Постанова № 29346983, 13.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 року Справа № 812/845/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі судового засідання Камінській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 24 628,55 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року, позивач, Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Луганської області ДПС (надалі-позивач), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» (надалі-відповідач) про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 24 628,55 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» (код ЄДРПОУ 01240858), зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 29.09.1995 року за реєстраційним номером №881 (дата включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 28.04.2005 за реєстраційним номером №1 383 120 0000 000835). Відповідач взятий на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС в якості платника податків з 24.03.1997 за №1902. Станом на 31.12.2012 у відповідача утворився податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб згідно декларації №1110 від 14.02.2012 (термін сплати - 30.12.2012) та становить 24 628,55 грн. З метою стягнення податкового боргу Державною податковою інспекцією у м.Сєвєродонецьку Луганської області на підставі п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час направлення податкових вимог) у відношенні відповідача були вжиті наступні заходи: виставлено першу податкову вимогу форми «Ю1» від 05.03.2009 №1/119 та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 09.04.2009 №2/188, активи платника податків зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Однак, незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим. Несплата податків, фінансових санкцій порушує інтереси держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 24 628,55 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у судовому порядку на користь Держави.

У судове засідання представник позивача не з'явився, через відділ діловодства та обліку звернень громадян Луганського окружного адміністративного суду за вхідним номером №5403 від 11.02.2013 надав суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суду не доповідав. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги адміністративного позову такими, що підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (який набув чинності з 01.01.2011).

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1); податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1); податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом XIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою орендної плати за землю.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» (код ЄДРПОУ 01240858), зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 29.09.1995 року за реєстраційним номером №881 (дата включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 28.04.2005 за реєстраційним номером №1 383 120 0000 000835). Відповідач взятий на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС в якості платника податків з 24.03.1997 за №1902 (а.с.6,7-10,12) та є платником орендної плати за землю з юридичних осіб на підставі наступного.

Так, 15.10.2003 між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області та ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради Луганської області №876 від 18.09.2003 укладено договір №677 оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач є орендарем земельних ділянок, що розташовані за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Менделєєва,1, загальною площею 0,2657 га та 0,0059 га, цільове призначення земельних ділянок - землі промисловості, договір укладено строком дії до 15.10.2028 року включно (а.с.32-33).

Крім того, 15.10.2003 між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області та ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради Луганської області №877 від 18.09.2003 укладено договір №670 оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач є орендарем земельних ділянок, що розташовані за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Будівельників,1-б, загальною площею 0,6932 га, 0,0049 га та 0,0034 га, цільове призначення земельних ділянок - землі промисловості, договір укладено строком дії до 15.10.2028 року включно (а.с.34-35).

Крім того, 15.10.2004 між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області та ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради Луганської області №1457 від 19.08.2004 укладено договір №299 оренди землі, відповідно до якого відповідач прийняв в строкове платне користування під будівлі та споруди земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова,1-г, загальною площею 2,1735 га, у тому числі, забудовані землі - 2,1735 га, договір укладено строком дії до 14.10.2029 року включно (а.с.36-37).

Відповідно до вказаних вище договорів та укладених до них додаткових угод №3 від 02.03.2009 до договору №677 від 15.10.2003 (а.с.38), до договору №299 від 15.10.2004 (а.с.39), №5 від 02.03.2009 до договору №670 від 15.10.2003 (а.с.40) відповідач прийняв у платне користування земельні ділянки та зобов'язався вносити плату за оренду землю у грошовій формі у розмірі та в строки, що встановлені договорами.

На виконання п.54.1 ст.54 та ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідач, зокрема, 14.02.2012 подав до ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС податкову декларацію з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний 2012 рік №1110 (а.с.15-16).

В порушення вимог п.57.1 ст.57 та п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідач самостійно суму податкових зобов'язань орендної плати за землю з юридичних осіб, визначену платником податків у поданій позивачу податковій декларації з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №1110 від 14.02.2012 не сплатив, внаслідок чого станом на 31.12.2012 за ним утворився податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 24 628,55 грн., що також підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 31.12.2012 (а.с.5), зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2012 (а.с.14), довідкою «Борг» станом на 31.12.2012 (а.с.17).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що активи відповідача зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.20).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі-Закон №2181).

Відповідно до статті 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п.6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону №2181).

П.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону №2181 визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На виконання вищезазначених положень Закону №2181 та з метою погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією у місті Сєвєродонецьку Луганської області 09.03.2009 заступнику голови правління відповідача вручено першу податкову вимогу форми «Ю1» від 05.03.2009 №1/119 на суму 11878,16 грн. (а.с.18) та 14.04.2009 вручено другу податкову вимогу форми «Ю2» від 09.04.2009 №2/188 на суму 28488,71 грн. (а.с.19).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог або про їх відкликання податковим органом судом не встановлено, а тому, вони вважаються узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Однак, усі прийняті заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не дали позитивного результату, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до цього часу залишається не сплаченою.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 24628,55 грн. не сплатив, повідомлений про його наявність, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 13 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 лютого 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 24 628,55 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» (код ЄДРПОУ 01240858, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Мендєлєєва,1) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 24 628 грн. 55 коп. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім гривень 55 копійок) з усіх наявних розрахункових рахунків, відкритих у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Держави на розрахунковий рахунок №33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м.Сєвєродонецьку, код 37944909.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У зв'язку із хворобою судді повний текст постанови складено в повному обсязі та підписано 15 лютого 2013 року.

Суддя О.П. Островська