Постанова № 29345125, 12.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 р. Справа № 804/887/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.

при секретарі судового засідання Бідник М.В.

за участю:

представника позивача: Прокуди С.А.

представника відповідача: Федорової А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання перевірки протиправною, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправною документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати земельного податку ТОВ «СІ-АЛЬ» за серпень 2012 року, проведену посадовими особами відповідача, за результатами якої складено акт від 03.12.2012р. №5616/5-4/21852167, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0005121503 від 24.12.2012р.

В обґрунтування пред'явленого адміністративного позову зазначалося, що відповідач, в порушення ст.79 Податкового кодексу України, не надіслав і не вручив позивачеві копії наказу про проведення перевірки, номер та дата такого наказу не зазначені і в самому акті перевірки, крім того, в ньому також не зазначено чи це була планова перевірка чи позапланова. Також позивач зазначав, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були порушені строки його прийняття, встановлені ст.86 Податкового кодексу України. При цьому воно є незаконним з тих підстав, що позивач не був зобов'язаний сплачувати земельний податок за серпень 2012 року, оскільки ще 01.11.2007р. уклав договір купівлі-продажу сукупних валових активів підприємства по виробництву облицювальних матеріалів з природного каменю з ТОВ «Дніпробетон», відповідно до якого до останнього перейшло у власність нерухоме майно (будівлі), розташоване на земельній ділянці, яка була передана у 1998р. у постійне користування ТОВ «СІ-АЛЬ» відповідним рішенням Дніпропетровської міської ради, а, отже, до ТОВ «Дніпробетон», згідно ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, як до набувача об'єкту нерухомості, перейшло і право користування тією частиною земельної ділянки, на якій він розміщений, а також і обов'язок сплачувати земельний податок за користування цією земельною ділянкою. Крім того, позивач 20.11.2007р. та 15.04.2009р. подавав до Дніпропетровської міської ради заяви про добровільну відмову від користування земельною ділянкою, проте, рішення міською радою з цього питання було прийнято лише 14.11.2012р. Вказаним рішенням, зокрема, державний акт на право постійного користування землею ТОВ «СІ-АЛЬ» визнано таким, що втратив чинність, а його право постійного користування землею - таким, що припинилось, однак, несвоєчасність прийняття рішення міською радою не може бути підставою для матеріальної відповідальності позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що наказ №1115 про проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати позивачем земельного податку за серпень 2012 року було прийнято 29.11.2012р., його копія була надіслана на адресу позивача разом із повідомленням про проведення перевірки №30724 від 30.11.2012р. кур'єрською службою доставки, проте не вручена через відсутність отримувача. При цьому, навіть, якщо податковим органом і допускаються процедурні порушення щодо проведення перевірки, це не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Також відповідач зазначав, що позивачем несвоєчасно було погашено самостійно задеклароване податкове зобов'язання із сплати земельного податку за серпень 2012 року, тому відповідачем правомірно було застосованого до нього штрафну санкцію, передбачену п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України. При цьому відповідачем не було порушено строки винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки воно було прийнято з урахування заперечень на акт перевірки, поданих позивачем, та у строк, передбачений п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України. Крім того зазначалося, що державний акт на право постійного користування ТОВ «СІ-АЛЬ» земельною ділянкою втратив чинність лише 14.11.2012р., отже, станом на серпень 2012 року він був чинний і відомості щодо цього були наявні в державному земельному кадастрі.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у поданих на нього письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» (код ЄДРПОУ 21852167) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.08.1994р. за №12241050001018201 та перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС) як платник окремих податків (земельний податок) за місцем розташування земельної ділянки (місто Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4) (а.с.28,29).

Наказом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 29.11.2012р. №1115 було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати земельного податку ТОВ «СІ-АЛЬ» за серпень 2012 року.

При цьому в означеному наказі, взагалі не зазначено з яких саме підстав призначається ця документальна позапланова невиїзна перевірка, в той час, як п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Таких обставин не було наведено ні в наказі від 29.11.2012р. №1115, ні у судовому засіданні під час розгляду справи, а представник відповідача не зміг пояснити з яких підстав її було призначено, що свідчить про порушення відповідачем приписів ст.ст.78,79 Податкового кодексу України.

При цьому відповідно до п.79.2 ст.79 цього Кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що копія наказу від 29.11.2012р. №1115 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СІ-АЛЬ», а також повідомлення про проведення цієї перевірки від 30.11.2012р. №30724 були надіслані на адресу позивача кур'єрською доставкою «SKYNET», про що свідчить квитанція №208435 від 30.11.2012р., виписана за доставку цих документів, а також кур'єрське повідомлення, відповідно до якого вони були повернуті до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у зв'язку із відсутністю отримувача (позивача).

Враховуючи вимоги п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, якими чітко встановлено, що ці документи мають бути надіслані саме рекомендованим листом із повідомленням про вручення, надіслання їх кур'єрською доставкою не може слугувати належним доказом на підтвердження дотримання податковим органом у даному випадку вищезгаданих вимог закону.

Таким чином, у відповідача, з огляду на п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, через недотримання вимог цієї статті не було права розпочинати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СІ-АЛЬ», тому дії Лівобережної МДПІ міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо проведення такої перевірки є протиправними.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправною саме документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати земельного податку ТОВ «СІ-АЛЬ» за серпень 2012 року, проведену посадовими особами відповідача, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, у даному разі є недостатнім для цього, тому що оскарженню в порядку адміністративного судочинства підлягають саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не перевірка як така, тому суд визнає протиправними безпосередньо дії відповідача щодо проведення вищеозначеної перевірки позивача.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0005121503 від 24.12.2012р., виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, а об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Означена стаття кореспондується з приписами ст.ст.269,270 Податкового кодексу України, якими визначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування, зокрема, - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що земельні ділянки площею 1,1983 га (код ДЗК 84685004) та площею 0,0525 га (код ДЗК 84685005) по вул. Гаванській, 4 у м. Дніпропетровську були передані у постійне користування позивачеві на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.08.1998 р. №1726.

Право постійного користування позивача цими земельними ділянками посвідчується Державним актом на право постійного користування землею від 17.09.1998р. №000853 (а.с.37).

Відповідно до п.286.1 та п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 54.1 статті 54 цього Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

На виконання вимог вищенаведених норм закону ТОВ «СІ-АЛЬ» було самостійно визначено суму земельного податку за 2012 рік та подано 17.02.2012р. до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС податкову декларацію з плати за землю №2487 за 2012 рік на загальну суму 55341,19 грн. із щомісячною сплатою земельного податку у сумі 4611,77 грн.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з акту документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати земельного податку Товариством з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» за серпень 2012 року від 03.12.2012р. №5616/5-4/21852167, за результатами означеної перевірки було встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку за серпень 2012 року, яке самостійно було визначено позивачем у сумі 4611,77грн., але зменшене у зв'язку із наявністю на його особовому рахунку переплати у розмірі 55,69 грн., до 4556,08 грн., строк сплати якого - 30.09.2012р., фактично було погашене позивачем лише 25.10.2012р. шляхом подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2012 рік №37125, внаслідок проведення якої по особовому рахунку підприємства відбулось зменшення абсолютного значення недоїмки з земельного податку у сумі 4556,08 грн.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки від'ємне значення сум податкового зобов'язання у картці особового рахунку погасило податковий борг за серпень 2012 року у розмірі 4556,08 грн. по строку сплати 30.09.2012р. лише 25.10.2012р. за рахунок уточнюючої декларації з плати за землю, а, отже, позивачем було допущено затримку у сплаті вказаного узгодженого грошового зобов'язання терміном до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, за що, відповідно до вищенаведеної норми ст.126 Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафних санкцій, тому Лівобережною МДПІ міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС правомірно було нараховано позивачеві штрафну санкцію в розмірі 10% на суму 4556,08 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за серпень 2012 року.

При цьому посилання позивача на порушення відповідачем строків винесення оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, які передбачені п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України є безпідставними та судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

17.12.2012р. позивачем було подано до Лівобережної МДПІ міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС заперечення до акту перевірки від 03.12.2012р. №5616/15-4/21852167, відповідь на які було надано відповідачем 21.12.2012р. за №32769/10/154.

Вказана відповідь була надіслана на адресу ТОВ «СІ-АЛЬ» 21.12.2012р., що підтверджується поштовою квитанцією про відправку, та отримана уповноваженою особою позивача - Куприяновою 25.12.2012р., про що свідчить розписка цієї особи у поштовому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно з п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки -з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки висновок про результати розгляду заперечень до акта перевірки направлено позивачу 21.12.2012р., то оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено Лівобережною МДПІ міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у строки, встановлені п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, а саме: протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, тобто 24.12.2012р.

Щодо посилань позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню через недотримання податковим органом процедури проведення перевірки, за результатами якої було виявлено несвоєчасну сплату податку та застосовано штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Невідповідність акта формальним ознакам, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкового-повідомлення рішення не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

Означене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою, зокрема, у судових рішеннях від 08.07.2010 р. у справі № К-18621/07 та від 04.02.2010р. у справі № К-20245/07.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на те, що у нього взагалі відсутній обов'язок сплачувати земельний податок за постійне користування вищеозначеними земельними ділянками, оскільки ще 01.11.2007р. ним було укладено договір купівлі-продажу сукупних валових активів підприємства по виробництву облицювальних матеріалів з природного каменю з ТОВ «Дніпробетон», відповідно до якого до останнього перейшло у власність нерухоме майно (будівлі), розташоване на цих земельних ділянках, які були передані у 1998р. у постійне користування ТОВ «СІ-АЛЬ», а, отже, до ТОВ «Дніпробетон», згідно ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, як до набувача об'єкту нерухомості, перейшло і право користування тією частиною земельної ділянки, на якій він розміщений, а також і обов'язок сплачувати земельний податок за користування цією земельною ділянкою.

Таке твердження позивача не відповідає положенням чинного законодавства, оскільки фактичне укладання ТОВ «СІ-АЛЬ» договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2007р. з ТОВ «Дніпробетон» не є підставою для виникнення у ТОВ «Дніпробетон» права на користування земельною ділянкою, яке посвідчується відповідним державним актом, тим більше, що судом встановлено, що у ТОВ «Дніпробетон» відсутні державні акти як щодо права власності на вищеозначені земельні ділянки, так і щодо права користування такими ділянками, в той час, як умовою існування обов'язку сплачувати земельний податок є наявність права власності або користування земельною ділянкою.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011р. у справі №К-15751/09.

Разом з тим, Державний акт на право постійного користування землею від 17.09.1998р. №000853, яким посвідчувалося право ТОВ «СІ-АЛЬ» на постійне користування земельними ділянками площею 1,1983 га (код ДЗК 84685004) та площею 0,0525 га (код ДЗК 84685005) по вул. Гаванській, 4 у м. Дніпропетровську, переданими у постійне користування позивачу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.08.1998 р. №1726, був скасований лише 14.11.2012р. рішенням Дніпропетровської міської ради №178/28, а, отже, станом на серпень 2012 року він був чинний, про що свідчать також відомості державного земельного кадастру.

Таким чином, протягом серпня 2012 року у позивача було наявне належним чином зареєстроване право постійного користування вищевказаними земельними ділянками, а, отже, і обов'язок сплачувати земельний податок за користування цією землею.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання перевірки протиправною, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати земельного податку Товариством з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» за серпень 2012 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова