Вирок № 29345604, 15.02.2013, Карлівський районний суд Полтавської області

Справа №531/156/13-к р.

Провадження №1-кп/531/9/13 р.

В И Р О К

Іменем України

15 лютого 2013 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,

прокурора - Лифарь В.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Редути, Карлівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого контролером ПСО ТОВ «Ланнівська МТС», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2012 року, близько 19 години, по автошляху ОСОБА_2 в напрямку с. Нижня Ланна зі сторони с. Ланна рухався автомобіль ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, який при зустрічному роз'їзді з автомобілем УРАЛ-375, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом ОДАЗ-9370, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який не впорався з керуванням автомобіля, застосувавши гальмування, виїхав на смугу дорожнього руху, порушуючи вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з вказаним автомобілем. Після зіткнення водій автомобіля ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_1, виїхавши на свою смугу руху, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, який рухався на велосипеді «Україна» прямолінійно в попутному напрямку по краю правої смуги руху, не змінюючи напрямку руху та який віз пасажира ОСОБА_5, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки в середній третині, які, відповідно до висновку судово-медичного експерта №272 від 13.12.2012 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя. Порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події. В умовах даної події, водій автомобіля ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_1, відповідно до висновку спеціаліста №85 від 15.11.2012 року та висновку експерта №219 від 07.12.2012 року, мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, для чого в його діях не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 08 листопада 2012 року, приблизно о 19 годині, він, керуючи автомобілем ВАЗ-2121, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, на автошляху ОСОБА_2, при зустрічному роз'їзді з автомобілем УРАЛ з напівпричепом, не впорався з керуванням, застосувавши гальма, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з вказаним автомобілем. Після чого, виїхавши на свою смугу руху допустив наїзд на велосипедиста, який рухався в попутному напрямку по краю смуги руху та який віз пасажира. У скоєному щиро розкаюється.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, кваліфіковані правильно.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується також дослідженим в судовому засіданні: протоколом допиту підозрюваного від 24.01.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 вину у скоєному визнав повністю; висновком судово-медичного експерта №272 від 13.12.2012 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_5 завдано тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки в середній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя; висновками спеціаліста сектору автотехнічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області №85 від 15.11.2012 року та висновком експерта сектору автотехнічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області №219 від 07.12.2012 року, згідно яких водій автомобіля ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, для чого в його діях не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставину, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше не судимого, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання в меж санкцій ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням додаткового покарання та з застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: автомобіль ВАЗ-2121, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, бежевого кольору, 1988 року випуску; велосипед «Україна» зеленого кольору зі щитками білого кольору; автомобіль УРАЛ-375, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом ОДАЗ-9370, державний номерний знак НОМЕР_2, які передані на відповідальне збереження власникам, вважати повернутими.

По кримінальному провадженню є процесуальні витрати по проведенню автотехнічного дослідження та судово-автотехнічної експертизи, які необхідно стягнути з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік шість місяців.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, понесені на проведення авто технічного дослідження №85 від 15.11.2012 року в розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 копійок та на проведення судово-автотехнічної експертизи №272 від 13.12.2012 року в розмірі 392 (триста дев'яносто дві) гривні 00 копійок, а всього стягнути 862 (вісімсот шістдесят дві) гривні 40 копійок на розрахунковий рахунок №31252272210055, одержувач - НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавській області, МФО - 831019, код - 25574067, призначення платежу - за експертні роботи.

Речові докази - автомобіль ВАЗ-2121, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, бежевого кольору, 1988 року випуску; велосипед «Україна» зеленого кольору зі щитками білого кольору; автомобіль УРАЛ-375, державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом ОДАЗ-9370, державний номерний знак НОМЕР_2, які передані на відповідальне збереження власникам, вважати повернутими.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя