлення судом протиправності наказу Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС від 24.10.2012 року № 794 дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-ВОК», ЄДРПОУ 35660200 за січень, лютий та квітень 2012 року, про що складено Акт № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012 року з 30 жовтня 2012 року протягом п'яти робочих днів є протиправними.

Також суд зазначає, що як вказано в акті перевірки № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012 року перевірка проводилась на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, тобто перевірка не могла поводитися на підставі наказу від 24.10.2012 року № 794, який містить посилання як на підставу проведення перевірки на п.п. 78.1.4 п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що відповідач при проведенні перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 діяв за відсутності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо визнання протиправним та скасування наказу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС від 24.10.2012р. № 794 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1»; визнання протиправними дій Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в результаті якої було складено акт № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС № 0001301702 від 16.11.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7697,50 грн. суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом вище за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АЙС-ВОК», ЄДРПОУ 35660200 за січень, лютий та квітень 2012 року, було складено акт перевірки № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 203, ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями у період січень, лютий, квітень 2012 року, із зазначеним в акті перевірки постачальником - ТОВ «АЙС-ВОК», в результаті чого правочин між позивачем та ТОВ «АЙС-ВОК» на думку відповідача мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Перевіркою встановлено відсутність операцій з купівлі - продажу товару та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угода купівлі-продажу є нікчемною, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

На підставі того, що відповічем зроблено висновок про те, що укладені між позивачем та ТОВ «АЙС-ВОК» угоди в силу ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, Красноперекопська ОДПІ АРК ДПС в акті перевірки зазначає, що позивачем не повинні бути визначені суми податкового кредиту на підставі угод з ТОВ «АЙС-ВОК», а оскільки вказані суми позивачем безпідставно були включені до податкового кредиту ним були порушені вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, абз в), г) п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, а саме завищені суми податкового кредиту у розмірі 15395,00 грн., у тому числі:

січень 2012 року - 2250,00 грн.;

лютий 2012 року - 7200,00 грн.;

квітень 2012 року - 5945,00 грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення - рішення № 0001301702 від 16.11.2012р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 7697,50 грн. (а.с.13).

Позивач не погодився з прийнятим Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС податковим повідомленням - рішенням № 0001301702 від 16.11.2012р. та в обгрунтування своїх доводів надав пояснення та первинні бухгалтерські документи, які на його думку спростовують висновки відповідача, викладені в акті перевірки та покладені в основу податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосування штрафних (фінансовий) санкцій на суму 7697,50 грн.

Судом досліджені докази, надані позивачем та встановлено наступне.

З пояснень позивача слідує, що письмового договору між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙС-ВОК» укладено не було, однак позивач придбав у ТОВ «АЙС-ВОК» продукцію:

30.01.2012 року - ікра білуги ск/б 56,8 г 030510000 у кількості 10 штук на суму 13500,00 грн., у т.ч. ПДВ 2250,00 грн., що підтверджується накладною на отримання товару № 28 від 30.01.2012 року (а.с. 62);

28.02.2012 року - ікра білуги ск/б 113г 4600157388059 у кількості 10 штук та ікра білуги ск/б 56,8 г 4600187511298 у кількості 10 штук на загальну на суму 43200,00 грн., у т.ч. ПДВ 7200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №275 від 28.02.2012р. (а.с. 63);

10.04.2012 року - ікра білуги ск/б 56,8 г 4600187511298 у кількості 8 штук на суму 11040,00 грн., у т.ч. ПДВ 1840,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1240 від 10.04.2012р. (а.с. 67);

25.04.2012 року - ікра білуги ск/ь 4600157388059 у кількості 10 одиниць на суму 25800,00 грн., у т.ч. ПДВ 4300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1218 від 25.04.2012р. (а.с. 65);

Позивач зауважує, що всі операції за цим договором пов'язані з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що основним видом діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 51.39.0), що відображено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_6 (а.с. 10).

Відповідачем не доведено будь-якими доказами того, що придбання продукції у ТОВ «АЙС-ВОК» не було пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, яка визначає загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 205 Цивільного кодексу України визначає форму правочину та способи волевиявлення і вказує, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України), правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до частини 2 статті 206 Цивільного кодексу України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що укладення договору купівлі- продажу товару між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ «АЙС-ВОК» в усній формі не суперечить вищенаведеним вимогам законодавства України, у зв'язку з чим посилання відповідача на те, що в ході перевірки позивачем не було надано відповідачу договору купівлі-продажу товару - ікри білуги у ТОВ «АЙС-ВОК» не може бути прийнято судом до уваги, як доказ того, що позивачем порушені вимоги чинного законодавства, а фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ «АЙС-ВОК» не здійснювались операції з купівлі-продажу вказаного товару.

Суд зазначає, що позивачем надані докази того, що на момент здійснення операцій продавець - ТОВ «АЙС-ВОК» було зареєстроване виконкомом Запорізької міської ради в якості юридичної особи, отже цей контрагент є у Єдиному державному реєстрі, що підтверджується роздруківкою інформації з сайту Державного підприємства інформаційно-ресурсний центр (а.с. 21), та зареєстроване органами Державної податкової служби у встановленому законом порядку в якості платника податку на додану вартість, про що на офіційному сайті Державної податкової служби України розміщена інформація по вказаному контрагенту (а.с. 22), тобто ТОВ «АЙС-ВОК» на момент здійснення правочинів із позивачем було зареєстроване в якості юридичної особи та мало право на виписку податкових накладних.

Суд встановив, що позивачем були отримані наступні податкові накладні:

- № 73 від 30.01.2012 року на суму 13500,00 грн., у т.ч. ПДВ 2250,00 грн. (а.с. 25),;

- № 121 від 28.02.2012 року на суму 43200,00 грн., у т.ч. ПДВ 7200,00 грн. (а.с. 26),;

- № 154 від 10.04.2012 року на суму 11040,00 грн., у т.ч. ПДВ 1840,00 грн. (а.с. 27),;

- № 134 від 25.04.2012 року на суму 25800,00 грн., у т.ч. ПДВ 4300,00 грн. (а.с. 28),

Суд зазначає, що видаткові накладі № 28 від 30.01.2012 року (а.с. 62), № 275 від 28.02.2012 року (а.с. 63), №1240 від 10.04.2012р. (а.с. 67), №1218 від 25.04.2012р. (а.с. 65) містять підпис та печатку ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з чим припущення Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС, зазначені в акті перевірки № 1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012 року про те, що у видаткових накладних відсутній підпис особи, яка отримала товар, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Вказані видаткові накладні свідчать про те, що товар - ікру білуги від ТОВ «АЙС-ВОК» фізична особа - підприємець дубова В.Ф. отримала особисто, а отже довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не повинні виписуватись.

Позивачем звернуто увагу суду на той факт, що товар - ікра білуги у скляних банках, що підтверджується видатковими накладними, мав незначну вагу, а саме по 56,8 г та 113 г а одиницю продукції, у зв'язку з чим транспортування товару не потребувало використання транспортних засобів, оскільки це не було доцільним та економічно вигідним для позивача, а тому у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, або інші документі, які можуть підтвердити транспортування вказаного товару.

Також, оскільки товар від ТОВ «АЙС-ВОК» було отримано позивачем особисто, суд зазначає, що також не знайшли підтвердження припущення відповідача про те, що для отримання та транспортування товару позивач повинен був використовувати працю найманих працівників.

Оплата на адресу ТОВ «АЙС-ВОК» була здійснена відповідно до наступних платіжних доручень згідно з виписками банку, а саме: п/д №8 від 13.02.2012р. на суму 12000,00 грн.; п/д №9 від 14.02.2012р. на суму 5000,00 грн.; п/д №11 від 28.02.2012р. на суму 6500,00 грн.; п/д №13 від 05.03.2012р. на суму 14000,00 грн.; п/д №14 від 22.03.2012р. на суму 5700,00 грн.; п/д №11 від 04.04.2012р. на суму 5000,00 грн.; п/д №15 від 10.04.2012р. на суму 4000,00 грн.; п/д №16 від 17.04.2012р. на суму 5000,00 грн.; п/д №17 від 23.04.2012р. на суму 4200,00 грн. (а.с. 29-33).

Додана позивачем до матеріалів справи виписка Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по рахунку № 26005100226 від 16.11.12 (а.с. 29-33) підтверджує оплату позивачем товару, здійснену на розрахункові рахунки ТОВ «АЙС-ВОК», має печатку банку, а отже матеріалами справи спростовано висновок відповідача по справі про те, що не підтверджено документально висновок акту перевірки про те, що виписки по розрахунковому рахунку платника податків ФОП ОСОБА_3, надані нею у ході перевірки, не мають печатки банку, та на думку відповідача не відповідають первинному банківському документу та не підтверджують оплати за придбаний товар.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (видаткові накладні, податкові накладні, виписка банку по розрахунковому рахунку платника податків), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Стосовно неправомірного формування позивачем, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок контрагенту ТОВ «АЙС-ВОК» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення"податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи фізична особа - підприємець ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙС-ВОК» під час виписки вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

Дослідивши наявні у справі податкові накладні, судом встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (п. 200.3).

Таким чином, судом встановлено, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 15395,00грн. підтверджується належним чином складеними платником ПДВ податковими накладними, а відтак висновки відповідача про завищення суми податкового кредиту на цю суму суперечать фактичним обставинам справи та податковому законодавству.

Крім цього, суд вказує, що Красноперекопська ОДПІ АР Крим ДПС вказує у висновках акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 15395,00 грн. у тому числі вказано - січень 2012 року - 2250,00 грн., тоді як у декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року (а.с. 46-47), розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2012 року (а.с. 48) сума податкового кредиту у розмірі 2250,00 грн. не відображена, а відображена у декларації з ПДВ за лютий 2012 року (а.с. 50-51), розрахунку коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість (Д 1) за лютий 2012 року (а.с. 52) та розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012 року (а.с. 53).

За таких обставин, суд вважає, що спірна сума податкового кредиту відображена позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкового кредиту в розрізі контрагенту ТОВ «АЙС-ВОК» за січень - квітень 2012р. правомірно та обґрунтовано.

Тобто суд робить висновок, що доводи відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 2250,00 грн. за січень 2012 року взагалі є помилковими.

Що стосується використання позивачем придбаних товарів - продуктів харчування у власній господарській діяльності, то судом встановлено наступне.

В силу п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до реєстрів виписаних податкових накладних продукція від ТОВ «АЙС-ВОК» реалізована фізичною особою - підприємцем Приватному підприємству «Дівіал-2000», ЄДРПОУ 30187680.

Як свідчать матеріали справи, 02.01.2012р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівіал-2000» (Покупець) був укладений договір поставки № КВ-29, за яким ФОП ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставити товар окремими партіями, згідно замовлення Покупця, а Покупець - в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити даний товар (а.с. 79-81).

Згідно з п. 8.1 договору, договір укладено з моменту його підписання Сторонами по 31.12.2012 року.

На виконання даних договорів, відповідно до видаткових накладних № 01 від 04.01.2012 року (а.с. 70), № 02 від 17.01.2012 року (а.с. 72), № 03 від 28.02.2012 року (а.с. 74), № 04 від 10.04.2012 року (а.с. 76) № 05 від 25.04.2012 року (а.с.78) позивач поставляв на замовлення ПП «Дівіал-2000» товар - ікру білуги та, як продавець, виписував покупцю відповідні податкові накладні № 01 від 04.01.2012 року (а.с. 69), № 02 від 17.01.2012 року (а.с. 71), № 03 від 28.02.2012 року (а.с. 73), № 04 від 10.04.2012 року (а.с. 75), № 02 від 25.04.2012 року (а.с. 77).

Оплата за придбаний товар здійснювалась ПП «Дівіал-2000» у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3, що підтверджується виписками з його банківського рахунку (а.с. 29-33).

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «АЙС-ВОК» угод купівлі-продажу на підставі ст. 228 та ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «АЙС-ВОК» угод на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «АЙС-ВОК» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірній договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

І з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Суд вказує, що жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001301702 від 16.11.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7697,50 грн. винесене відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу витрати на сплату судового збору в розмірі 263,12 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.01.2013 року були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 16.01.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 24.10.2012р. №794 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1».

3. Визнати протиправними дій Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в результаті якої було складено акт №1476/1702/НОМЕР_1 від 12.11.2012р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0001301702 від 16.11.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15395,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7697,50 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 263,12 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.