Постанова № 29345964, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2013 року № 826/459/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна"

до

Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00001474020 від 13.11.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» звернулось до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2012 №00001474020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 19.10.2012 №191/40-20/32531437 є безпідставними, а відтак прийняти на їх підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач – Окружна державна податкова служба – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

28.01.2013 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача. Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Окружною державною податкової службою – Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Нестле Україна» у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатом якої складено акт від 19.10.2012 №191/40-20/32531437 (далі акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем на порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 781874 грн., що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 18) задекларованого у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року на суму 781874 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, яка залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 №00001474020, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 977 343 грн. (за основним платежем 781874 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 195469 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано до Окружної державної податкової служи – Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби засобами електронного зв’язку податкову декларацію з ПДВ за серпень 2012 року (від 20.09.2012 №9057645123) та додаток №8 «заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» (від 21.09.2012 №9057765433). Направлення зазначених декларації та додатку №8 до декларації підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про направлення електронного повідомлення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положенням п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява із скаргою на постачальника (Наказ N 1492) подається з податковою декларацією (Наказ N 1492) за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 14.8 Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1490/20228 додатком до податкової декларації з податку на додану вартість є саме заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

При цьому, як визначено в листі Лист ДПС України від 16.03.2011 р. N 7273/7/16-1517, платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Судом встановлено, що позивачем ксерокопії документів відповідно до вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України було надано 24.09.2012 вх. №11914.

Суд звертає увагу, що законодавчо не встановлено, що такі документи мають надійти до податкового органу до закінчення строку встановленого для подання податкової декларації з ПДВ, отже твердження відповідача, що позивачем подано копії документів до додатку №8 податкового декларації з ПДВ за серпень 2012 року, після строків подання такої декларації, що є порушенням абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, суд вважає безпідставним.

Проте, як вбачається з акту перевірки позивачем було надано не завірені копії податкових накладних.

При посвідченні документа керівником підприємства (установи, організації) слід керуватися вимогами Національного стандарту України “Вимоги до оформлювання документів” ДСТУ 4163-2003. затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, та завіряти документи із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії з відміткою “Згідно з оригіналом”, засвідченою печаткою. Використання факсимільного підпису при завірянні копій документів не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії листа ТОВ "Нестле Україна" від 21.09.2012 №180 та доданих до листа податкових накладних, позивачем було направлено відповідачу ксерокопії не завірених таких податкових накладних.

Враховуючи, що позивачем не надано відповідачу належним чином завірених копії первинних документів (податкових накладних), що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та як наслідок завищення позивачем суми податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 781874 грн., що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 18) задекларованого у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року на суму 781874 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 №00001474020 є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя В.І. Келеберда